Українська Антарктида: що і для чого досліджувала 22 експедиція?

Із чергової 22 експедиції повернулись дванадцять українських науковців, які провели на льодовитому материку близько року. Ще з досліджень повернулися так звані “сезонники”, які протягом двох тижнів збирали різноманітні проби та виконували замовлення українських наукових інститутів.

Про те, як живуть українці на станції Вернадського, для чого взагалі потрібно вивчати материк та що змінилося відтоді, коли станція почала належати Україні – “Український інтерес” вже писав.

А зараз поговоримо про те, що і для чого досліджують наші науковці. А також, що особливого вдалося реалізувати в Антарктиді протягом 22-ї річної експедиції та сезонної двотижневої.

За словами міністра освіти і науки України Лілії Гриневич, українські науковці ведуть безперервні дослідження на материку з 1996-го року.

“Важливо регулярно отримувати нові дані, щоб бути в курсі змін у атмосфері, літосфері, гідросфері тощо. Адже це все впливає на клімат, а отже і на кожного з нас. Науковці під час 22 експедиції не просто продовжили вивчати континент, а й запровадили інноваційні варіанти досліджень. Зокрема, дослідження льодовиків за допомогою георадарів, які виробляють в Україні”.

Пані міністр підкреслила, що до складу експедиції увійшло багато молодих науковців. Власне вони й пропонують ідеї з новим поглядом. Окрім цього, всі дослідники з різних інституцій та різних куточків України.

Дослідження магнітосфери

Станція імені Вернадського, де українські науковці реалізують свої дослідження, дісталася нам від британців. У них вона мала ім’я Фарадея. І покликана була займатися геофізичними дослідженнями та вивченням магнітосфери земної кулі. І ці дослідження українці успішно продовжують. Це, до речі, один із найголовніших напрямків.

Здавалось би, що магнітосфера існує всюди, навіщо їхати аж у Антарктиду для її дослідження. Але в Антарктиді, на відміну від інших материків, де багато великих міст та мільярди населення, немає штучно створених людиною магнітних полів. Отже, саме на цьому льодовитому материку магнітосфера природна і найкраще підходить для проведення експериментів.

Українці вивчають магнітосферу землі на всіх її шарах. Починаючи від місця, де генерується магнітне поле Землі, тобто від металевого земного ядра. І завершуючи так званим “бронежилетом планети”, віддаленою магнітосферою, яка захищає від надшкідливого сонячного випромінювання. Цим займаються науковці з трьох українських інститутів. Виходить, учені “сканують” магнітосферу землі від ядра до далекого космосу.

За словами виконувача обов’язків керівника Національного антарктичного наукового центру Євгена Дикого, цьому напрямку ми не просто не дали занепасти, а й активно його розвиваємо. От, наприклад, британці так віддалено і не думали вивчати магнітосферу, а українські науковці нині активно цим займаються. Окрім цього, Україна та США вже упродовж кількох років проводять спільні дослідження магнітосфери землі, де вже є певні результати.

“Вартові глобальних змін клімату”

Для України та всього світу дослідження в сегменті змін клімату вкрай важливі. На материку спостерігається підвищення температури. Протягом останніх 50-ти років вона зросла на 3 градуси за цельсієм.

За словами метеоролога 22-ї експедиції Олександра Зуласа, потепління в Антарктиді відбувається значно швидше порівняно з іншими місцями планети. Так, досліджуючи кліматичні зміни в Антарктиді, можна передбачити їх й у інших куточках планети.

Дослідження біосфери

Після того, як станція відійшла українцям, вона отримала ім’я академіка Вернадського, який відомий своїми біосферними дослідженнями. Так, до вивчення клімату та магнітосфери додались і біосфера.

Нині на станції досліджують майже все: від бактерій до китів. Для кожної групи організмів свої підходи та методи. Ці дослідження також можуть бути використані, зокрема, щоб передбачити зміни в кліматі.

Пінгвіни

Один з найпопулярніших міфів сьогодення, що можна в Антарктиді перевертати пінгвінів і отримувати за це зарплату. Утім, виявляється, професії “перевертальника пінгвінів” не існує. Як розповідає зоолог, біолог та зимувальник 22-ї експедиції Віталій Смаголь, пінгвіни тривалий час існували без втручання людей у їх життя. І впавши на спину, після чого їх ніби-то треба перевертати, вони самі цілком можуть піднятися.

“Пінгвіни сприймають людину як природне явище. Вони не бояться нас і селяться, можна сказати, під вікнами станції. От поруч жили близько 800 пар пінгвінів. Таке ставлення до людей можна пояснити тим, що пінгвіни не живуть поруч з хижаками, які могли б на них полювати”, – пояснює зоолог.

По телебаченню та у різноманітних фільмах глядач звик бачити лише один вид пінгвінів – імператорських, хоча їх існує щонайменше ще 14 видів. І окрім Антарктиди, різні види живуть у південних куточках Африки і Південної Америки. Біолог додає, що пінгвіни досить рухливі, з води на поверхню вони можуть вистрибувати до двох метрів у висоту. Подекуди їх гнізда трапляються на 200 метрах над рівнем моря, куди вони вірогідно без проблем дістаються. Такі факти повністю виключають те, що пінгвін не може самостійно піднятися зі спини.

Ще пінгвіни є чітким індикатором потепління. По міграції видів, які звикли до певної температури і залежно від неї найчастіше перекочовують, можна стверджувати, що клімат змінюється.

Рослини в Антарктиді

Антарктида у нас асоціюється з кригою, снігом і сильним морозом. Але насправді Антарктида пройшла тривалу історію і пережила не одне зледеніння. Неодноразово льодовики змітали все на її території. І якщо ми перенесемось на сотні років тому назад, то можна побачити, що це був зелений континент.

Так, на материку і нині є багато моховиків, а також різні рослини схожі на звичайну траву.

1 з 11

Для чого ж треба досліджувати рослинність? Науковець Інституту молекулярної біології та генетики Іван Парнікоза, який провів у Антарктиді два сезонні тижні, розповідає, що є дві основні причини, чому необхідно вивчати рослинний світ Антарктиди.

“Перше, що має змусити звернути на них увагу всю світову спільноту, це як вони вижили в умовах холоду. Ця рослинність має унікальний ген, якщо його виявити, то можна передати його нашим українським культурам, наприклад, вівсу. І збирати кілька врожаїв за рік”, – зазначає науковець.

Також, за його словами, рослини не гірший від пінгвінів індикатор змін у кліматі. До того ж вони швидше реагують на перепади температур та інше.

Підводне середовище

Досить багато уваги як зимівники, так і сезонники приділяють дослідженням підводного середовища. Українська станція в Антарктиді та прилеглі території мають статус морського району. І цей статус необхідно підтримувати, зокрема, робити регулярні дослідження, моніторинги, звіти.

“Цього року ми встигли зробити всі повторні перевірки територій, які вже вивчаються. Також взяти зразки місць, яких ще не торкались. Окрім цього, зробили акустичні дослідження, щоб до наступного сезону, який буде певно що у грудні, створити 3D-модель дна”, – розповідає кандидат біологічних наук Утєвський Андрій.

За його словами, вивчають також прибережні ґрунти. Вони в Антарктиці мають властивість відновлюватися – це одне з відкриттів, яке зробили українські науковці.

Зараз усі зразки, що зібрала сезонна експедиція, різні інститути мають дослідити. Потім ці результати збирають, аналізують, систематизують та використовують для подальших досліджень вже наступні науковці.