“Україна злізла з російської газової голки”. Кілька років поспіль так рапортували у владних кабінетах. Те, що донедавна підкуповувало частину електорату, нині виявилося просто невдалим піаром. Адже нам доведеться знову купувати “блакитне паливо” у свого ворожого сусіда. Чому так сталося, з’ясовував “Український інтерес”.

Епоха газового шантажу

Протягом 1992-2005 років російський газ для України коштував не дорожче $50/тис. куб. м. А вже 2006 року вартість палива сягнула $179,5/тис. куб. м.

Іще стрімкіший стрибок відбувся після російсько-української газової війни наприкінці 2008-го – на початку 2009 років. Тоді прем’єри Юлія Тимошенко та Володимир Путін уклали газовий контракт до 2019 року – у народі його назвали “кабальним”.

Цей документ, який планували втаємничити, утверджував так званий принцип “бери або плати”. Тобто, якщо Київ купує менше 52 млрд куб. м. на рік, то мусить платити штраф “Газпрому”. Ба більше, формулу розрахунку вартості газу прив’язали до нафти. Тому вже в другому кварталі 2014-го року російський газ коштував божевільні $485/тис. куб. м. – найдорожче з-поміж усіх європейських країн, яким РФ тоді постачала паливо.

Звичайно ж, умови договору ніколи не виконували. Україна не імпортувала контрактні об’єми й платила менше, ніж передбачав контракт Тимошенко-Путіна.

Улітку 2014-го року в Стокгольмі починається суд між “Нафтогазом” і “Газпромом”. Росіяни вирішили стягнути з Києва гроші за неотриманий газ. У “Нафтогазі” заявили: це не бізнес, а політика.

У листопаді 2015-го Україна взагалі відмовляється брати російський газ на пряму. Причини: дорого, Крим – окупували, на Донбасі – інтервенція. На сайті “Укртрансгазу” навіть з’явився лічильник, який рахує, скільки днів Україна не купує газ із РФ.

“Європейський” газ тільки на папері

Україні газ продає низка європейських компаній. Ми качаємо його з польських, угорських та словацьких труб.

Назвати цей газ “європейським” можна лише де-юре, бо ЄС купує його в Росії, яка зі свого боку транспортує його українською ГТС. Як тільки паливо перетинає, наприклад, кордон зі Словаччиною, воно одразу стає власністю європейських трейдерів. А ті продають його Україні. Такі поставки називають реверсними.

Звичайно, у газі, яке качають нашою газотранспортною системою до Євросоюзу, також намішаний узбецький і туркменський газ, який в азіатів купує Росія. А ще під час транспортування цей об’єм також може змішуватися із видобутим в Україні.

Що вирішили у Стокгольмі

Судова тяганина між “Нафтогазом” і “Газпромом” частково закінчилася торік у грудні. Стокгольмський арбітраж скасував принцип “бери або плати” з 2009 до 2017 року (Москва вимагала $56 млрд штрафу). Звичайно, це віртуальні гроші, але Україна, насправді, могла їх заплатити.

Річний об’єм поставок скоротили з 52 до 5 млрд куб. м. Але тепер принцип “бери або плати” поширюється на 2018-й та 2019-й роки, аж поки той старий контракт не втратить чинність. Відтак, муситимемо купувати в РФ щонайменше 80% річного об’єму. А це 4 млрд куб. м. Якщо купувати не будемо – “Газпром” знову може подати позов до Стокгольмського арбітражу й гарантовано його виграє.

Арбітри зменшили контрактну ціну з $485/тис. куб. м. у другому кварталі 2014-го до $352/тис. куб. м. Але тоді Україна, за підрахунками “Українського інтересу”, платила десь по 270 доларів. Тепер різницю між $352 і $270 Україні доведеться повертати. У “Нафтогазі” спочатку промовчали, однак згодом заявили, мовляв остаточне сальдо розрахунків стане відоме після рішення щодо транзитного договору.

Мовиться про те, що Україна позивається до “Газпрому” на $16 млрд за принципом “транспортуй або плати”. За контрактом Тимошенко-Путіна, Росія мала транспортувати територією України 110 млрд куб. м. газу щорічно, однак, насправді, качала менше. Тому “Нафтогаз” недоотримав плановані прибутки. Рішення Стокгольмський арбітраж виголосить незабаром – 28 лютого.

В українських конфорках горітиме російський газ, який буде дешевшим за реверсний із Європи. Фото: Український інтерес/Макс Ковальов

Коли очікувати перших поставок і почому

Якщо у “Газпромі” про майбутні постачання взагалі мовчать, то в “Нафтогазі” коментують, однак дуже скромно. Наразі компанія вже провела декілька раундів переговорів із російським монополістом.

Орієнтовно перші кубометри російського газу Україна отримає вже в березні, розповів українським ЗМІ очільник “Нафтогазу” Андрій Коболєв. Інформацію “Українському інтересу” підтвердили й у прес-службі компанії: “Постачання почнеться в березні, якщо підпишуть договір”.

Ціну ж кубометра російського газу тримають за сімома печатями. Нині відомо тільки одне – “блакитне паливо” з РФ буде дешевше на $20-$50 за реверсне з Європи. Про це вітчизняним медіа повідомив комерційний директор НАК “Нафтогаз” Юрій Вітренко. “І якщо йому вірити, ціна, думаю, буде десь на рівні $170-$200 за кубометр”, – прокоментував директор енергетичних програм Центру економіки й міжнародної політики НАНУ Валентин Землянський.

Скільки потрібно газу

Щороку Україна мусить імпортувати 10 млрд куб. м. газу. Ще 20 млрд куб. м. добуваємо самі. Торік ми спалили майже 32 млрд куб. м. (зокрема 12 млрд куб. м. спожило населення). Це на 25% менше, ніж після Євромайдану 2014-го. Так, удалося заощадити 1,2 млрд євро. Їх уже інвестували у вітчизняні проекти з енергозберігання.

У Держенергоефективності пояснили: економія стала можливою, бо за рахунок “теплих кредитів” українці масово утеплювали свої помешкання, встановлювали склопакети та нові ощадливі котли.

Макс Ковальов, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.