43,7% підтримки у чинного президента-консерватора Анджея Дуди та 30,3% у головного опозиціонера й ліберального очільника Варшави Рафала Тшасковського – такі результати першого туру президентських виборів у Польщі.

Чому багато поляків невдоволені політикою президента Дуди, як коронакриза зіграла з його рейтингами лихий жарт, та чи зможе Тшасковський мобілізувати виборців інших опозиційних кандидатів і перемогти у другому турі?

Діяльність Анжея Дуди та націонал-консервативної владної партії “Право і справедливість”

“Право і справедливість” (ПіС) – партія влади й оплот національного консерватизму в Польщі. На парламентських виборах 2019 ця політсила вчергове здобула перемогу – отримала приблизно по 45% місць в обидвох палатах законодавчого органу. Хоча формально Анджей Дуда й не належить до “Права і справедливості”, але й у 2015 році, і цьогоріч на президента висувається він саме від цієї партії.

Діяльність владної партії декілька років є дискутивним питанням серед багатьох поляків, адже національно-консервна політика ПіС останнім часом усе більше набирає крайніх форм.

Впровадження більшої кількості релігійних цінностей у суспільне життя – так характеризує свої цілі владна політсила.

ПіС підтримує тісні зв’язки з католицькою церквою та лобіює багато так званих моральних ініціатив. І це, звісно, до вподоби далеко не всім полякам.

Зокрема, уже не перший рік партія влади лобіює заборону абортів у країні, а противники такого розв’язання демографічної проблеми уже не перший протестують. Польща сьогодні має один із найсуворіших законів про аборти в Європі, що допускає їх тільки в разі, якщо вагітність становить ризик для здоров’я матері, або є результатом зґвалтування, інцесту або ж якщо плід деформований. У 2016 та 2018 роках тисячі жінок виходили на вулиці Варшави, щоб не допустити нових обмежень, а онлайнова петиція проти заборони абортів свого часу назбирала понад 700 000 підписів.

У Європі ініціативи польського уряду теж потрапили під критику. У 2018 році комісар з прав людини Ради Європи висловив занепокоєння щодо планів Польщі ухвалити нові обмеження абортів. Там заявили, що закон суперечитиме зобов’язанням Варшави в дотриманні міжнародного права в галузі захисту прав людини.

Але ПіС це не сильно турбує: свою незгідність з поглядами європейських політиків вони доводять на практиці. Польща у 2017 році спільно з Угорщиною та Чехією відмовилася приймати біженців за квотами Євросоюзу, чим порушила європейське законодавство. А у 2019 році владна партія, попри застереження ЄС, дотиснула судову реформу, деякі пункти якої дають змогу переслідувати суддів за діяльність політичного характеру. Євроскептичні настрої ПіС проявляла й в інших питаннях, а за найгарячіших фаз протистояння Брюсселю та Варшави деякі політичні аналітики з острахом починали говорити про Polexit.

І як альтернативного закордонного союзника консервативна Польща відкрила собі США, а якщо точніше – консервативного Дональда Трампа.

Американський лідер, що недолюблює Європейський Союз, підтримує Варшаву чи не у всіх конфліктах з Брюсселем. А у 2017 він навіть порівняв Дуду із собою: на його думку, стійкість польської політики щодо біженців можна порівняти з власною боротьбою проти мігрантів.

З такою внутрішньою та міжнародною політикою Анджей Дуда й пішов на вибори. Свою кампанію він побудував на ідеї захисту традиційних цінностей та за декілька днів до першого туру привернув увагу світу заявою, що ідеологія ЛГБТ є гіршою за комуністичну. На міжнародній арені він вкотре довів товариські стосунки з Дональдом Трампом: 24 червня у Білому Домі відбулася зустріч лідерів двох держав, яку багато хто з поляків сприйняв як частину передвиборчої кампанії Анджея Дуди.

Як поляки ставляться до переобрання Анджея Дуди?

Ядерний електорат чинного президента – мешканці сільських місцин середнього та старшого віку. Саме вони є найбільшими прихильниками націоналістично консервативної політики партії та підтримують ПіС у впровадженні релігійних цінностей в суспільне життя. Тому ця частина поляків, яка становить близько половини населення, підтримує переобрання Анджея Дуди.

Але молодше покоління та міський середній клас, які традиційно є прихильниками ліберальніших та проєвропейських поглядів, з острахом ставляться до переобрання Анджея Дуди. Їм не до вподоби як ультраконсервативна внутрішня політика ПіС на чолі з чинним президентом, так і дружба Анджея Дуди з опальним Дональдом Трампом.

Прогресивна та модерна Європа – те, з чим ця група населення себе пов’язує. І з чинним президентом їм явно не по дорозі.

Рафал Тшасковський як оновлений кандидат від “Громадянської платформи”

Рафал Тшасковський – головний конкурент Анджея Дуди на цьогорічних виборах і кандидат від ліберальної (за польськими мірками) “Громадянської платформи”. У першому турі він несподівано отримав 30,3% підтримки – соціологія ж обіцяла йому не більше ніж 27%.

Своєму висуненню в президенти Тшасковський, як не парадоксально, завдячує пандемії COVID-19. Спочатку вибори планували провести 10 травня, і чинному президенту за таких розкладів складалося все якнайкраще: від “Громадянської платформи” балотувалася Малгожата Кидава-Блоньска, яка не була сильною кандидаткою. Тоді соціологи обіцяли понад 50% підтримки Анджею Дуді. Але прийшов карантин, перший тур довелося перенести, а “Громадянська платформа” отримала шанс замінити свою кандидатку на потужнішого та харизматичнішого Рафала Тшасковського.

Тшасковський – очільник Варшави, який має солідний стаж роботи в держуправлінні. В уряді Дональда Туска у 2013 році він обіймав посаду міністра адміністрації та впровадження цифрових технологій. Окрім того, він був депутатом Європарламенту й брав участь у переговорах про вступ Польщі до ЄС.

На цих виборах Рафал Тшаковський намагається продати себе як альтернативу консервативному Дуді.

Зокрема, якщо чинний президент вважає ЛГБТ небезпечною ідеологією, то очільник Варшави відомий своєю боротьбою проти дискримінації секс-меншин. У 2019 році він підписав так звану “Хартію ЛГБТ” – документ, що захищає права осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією.

Тшасковський справляє враження модерного європейського політика з прогресивними переконаннями, що знайшло відгомін у серцях поляків нового покоління та міського середнього класу – недаремно в першому турі він набрав 30,3%.

Завоювати серця виборців, серед іншого, Тшасковський намагається і хитрим прийомом: він переконує, що його обрання дозволить обмежити всевладдя ПіС, яка й так на сьогодні контролює парламент. На думку Тшасковського, лише президент від опозиційної партії, себто, він сам, зможе відновити баланс у системі польської демократії. І це рейтингам кандидата від “Громадянської платформи” допомагає, адже багато хто в країні справді збентежений радикальною політикою ПіС, яка часто походить на намагання партії підлаштувати країну під себе.

Чого чекати від другого туру?

З тим, чого чекати від другого туру, який відбудеться вже цієї неділі, 12 липня – все контроверсійно. З одного боку, на думку польських політологів, здобути перемогу Анджею Дуді на виборах буде легше, аніж Рафалу Тшасковському. Чинний президент уже отримав підтримку майже 44% виборців у першому турі, а свіжа ж соціологія вказує на можливих цілих 49% у другому турі.

З іншого боку, Рафал Тшасковський не сильно відстає від свого конкурента: те саме опитування обіцяє 46,4% голосів у другому турі за представника опозиції. Різниця між рейтингами кандидатів не надто перевищує межі статистичної похибки, а до прихильників кандидата від “Громадянської платформи” незабаром можуть долучитися симпатики інших опозиційних кандидатів.

Уже сьогодні за Тшасковського готові проголосувати 83% симпатиків Шимона Головні, що набрав майже 13% у першому турі. Чимало симпатиків таких “загублених” у першому турі кандидатів досі не визначилися, кого підтримають та чи взагалі голосуватимуть у другому. Тому Рафал Тшасковський має потенціал, щоб залучити нових прихильників, а час грає проти Анджея Дуди. Підтверджує таку думку й відмова чинного президента від участі в дебатах з Тшасковським на провідних телеканалах країни TVN, TVN24, Onet та WP.

А тим часом у бік чинного президента лунають звинувачення у непрямому використанні адміністративного ресурсу. За оцінкою європейських спостерігачів, перед голосуванням першого туру суспільний телемовник непропорційно багато висвітлював діяльність Дуди. Тепер же прем’єр-міністр Польщі від ПіС Матеуш Моравецький закликає людей похилого віку, які є основним електоратом чинного президента, прийти 12 липня на виборчі дільниці попри складну епідемічну ситуацію в країні. Команда ж Анджея Дуди відхрещується від звинувачень та заявляє, що грають вони чесно.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram