Світова класика – виключно українською

Світова класика звучала виключно українською. Фото ФБ Iren Intelegator

У Києві відбувся Перший всеукраїнський конкурс вокалістів “Світова класика українською”. Співорганізаторами конкурсу виступили Товариство редакторів української Вікіпедії і Національна спілка композиторів України. Інформаційну підтримку забезпечило інтернет-видання “Український інтерес”. Інновативність конкурсу полягала в тому, що всі вокальні твори учасники виконували мовою, рідною для наших слухачів – українською, на відміну від усіх інших вокальних конкурсів, де вимагається виконання мовою оригіналу.

Музичний проект “Світова класика українською”

Цей конкурс продовжує музичний проект “Світова класика українською”, ініційований композитором Андрієм Бондаренком у 2011 році. На думку ініціатора проекту, по-справжньому відчути, про що співає той чи інший оперний персонаж можна тільки тоді, коли ми розуміємо і любимо мову, якою він співає: “Коли на сцену виходить Керубіно і починає співати – “вой ке сапете козі амор, донне, ведете с’йо ль’о нель кор“, я просто не розумію, що він тим хоче сказати. Натомість щойно я чую “хто може знає, що є любов, чом серце крає та й грає кров” – я одразу ж починаю щиро співчувати співакові, бо згадую самого себе у віці, коли любовні почуття краяли серце” розповідає автор проекту.

Особливу цінність мають переклади

Особливу цінність мають переклади визнаних класиків жанру, таких як Максим Рильський, Микола Лукаш, Євген Дроб’язко, Борис Тен і інші – більшість із них, на жаль, не було видано, і тепер, щоб урятувати їх від забуття, чимало часу доводиться проводити у пошуках в архівах та бібліотеках театрів.  Багато творів, натомість, не перекладалися українською ніколи, і тут неоціненний внесок роблять сучасні автори, такі як Олена О’Лір та Валерій Яковчук, а також нинішній заступник міністра освіти Максим Стріха, який свого часу переклав з французької лібрето кількох опер Дмитра Бортнянського та Джованні Перголезі, “Кавової кантати” Йоганна Себастьяна Баха і ще низку творів.

Членів журі також варто представити окремо. Очолила журі відома композиторка, лауреат Шевченківської премії Ганна Гаврилець. Спеціально із Осло до нас прилетіла Оксана Мирончук, випускниця Львівської консерваторії і протягом останніх 10 років – сопрано Норвезької національної опери, вона також подарувала нам на заключному концерті неперевершене виконання арії Турандот, український текст якої підготував Максим Стріха.

У проекті беруть участь зірки опери

Народна артистка Наталія Свириденко відома шанувальникам україномовної опери завдяки прем’єрам “Служниці пані” Перголезі, “Сокола” Бортнянського і “Кавової кантати” Баха в перекладах Стріхи, і певною мірою “Світова класика” є продовженням її ініціативи.  Постійною учасницею її проектів була заслужена діячка мистецтв Оксана Петрикова. Натомість заслужені артистки України Наталія Кречко і Оксана Дондик беруть участь в імпрезах “Світової класики” починаючи з найпершого концерту проекту в травні 2013 року. Заслужена артистка Валентина Антонюк підготувала плеяду чудових вокалісток, які прикрашають сцени київських театрів, а наймолодші її вихованки вже чудово показали себе в нещодавньому концерті проекту, присвяченому оперній творчості Моцарта.

У роботі журі брали участь і представники Заходу та Сходу України – Галина Швидків зробила чимало для популяризації україномовних вокальних перекладів у Рівному, зокрема їй вдалося випустити унікальну нотну збірку, що включає українські переклади вокальних творів польських композиторів – Шопена та Монюшка. А харків’янин Григорій Ганзбург відомий як фундатор науки лібретології. Саме йому вперше вдалося обґрунтувати доцільність вокальних перекладів мовою науки.

Після попереднього прослуховування відеозаписів учасників до фінального туру конкурсу було допущено 30 учасників. Тут була конкуренція і між містами – Києвом, Харковом, Одесою, Ужгородом, і між окремими вишами, зокрема Національною музичною академією та університетом Грінченка.

Переможці

Беззаперечну перемогу на конкурсі здобула Дар’я Литовченко, випускниця Національної музичної академії і солістка Київського муніципального музичного театру для дітей та юнацтва. Вона отримала диплом Гран-прі, іменну премію від Оксани Мирончук, а також премію за найкращий переклад. В старшій категорії лауреатами конкурсу стали Юлія Дунаєва, Дар’я Царинюк (розділили 1-у премію), Ганна Данканич (2-а премія і приз за кращий переклад), Ганна Остапенко та Оксана Євсюкова (3-я премія). В молодшій групі були відзначені Анастасія Ілдіко Король, Анастасія Сабов (розділили 1-у премію), Аліна Рибіна і Марія Лагута (2-а премія), Вікторія Бабійчук та Дар’я Тимошенко (3-я премія). Звання дипломанта отримали Павло Бєльський (у старшій категорії), Надія Більдій та Юлія Іщук (в молодшій).

Як і більшість попередніх заходів проекту, Конкурс проводився за підтримки Фонду “Вікімедіа”. Значна частина аудіо та відеозаписів публікуються у проектах Фонду – Вікіпедії, Вікісховищі, Вікіджерелах, там вже, по можливості, публікуються і нотні матеріали, а у відповідних статтях Вікіпедії про композиторів або перекладачів додається відповідна інформація про українські переклади.  Щоправда, деякі матеріали неможливо опублікувати у Вікісховищі з причин ліцензійного характеру – там дозволені до публікації тільки “вільні” (від обмежень, пов’язаних з авторським правом) матеріали, а попросити дозвіл у нащадків авторів не завжди можливо – Борис Тен, наприклад, нащадків не залишив взагалі. В цьому випадку доводиться обмежуватися публікацією відеозаписів в проектах з більш дружньою ліцензійною політикою, таких як YouTube.

Перспективи проекту дуже широкі, адже вокальних шедеврів, маловідомих або зовсім невідомих в українських перекладах лишається дуже багато. Тож сподіваємося, що про час проведення наступного конкурсу незабаром поінформують.

 Василь Єхріменко, спеціально для “Українського інтересу”