7 вересня увесь світ відзначає Міжнародний день чистого повітря та блакитного неба. В ООН наголошують, щороку від забруднення повітря помирає 7 мільйонів людей. Воно викликає респіраторні, інфекційні й серцеві захворювання, інсульт та рак легенів. “У дітей, що вдихають брудне повітря, з’являється астма, хронічна легенева недостатність, діабет, затримка росту, дитяче ожиріння і розумова відсталість”, – говорять в організації. Вчені також виявили, що загазоване середовище впливає на психіку підлітків.

Недаремно забруднення повітря називають “невидимим вбивцею” – це те, що вбиває поступово. Воно щогодини забирає життя 800 людей. Мабуть, суспільство й досі не розуміло б важливості цієї теми, якби не карантин. За кілька місяців обмежень щодо пересувань та економічної активності світ став чистішим, усі мали можливість побачити, що очищення повітря у всіх куточках нашої планети – це не фантастика, а реальність.

Під час карантинних обмежень у світі відбулося безпрецедентне зниження забруднення повітря – у ньому до 60% зменшилася кількість шкідливих твердих частинок. За попередніми оцінками кліматологів, у березні рівень монооксиду вуглецю порівняно з минулим роком упав на 50%.

В Індії за час карантину повітря стало настільки чистим, що жителі вперше за 30 років побачили гори Гімалаї. У Нью-Йорку рівень чадного газу впав майже на 50% у порівнянні з минулим роком. Під час карантину в Парижі повітря стало чистішим вперше за 40 років, а в Мадриді рівень забруднення знизився приблизно на 50%.

Зазначимо, що українські міста також тимчасово стали чистішими. За даними львівської хімічної лабораторії, під час карантину ступінь забруднення повітря на деяких перехрестях знизився аж на 80%. Жителі Києва також мали змогу насолодитися блакитним небом під час карантинних обмежень.

Читайте також: Учені знайшли місце з найчистішим повітрям на Землі

Проте картина із забрудненням повітря надзвичайно напружена, що підтверджують експерти. Науковці з центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського розповіли “Українському інтересу” про ситуацію в Україні та Києві за перше півріччя цього року.

За шість місяців на території країни фіксували перевищення допустимих концентрацій з формальдегіду – у 2,3 раза, з діоксиду азоту – в 1,5, також був значно підвищений рівень фенолу.

У першому півріччі дуже високий рівень забруднення повітря зареєстрували в Маріуполі. У містах Кам’янське, Одеса, Дніпро, Кривий Ріг, Київ, Херсон, Миколаїв, Черкаси, Запоріжжя та Кременчук рівень забруднення характеризувався як високий. В одинадцяти містах відмітили підвищений рівень забруднення, в 17 – низький.

Дуже високий рівень забруднення повітря здебільшого викликали значні середні концентрації формальдегіду, діоксиду азоту, фенолу, фтористого водню, оксиду вуглецю та завислих речовин.

Також науковці зазначили, що Київ посів шосте місце у списку міст із найбруднішим повітрям. Загалом у цьому рейтингу 39 українських міст – там проводять відповідні дослідження.

“У першому півріччі повітря міста було найбільш забруднено діоксидом азоту, формальдегідом, фенолом, діоксидом сірки та оксидом азоту. Середній вміст діоксиду азоту перевищував середньодобову гранично допустиму концентрацію у 2,9 раза, формальдегіду і фенолу – в 1,7 раза, діоксиду сірки – в 1,5 раза, оксиду азоту – в 1,1 раза”, – розповіли експерти.

Значення індексу забруднення атмосфери протягом півріччя відповідало критерію “високий”, дещо знижуючись у лютому й березні, помітно підвищуючись у квітні, знижуючись у травні (випадання великої кількості опадів), знову підвищуючись у червні. Підвищення рівня забруднення атмосфери у квітні пов’язано з кліматичними та метеорологічними умовами: підвищенням температурного фону, малою кількістю опадів, а також із нічними приземними інверсіями, які сприяють накопиченню та утриманню шкідливих домішок у приземному шарі повітря.

“Переважно високий рівень забруднення відмічається в центральній частині міста й поблизу великих автомагістралей: це райони Деміївської площі, вулиці Семена Скляренка, вулиці Каунаської, Бессарабської площі, проспекту Перемоги (поблизу метра “Святошин”), Оболонського проспекту, вулиці Олександра Довженка (поблизу метра “Шулявка”), площі Перемоги, бульвару Лесі Українки та вулиці Академіка Стражеска. Райони вулиць Попудренка (поблизу метра “Чернігівська”), Інженера Бородіна, на Гідропарку характеризуються підвищеним рівнем забруднення. У порівнянні з першим півріччям минулого року рівень забруднення атмосферного повітря міста майже не змінився, залишившись високим”, – підсумували в обсерваторії.

Отож, як не прикро це визнавати, карантинні обмеження мали короткотривалий вплив на рівень забруднення повітря. Із відновленням економічної діяльності та запуском транспорту все повернулося на круги своя.

Забруднення повітря – це тема, яка вимагає нашої прискіпливої уваги та негайного реагування. І короткотривалі карантинні обмеження – не панацея.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram