Йшов третій місяць Революції Гідності. Влада Януковича намагалася будь-якими способами втихомирити людей на Майдані. Протистояння тривали. 16-го січня 2014 року на порядку денному у Верховній Раді офіційно стояв лише один законопроект – “Держбюджет-2014”. Опозиція заблокувала трибуну, але голосування таки відбулося і держбюджет ухвалили.

Верховна Рада

“Зі столу” віце-спікер парламенту Ігор Калетник вийняв ще один пакет законів. Опозиція знала його зміст, тому почала відбирати у депутатів картки для голосування. Калетник ухвалив рішення голосувати руками, а головою лічильної комісії призначив – Володимира Олійника. “За” нібито проголосували 235 депутатів (цікаво, що 64 з них після виборів 2014 року знову потрапили до Верховної Ради). Згодом регіонал Олійник зізнався, що насправді не рахував підняті руки у сесійній залі.

Така ситуація була у Верховні Раді, а на Майдані відбувалися не менш цікаві події. Про іншу сторону барикад ексклюзивно для “Українського інтересу” розповів колишній майданівець та нацгвардієць Павло Скшетуський.

Майдан

“Вранці 16-го число біля наметів ми знайшли списки з нашими прізвищами та роками, кому скільки “світить”. Закон ще не ухвалили, це сталося пообіді. Я вважаю, що він був для залякування майданівців – щоб вони розбіглися, сховалися. У моїй сотні всі сприйняли це як жарт і випендрювалися, кому дадуть більше. Мені “приписали” 37 років і 40 днів. Згідно з Кримінальним кодексом України у вироку суддя бере найбільшу статтю, а відповідно до законів 16-го січня – роки ув’язнення плюсувалися.

Вже тоді у масі поширювалися чутки про серйозне протистояння, яке згодом відбулося 18-го лютого 2014 року. Всі почали готуватися. Статті “диктаторських законів” більше насмішили нас, ніж налякали. Вони дали зворотній ефект від того, що очікувала тодішня влада. Майданівці вирішили стояти до кінця”.

“Диктаторські закони”

Нагадаємо, що ж у той день ухвалили народні обранці:

Диктаторські закони 16-го століття. Інфографіка: Український інтерес / Анастасія Туловська

1. У колоні більше п’яти не їхати

Автомобілістам заборонили їхати у колоні, де більше п’яти машин. За порушення закону водій міг сплатити штраф до 850 гривень або втратити водійські права на строк від одного до двох років. Цей закон поширювався і на похоронні процесії.

2. Обмеження ЗМІ

Закон заборонив діяльність інформаційним агентствам без державної реєстрації. Ті ЗМІ, які не припинили роботу, мусили сплатити штраф – 17 тисяч гривень, а майно агентства конфіскувалося.

3. До в’язниці через захисний шолом

Мітингувальники втратили право носити на заходах протесту шолом чи маску, а також одягати камуфляж. Порушників могли арештувати на 15 діб або зобов’язати виплатити 4 тисячі гривень штрафу.

4. Екстремістська діяльність та наклеп

Термін “екстремізм” тодішні посадовці запозичили з російського законодавства. Згідно з документом, екстремістською діяльністю є заклики до насильницької зміни конституційного ладу, перешкода правоохоронним органам чи посадовцям, наклеп у ЗМІ та Інтернеті, поширення недостовірних відомостей. Порушник міг сплатити штраф від 850 до 14 тисяч гривень або отримати три роки в’язниці.

5. 15 діб за встановлення намету

Ви мали отримати дозвіл у міліції на встановлення намету чи сцени. За порушення вас могли арештувати на 15 діб або виписати штраф у розмірі 5 тисячі гривень.

6. Два роки тюрми за груповий протест

За участь у груповому протесті, або, як його визначили у законі – “за порушення громадського порядку”, суд міг ув’язнити вас до двох років.

7. SIM-карта за паспортом

Ваша мобільна SIM-карта могла стати персоналізованою та використовуватись як ідентифікатор. Водночас більшість українських операторів підтримали цей закон.

8. За блокування житла – шість років

Групу, яка перешкоджала доступ до житла чи іншої нерухомості особи, могли засудити до шести років позбавлення волі.

9. Арешт за допомогу протестам

Ви мали сплатити понад 10 тисяч гривень штрафу чи 10 діб просидіти під арештом, якщо надали приміщення, транспорт, інші засоби для проведення незаконних мітингів та акцій.

10. No Іnternet

Кожен провайдер мав отримати ліценцію на розповсюдження інтернету або за непослух сплатити штраф близько 7 тисяч гривень.

Звичайно, не всі закони мали негативний характер, деякі з них навіть з доопрацюванням ухвалив чинний парламент. Проте той пакет “диктаторських законів” автори розробили задля однієї мети – залякати майданівців.

Його ухвалення дало поштовх для остаточних рішень, розставлення крапок над “і”. Супротив – це хвороба, яка поширюється серед українців повітряно-крапельним шляхом і спонукає до дії. Ми діяли, але чи зробили висновки?

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]