Спасівка, Маковей, Макотрус, Ласуня

Серпень – дуже щедрий на свята місяць. Також за святами можна орієнтуватися в народному календарі. Зараз уже відбувається підготовка до осені. З цим пов’язаний Перший Спас – Спасівка, про яку всі чули або читали в художній літературі (є й ті, хто народилися на Спасівку), уже продаються букети-маковійчики, але що ще ми знаємо про наші традиції? Асоціації: мак (і насіння, і квіти), мед…

14 серпня – початок Успенського посту. Пам’ять про Животворний Хрест. Або – Спасівка, Перший Спас, який у народі називається Маковея. Ця назва – приклад народної етимології. Бо цього дня вшановується пам’ять семи святих мучеників Маккавеїв, які повстали проти заборони юдаїзму і проти нав’язуваного язичництва. Їх звали: Авім, Антонін, Гурій, Єлеазар, Євсенон, Адім, Маркелл. Ще це день пам’яті їхньої матері Соломонії (на чиїх очах катували її синів) і їхнього вчителя, Єлеазара. Але хоча озброєне повстання Маккавеїв і було потоплено в крові, але ці герої довели, що віру можна і треба обороняти. Про всіх них можна прочитати в Біблії (Старий Завіт, Перша, Друга і Третя книги Маккавейські).

Але звідки макова символіка у Спаса? Ім’я Маккавей (дослівно “молот на ворогів”) на слух дуже схоже на наше “Маковей” – так народна уява і пов’язала його з маками. Проте самими маками Спас не вичерпується.

Інші назви свята: Медовий Спас; Спас на воді; Мокрий Спас, Макотрус, Ласуня… є й інші назви. За старим стилем, його відзначали 1 серпня – це було символічно. Цього дня освячували воду. Але готуватися до Спасівки починали заздалегідь. За прикметами: якщо 7 серпня, на Успіння правовірної Анни, матері Пречистої Богородиці, – тобто за тиждень до Спаса, – лелеки готуються до відльоту, то зима буде рання і морозна, а весна – тепла. Підтверджую це на власні очі: якраз на Успіння Анни їхала в Умань, і на полях Черкащини бачила безліч лелек. Чи готувалися вони до відльоту, невідомо, але що їх було багато, – це факт. Отже, подивимося, яка буде зима.

Маковей – проводи літа. А оскільки Перший Спас – Медовий, то його називають ще “бджолине свято”. Ця назва ще й тому, що пасічники вдруге підрізували вулики. Потім несли найкращий, найсвіжіший мед до церкви, де освячували (і сьогодні теж так роблять), а ще й удома ласували ним – розговлялися. Освячували й медові стільники – наприклад, липові. Треба сказати, що мед у стільниках ні з чим не зрівнянний на смак, але треба стерегтися – раптом там ще лишилися бджоли. Також на Першого Спаса готували пироги і кашу з медом, узагалі додаючи меду до багатьох страв, і влаштовували бучні бенкети. Дехто з найбільше строгих пісників саме цього дня вперше після тривалої перерви знову куштував мед. Ось чому цей Спас – ще й Ласуня. Мед – і смачно, і корисно. Врахуймо також, що це наші найдавніші ласощі, адже ми довго не знали цукру, і мед був універсальною присмакою для всього.

А чому цей Спас – Мокрий? Тому, що може дощити? Не лише тому. Так, може бути дощ. Ще вірили: якщо на Спаса дощитиме, то припиняться пожежі. Чи, принаймні, їх буде менше. Але назва “Мокрий Спас” – бо сьогодні влаштовують хресну ходу на водойми і освячують воду. А наші предки після водоосвячення купалися в цій воді, купали своїх дітей і худобу, а також скидали з чад старі сорочки та міняли на нові. Також у цій воді купалися хворі на пропасницю. Отже, бачимо, як перепліталися християнство і язичництво. Але в обох випадках вода означала чистоту і нові зміни.

На Першого Спаса припиняються небезпечні медвяні роси. Отже, з 14 серпня роса – тільки чиста і цілюща.

А як самими скласти маковійчика, або “маковійську квітку” чи “маковійку”? Нам треба цілий набір квіток. Це будуть маки, чебрець, ромен-зілля, чорнобривці, соняшник… Це все – українські символи, відомі з фольклору. Але помітно, що всі в переліку – цілющі. Чебрець, гадаю, не варто рекламувати, – багато кому він лікував горло, – а чорнобривці – не просто красиві, а й знезаражувальні. Тому хворі тварини ховаються в заростях цих квітів.

Рослин багато, у кожному регіоні (якщо не селі) – свої. Не обійтися й без оспіваної рути-м’яти. Ще у полях і садах ростуть чудові сині або фіолетові квіти, які багато хто з нас бачив. Це живокіст, шпорник, або польові сокирки. Їх – теж у букет. А можна і зв’язати окремий букет з макових голівок. Чому важливо цей “асортимент”? Бо вважалося, що на Маковея квіти мають магічну силу – ось чому наші прабабусі, коли дівували, вплітали маки у коси – і “щоб не випадало волосся”, і для цілющих властивостей.

А ще наші предки були справжніми флористами, бо знали, яка символіка стоїть за кожною рослиною. І проказували спеціальні слова над кожною квіткою.

От і зв’язана “маковійка”. Начебто все? Ні, букет ще треба освятити. Після освячення вішаймо на сволок – якщо живемо в сільській хаті, – а якщо у місті – то кладемо на божницю. Якщо ж у міській квартирі не зробили окремої полиці для образів, то можна покласти квіти просто під ікони – де образи стоять. Звісно – це вже для охайності, – краще не класти букет туди, де книжки чи інші вразливі предмети.

Поговоримо далі про медицину. На Спаса починають засушувати лісову малину. Вона і смачна, і корисна – адже її треба заварювати, якщо болить горло. Зараз непевний час – стережімося застуд. Але з малиною нічого не страшно. І не лише з ягодами. Не всі знають, що й малинове листя теж корисне: його відваром наші предки полоскали горло, якщо підхоплювали ангіну. Корисна й трава малини – від застуди. Також не поспішайте викидати малинові квітки: якщо зварити настій, то він стане в пригоді від зміїних укусів. А ще квітковим настоєм можна промивати запалені очі. А вже малинове варення саме за себе промовляє. Також цього дня покваптеся зібрати черемхові ягоди, які корисні від багатьох недуг. Нам нема коли хворіти!

І – який Маковій без маків і макітри! Макітру багато хто бачив – у ній труть мак. І для їжі, і для оберегу. Маковим насінням обсипали обійстя – щоб боронити худобу. Адже, за віруваннями, відьми обожнюють видоювати чужих корів. Наші пращури вірили й в інші небезпеки. Наприклад, вогненного змія, який перетворюється на відсутнього чи вмерлого чоловіка та літає до самотніх жінок, можна відігнати маковим сім’ям. Так само позбувалися й упиря. Ось куди нас завела начебто безневинна й гарна червона квітка – у демонологію. Мак обороняє від непроханих гостей.

Якщо ж повернутися до реальності, то мак – чудове снодійне, це знали з давніх-давен. Його давали немовлятам, щоб заснули. Але краще не перестаратися, інакше вийде, як у трагічному оповіданні Марка Вовчка “Горпина”, відомому нам ще зі школи. Ось чому мак означає і смерть. Адже сон – рідний брат смерті. Отже, краще робімо цього дня приємне – але не забуваймо і про духовне. Цього дня особливо вітається допомога іншим, особливо тим, кому скрутно. Спас – це і краса, і смачне, і народна медицина, і релігія. І сподівання на те, що Україна спасеться.

Перший Спас, Спас на воді, Медовий Спас, Маковія

Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього