Сороки: День Великомучеників Севастійських – Сорок Святих

22 березня – День Великомучеників Севастійських. День вшанування пам’яті Сорока мучеників, Сорока святих, або день Усіх Святих, що в українському народі носить назву “Сороки”.

313 року від Різдва Христового, римський імператор Констянтин Великий видав декрет згідно із яким християни могли вільно сповідувати свою віру. Відтоді їх права прирівнювалися до прав вірних інших релігій Імперії. Втім, його свояк, що одружився на сестрі імператора Констанції, властолюбний Ліциніан Ліциній, тримався щодо християн іншої думки.

Від 307 року Ліциніан, із титулом цезаря, був соправителем імператора на територіях Ілліріка та Фракії (тепер – територія колишньої Югославії та Греції). І хоча він походив із родини простих селян Дакії, але завдяки своєму непересічному таланту воєначальника, що у всьому дотримувався суворої дисципліни, законності, порядку, зміг високо піднятися у військовій та державній ієрархії Риму. Щодо своїх релігійних уподобань Ліциній був переконаним і фанатичним противником християнства та християн.

314 року він розпочав громадянську війну проти імператора. Того ж таки року Констянтин розгромив Ліцинія та відібрав у того Далмацію, Македонію і Мезію. Соправитель був змушений відступити до Фракії та Малої Азії.

Готуючись до вирішальної битви із Констянтином, він вирішив позбутися усіх християн у своєму війську. Підпорядкований йому керівником римської провінції Вірменія (тепер Туреччина) був правитель Агриколай. У протистоянні Константин – Ліциній він, як ревний язичник, став на бік останнього і розпочав наполегливу боротьбу із християнами у своєму війську.

Першими під його гарячу руку підпали воїни найкращого у ті часи в римській армії ХІІ легіону. Саме під його штандартом служили 40 каппадокійських воїнів – християн, яким правитель надав наказ зректися християнства напередодні вирішальних битв проти Констянтина та принести жертви язичницьким богам.

Християни – воїни славетного легіону рішуче відмовилися виконати цей його наказ. Тоді їх взяли під сторожу, закували в кайдани, роздягли та вишукували на кризі замерзлого Севастійського озера. Події відбувалися взимку 320 року біля міста Севастія, що у Малій Азії.

Там, на кризі озера, під вітром та снігом, оголені воїни простояли до ранку підтримуючи одне одного псалмами та молитвами. І хоча один із них, не витримавши такої муки, вирішив здатися на милість мучителям та навернутися на язичництво, їх екзекутор був настільки вражений стійкістю, мужністю християн, що й сам прийняв Віру Христову і приєднався до мучеників. Таким чином їх знову стало сорок.

Ранком, побачивши, що християни не замерзли, Агриколай дав наказ перебити їм ноги та спалити живцем. Попіл мучеників скинули у Севастійське озеро, аби не лишати християнам предмети поклоніння. Втім, відомо, що мощі мучеників, їх кості, вдалося невдовзі підняти зо дна озера.

Сороки – день пам’яті про мучеництво римських легіонерів – відноситься до найшанованіших свят не лише православної церкви, а також католицької, давньосхідних християнських церков та навіть протестантських. На честь них цього дня полегшується строгість Великого посту.

Фактологічно ця подія знайшла своє відображення у проповідях Василія Великого, Григорія Ніського та Єфрема Сирина, а також істориків церкви, зокрема – Созюмена.

Децимація ХІІ легіону мала своїм наслідком його істотне послаблення. Воїни, що були вбиті у такий страшний спосіб, становили його еліту – інтелігентів.

324 року Ліциній був в чергове розбитий Костянтином. Цього разу його легіони зазнали поразки у Фракії та змушені були відступити до Малої Азії.

У вирішальній битві на морі Констянтин захопив Ліцинія у полон. Імператор позбавив його всіх цезарських регалій та через деякий час віддав наказ задушити соправителя. Невдовзі, 325 року, цей імператорський наказ було успішно виконано…

Лавра та її святі

Пратулинські мученики – українці, розстріляні Росією