Сьогодні християни відзначають День святих, славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла. У народі цей день знаменує закінчення купальських святкувань «маківки літа» і літніх весіль, прощання з весною та підготовку до сінокосу, перший зажин озимого жита, повідомляє Українська Вікіпедія.
Західні й Східні церкви святкують це свято 29 червня за григоріанським і новоюліанським календарями, а деякі східні християни – 29 червня (12 липня) за юліанським календарем. У Католицькій церкві свято має найвищий статус торжества.
У народі свято відоме під назвами: Петрів день, Петра, Петр, Петро-Павло, Петропавлов день, Свято Петра й Павла, День Петра і Павла.
Після закінчення Петрового посту 29 червня (12 липня) у народі святкували свято апостолів Петра й Павла, або просто «Петра». До свята прибирали садибу, підбілювали та підфарбовували хату, вішали чисті рушники. На церковну службу йшли з квітами й віночками, окрасою яких були червоні маки.
Ритуальною стравою були так звані мандрики. Випікали ці коржики з пшеничного тіста, зібраних під час Петрівки сколотин та перевареної сироватки, а також додавали сир та яйця. Назву пиріжків у народі пов’язували з легендою про мандрування світом апостолів Петра й Павла, в яких зозуля вкрала одного «мандрика» і за це її Бог покарав – саме о цій порі вона перестає кувати. Ще люди з цього приводу казали, що зозуля «мандриком подавилася», але якщо її кування чути було й після Петра, то це вважали на нещастя.
До свята Петра господині намагалися зробити перші зажинки ячменю з нового врожаю і в день свята освятити в церкві обрядовий хліб, навіть якщо зерно ще не зовсім доспіло.
У Карпатах та на Прикарпатті пастухи влаштовували свято на вигонах і полонинах: пекли мандрики, веселилися, змагалися, танцювали. Проводили обряд «копання Петра», коли викопували в землі по периметру квадратну канаву (куди, сівши, можна було опустити ноги), а всередині на траві накривали «стіл» з наїдками. Співали пісень:
А на Петра вода тепла,
Лиш би ся купати,
Ой на Петра личко біле,
Лиш би цілувати!
(За В. Скуратівським)
У деяких регіонах молодь влаштовувала ритуальні гойдалки у лісі чи гаю:
Ой у лісі на кленку, на кленку,
Там повісив той Андрій гойдалку…
(За В. Борисенко)
Втім основний мотив свята становив початок жнив, до яких в Україні приступали після Івана Купала. Та й означені святі за народною уявою були насамперед хліборобними. В одній з народних колядок святі Апостоли Петро і Павло виступають плугатарями, вони орють поле під осінній засів:
Святий Петро за плугом ходить,
Святий Павло волоньки водить,
А сам Господь-Бог пшеничку сіє,
А святий Ілля заволочує.
(За О. Воропаєм)
У жнива казали, що святі апостоли спостерігали за людьми, а потім, порадившись з Богом, «парували» людей: ледачій дівці – роботящого хлопця, а роботящій – лежня, бо якщо навпаки, то ледарі з голоду помруть. А ще люди вірили, що святий Петро носить ключі від раю і має силу впускати туди благочестивих людей (хто батька і матір шанує, щосуботи купається і поважає святу п’ятницю).
Християнська церква у цей день вшановує святих первоверховних Апостолів Петра й Павла. Це свято було встановлене ще в апостольські часи, перші згадки про нього датовані четвертим століттям. На честь святих, за часів Костянтина Великого були збудовані перші храми. Окремі поселення згодом були названі на їхню честь – Петропавлівка, Петропавловськ тощо.
За переказами, до хрещення апостол Петро звався Симон. Він був першим, хто повірив у божественну місію Ісусу Христа. Заразом саме за віру, Ісус наділив Петра наділив здатністю зцілювати людей і бути захисником рибалок. Після воскресіння Ісус першому явився саме Петру.
Водночас Павло, який до хрещення мав ім’я Савл, спершу був ярим противником Ісуса. Проте, коли він їхав у Дамаск для винищення всі послідовників християнського вчення, був повернутий до віри Самим Богом. Згодом Павло став видатним теологом та апологетом християнства.
Також сьогодні закінчується піст Петрівка, який тривав місяць. Петрівка не вважається суворим постом. У період дозволяється вживати їжу рослинного походження з олією (крім понеділка, середи і п’ятниці) та рибу (у суботу та неділю), оскільки святі апостоли були рибалками.
Петрівка (також Петрів піст; Апостольський піст) – один із чотирьох багатоденних постів церковного року у віруючих візантійського обряду. Тривалість Петрівки залежить від Великодніх свят: якщо Великдень раніше у році, то піст довший; якщо пізніше – коротший.
Розпочинається в понеділок через тиждень після Трійці (П’ятидесятниці), тобто в понеділок, який настає після дев’ятої неділі починаючи з Великодня.
Кінець Петрівки завжди припадає 12 липня – на свято Святих і всехвальних славних першоверховних апостолів Петра і Павла. Отже, Апостольський піст щороку має різну тривалість: найкоротший триває 8 днів, найдовший – 42 дні.
Івана Купала: чарівна трава, вогнище та ворожіння на вінках
Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]
