З початку липня в Україні вже не діє державне регулювання цін на деякі види продуктів харчування.

Кабмін відпустив ціни у “вільне плавання”. Зараз вони залежать виключно від ринкових законів – попиту та пропозиції.

Скасування держрегулювання цін означає, що виробники та постачальники харчів більше не повинні декларувати ціни та узгоджувати їх подорожчання чи здешевлення з державою.

Держрегулювання цін перестало діяти на такі види продуктів:

  • борошно,
  • хліб,
  • макаронні вироби,
  • крупи,
  • цукор,
  • яловичину,
  • свинину і м’ясо птиці,
  • ковбасні вироби варені,
  • молоко, сир, сметану,
  • масло вершкове,
  • олію соняшникову,
  • яйця курячі не вище 15%,
  • дитяче харчування.
Скасування держрегулювання цін на харчі: добре чи погано? Фото з відкритих джерел

Такі новини не на жарт стурбували українців. У народі та високих кабінетах вже на повну точаться розмови про змову виробників, нові хвилі здорожчання харчів, дефіцит товарів.

“Український інтерес” з’ясував, чи варто нам боятися таких песимістичних прогнозів.

-СТРАХИ СКАСУВАННЯ ДЕРЖРЕГУЛЮВАННЯ ЦІН- 

Страхи українцв можна зрозуміти:

  1. Після дерегуляції цифри на продуктових полицях можуть зрости.
  2. “Жадібні” виробники можуть дійти комерційної згоди та “крутитимуть” покупцями, як захочуть.
  3. Можливий дефіцит товарів.

До скасування держрегулювання постачальники могли встановлювати на свої продукти націнку не більшу за 15%. Тепер кожен продавець може зробити надбавку хоч 100%, якщо його товар користується попитом на ринку.

Скасування держрегулювання цін на харчі: добре чи погано? Фото з відкритих джерел

Аби подивитися, як діятимуть товаровиробники з “вільними цінами”, минулого року уряд запустив своєрідний експеримент. У тестовому режимі з першого жовтня 2016 року Кабмін призупинив державне регулювання цін на низку товарів та послуг.

Як з’ясувалося, призупинення державного цінового регулювання істотно не вплинув на динаміку цін на споживчому ринку. Така ситуація можлива і зараз.

“Це не говорить про те, що одразу ціни почнуть зростати. Це говорить про те, що в нас не має запобіжників при цінових коливаннях, які в нашій країні можуть вимірюватись десятками відсотків. До речі, на ті ж самі продукти в розвинутих країнах таких стрибків вверх-вниз не має. А в нас міністерство аграрної політики та продовольства постійно вказує на те, що ринкам притаманні “сезонні коливання цін”, навіть коли вони спостерігаються поза сезоном”, – написав на своїй сторінці у Facebook Гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

-ПЛЮСИ СКАСУВАННЯ ДЕРЖРЕГУЛЮВАННЯ ЦІН- 

Уряд зрозуміти не важко. Там заявляють, що скасувавши держрегулювання цін, спрощує виробникам та продавцям саму процедуру встановлення вартості товару. Норма, за якою виробники не можуть встановлювати понад 15% надбавку на свою продукцію, вже  не діє. Відповідно, продавці не можуть встановлювати таку ж націнку на оптові ціни виробника.

У Кабінеті міністрів України зазначають, що головна мета дерегулювання:

  • знизити адміністративний тиску на бізнес;
  • усунути надмірне втручання держави в економічні процеси;
  • розвинути конкуренцію виробників;
  • дебюрократизація (дерегуляція) у сфері ціноутворення.
Скасування держрегулювання цін на харчі: добре чи погано? Фото з відкритих джерел

Економісти зазначають, що скасування державного регулювання це правильний напрям. Фактично регуляція ніколи не діяла, бо цифри на товарних полицях зростали та зменшувалися як хотіли.  Коли ж виробникам необхідно було узгодити підвищення ціни з державним чиновником, то справа нерідко доходила до корупції.

“Регулювання цін, насамперед, має бути у вигляді контролю за ринковим середовищем, оскільки адміністративні ціни – це не ринковий засіб. Через це (держрегулювання – ред.) економіка стає викривленою, інвестори отримують неправильні цінові сигнали й інвестиції йдуть не в ті сфери, які потрібно. Викривлення цін і відхилення їх від об’єктивної основи – це найбільш серйозний економічний недолік, який може існувати”, – розповів експерт економічних програм Центру Разумкова Володимир Сіденко.

Економічних підстав для зростання цін, як довів пілотний проект, зараз в Україні немає.

“Ціни можуть зрости в одному випадку – якщо уряд надрукує гроші. Припустимо, що бракуватиме грошей на бюджетні витрати, на субсидії, а це значить – бюджет вже просідає, тоді друкануть грошей і ціни виростуть. Якщо цього не відбудеться, об’єктивних причин для зростання цін нема”, – зазначає доктор економічних наук, співробітник Інституту регіональних досліджень НАН України Віктор Борщевський.

При цьому вказує, що на зміну регулюванню цін має прийти цільова допомога малозабезпеченим. Наприклад, в Америці бідні отримують спеціальні талони на їжу. Це гарантує, що вони не відмовлятимуть собі у харчах з мінімального споживчого кошика. От чи будуть запроваджені такі заходи в Україні?

Артем Голуб, “Український інтерес”

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]