Прихильники об’єднання на свято Покрови Пресвятої Богородиці, Дня Українського козацтва, Дня створення УПА та Дня захисника України вдаються до різноманітних маніпуляцій: від замовчування невигідних фактів і до відвертої брехні.

Наприклад, відомості про історію виникнення свята Покрови Пресвятої Богородиці вони подають у препарованому вигляді: “Свято з’явилося у Х столітті після того, як Божа Мати накрила своїм покровом Константинополь, чим врятувала його від знищення”. А ось як про це сказано у “Літописі руському” за Іпатським списком у перекладі Леоніда Махновця:

“У рік 866 рушив Аскольд і Дір на Греків, і прийшов [туди] в чотирнадцятий рік [після першого походу Русі на] Михайла-цесаря. А цесар [Михайло тоді] був у поході на агарян. І коли дійшов він до Чорної ріки, єпарх [Орифа] послав йому вість, що русь іде на Цесароград. І вернувся цесар. А ці, [руси], в середину Суда увійшовши, вчинили убивство багатьох християн і Цесароград двомастами кораблів оточили. Цесар же ледве в город увійшов, і з патріархом Фотієм у церкві святої Богородиці, що є у Влахернах, всю ніч молитву творили. А тоді, божественну ризу святої Богородиці зі співами винісши, у море вмочили [її] полу. Була тиша, і море заспокоїлось. [А тут] одразу знялася буря з вітром, і знову встали великі хвилі, і кораблі безбожної русі розметало, і до берега пригнало, і побило їх [так], що мало їх вибавилося з такої біди і до себе повернулося”.

Як бачимо, автори розповіді про Покрову Пресвятої Богородиці вирішили приховати справжню історію виникнення цього свята, очевидно, щоб не виставляти наших предків у невигідному світлі.

Головною ознакою Дня Українського козацтва вважається те, що на Покрову відбувалася Велика рада, на якій обирали гетьмана. Кого ж із найвідоміших українських гетьманів обрано в цей день? Виявилося, що Петра Конашевича-Сагайдачного обрано на найвищу козацьку посаду у червні або на початку липня 1616 року, Богдана Хмельницького – 29 квітня 1648 року, Івана Виговського – 21 жовтня 1657 року, Петра Дорошенка – на початку січня 1666 року, Івана Самойловича – 17 червня 1672 року, Івана Мазепу – 25 липня 1687 року, Пилипа Орлика – 5 квітня 1710 року… Ба більше, знавець історії запорозьких козаків Дмитро Яворницький у своїй однойменній тритомній праці стверджує, що вибори старшини у запорозьких козаків відбувалися що Нового року, а не на престольне свято Покрови. Нерідко на цих радах, зазначає історик, справа доходила до жорстоких бійок зі смертельними наслідками. Зрештою, з літератури нам відомо про розкольницькі чорні козацькі ради. Виникає питання – чи варто такі події подавати, як найголовніші у козацькій історії

Куди цікавішою і вартою особливої уваги є подія квітня 1492 року, коли запорозькі козаки атакували турецьку військову галеру під Тягинею і визволили захоплених у полон та проданих у рабство українців. Як писав професор Михайло Грушевський, це була перша в історії офіційна згадка про дії козаків на морі й офіційна згадка про запорозьких козаків узагалі. Гадаю, такі події об’єднують українське суспільство і заслуговують державного святкування.

Твердження про створення Української повстанської армії 14 жовтня 1942 року взагалі не відповідає дійсності. Насправді військове формування під назвою УПА виникло 28 червня 1941 року, коли, згідно з книгою наказів по Українській повстанській армії “Поліська Січ”, у селі Немовичі Рівненської області був виданий перший наказ Тараса Бульби-Боровця. У ньому поліський отаман звертався до керівників бойових груп із закликом організувати невеликі повстанські загони та почати диверсійні акти в тилах Червоної армії. 14 жовтня 1942 року не видано жодного документа щодо УПА, а також не відбулось жодної повстанської акції, на підставі чого можна судити про створення цієї військовї організації. Традиція відзначення фейкової дати утворення УПА 14 жовтня 1942 року пов’язана зі святковим наказом передостаннього Головного командира УПА Романа Шухевича (“Тараса Чупринки”) від 14 жовтня 1947 року, яким той заднім числом саме цю дату призначив Днем утворення УПА. Слід сказати, що це було зроблено аналогічно до того, як більшовики 23 лютого 1923 року запровадили Дєнь савєцкой армії, видумуючи різні “героїчні” події, які нібито відбулися п’ять років тому.

І геть притягнутим за вуха до 14 жовтня є День захисника України. Адже навіть пропагандисти цього свята не спромоглися знайти жодного факту, який би свідчив про чиюсь самовіддану оборону назалежності та територіальної цілісності України. А наша історія дуже щедра на них. Наприклад, багатьом відомий героїзм українських юнаків по захисту Української народної республіки від навали російських військ під командою Муравйова біля станції Крути 29 січня 1918 року. Чим він не тягне на уславлення?

Гадаю, у майбутньому притомним українським державникам доведеться чимало попрацювати для очищення нашої складної історії від намулу штучності та фальші, та віднайти славні події, достойні загальнонародного пошанування.

Під якими прапорами воювала УПА?

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram