Шопоголізм. Як часто ви робите спонтанні покупки? Йдете у магазин за хлібом, а повертаєтеся з новою кофтинкою? Або ж мимоволі гортаєте новинну стрічку і вам “випадає” реклама чашок з миленькими котиками. Здавалось би, у вас вже і так є вдома “чайний сервіз”, але ж “ця чашка – унікальна”? “Український інтерес” дослідив, коли ми стали “зомбі-покупцями” та як маркетологи маніпулюють нашою свідомістю.

Хочу купити попри все

Кажуть, що жінки більш емоційні та спонтанні у покупках, ніж чоловіки. Проте, як з’ясувало наше міні-опитування, дії людини не завжди залежать від статі чи віку.

Шопоголізм. Стас, 27 років

“Я загорівся бажанням купити чорну, атласну постільну білизну, але все не міг її знайти. Одного дня я гуляв торговельним центром і побачив “Її” – ідеальна та чорна. Відразу взяв річ у руки і поніс на касу. Розплатився кредитною карткою. Після першої ж ночі зрозумів, що вона дуже непрактична, а лише гарно виглядає у кадрі”

Шопоголізм. Степан, 44 роки

“Спонтанна покупка – це поїздка в Єгипет. Дві дорослі людини, в яких, і без того, багато роботи, говорили-говорили і вирішили поїхати за кордон. Взяли найбільш вигідну путівку і полетіли. Певно, рутина замучила”

Шопоголізм. Ігор, 20 років

“Якось я пішов у ТРЦ на “ніч знижок”. Ходив, ходив, але нічого толкового не знайшов. Щоб не йти додому з пустими руками, купив жовті штани. Лиш раз їх вдягнув”

Шопоголики

Шопоголізм. Марина, 25 років

“Напередодні я збиралась на концерт – і раптом, мені захотілося нові чоботи. За дві години до заходу я направилася у бік торговельного центру. Такі, які бажала – не знайшла. Але купила за останні гроші інші – на дуже високих підборах. Концерт відтанцювала і більше не носила”

Шопоголізм. Марія, 23 роки

“Я ходила рядами місцевого ринку і шукала подарунок для подруги – обирала тваринку. Але одна жінка так кричала, що я не витримала та купила у неї кошеня. Потім пухнастика бабусі відвезла. Часто спонтанно купую одяг. Іду в продуктовий, але повертаюсь з новою сукнею. Або в інтернет-магазинах. Якщо бачу безкоштовну доставку по місту, не можу стриматись. Хоч якусь дрібницю, але куплю. Просто подобається, коли кур’єр приносить замовлення”

Шопоголізм. Світлана, 24 роки

“Біля мого будинку є взуттєвий магазин. Якось я побачила у вітрині лакові туфлі. Щодня проходила повз і дивилася на них, але не могла купити. Потім не витримала і попросила гроші у начальника, хоч і не сказала на що”

Боги маркетингу

Все почалося з “психоаналізу” Зігмунда Фройда у ХІХ столітті. Цей австрійський психолог дуже любив “копирсатися” у мозку людини, особливо у підсвідомості. Він ставив собі такі запитання, про які колеги боялись й думати. Концепція теорії психіки Фройда є основою у сучасній теорії маркетингу чи PR-менеджменту. Чому людина не хоче купувати товар і як зробити так, щоб вона захотіла? Роботи австрійця мали на це відповіді.

Проте справжній переворот у психології покупця зробив племінник Фройда – Едвард Бернейз. Саме він перетворив земних жителів на суспільство споживачів. Відтоді, ми почали керуватися не потребами, а бажаннями. Цей “хитрун” переконав всі Сполучені Штати, що яйця з беконом – це ідеальний сніданок, а новий одяг завжди кращий за той, що ви маєте. Більшість рекламних “фішок”, які зараз використовують маркетологи і піарники, вигадав саме Бернейз.

Війни та голод лише сприяли вкоріненню ідей Бернейза у психологію населення. Вистачило два покоління у замкнутості вибору, щоб ми перетворилися на бездумних покупців та в’язнів власних бажань.

Синдром першого та останнього тижня до зарплати

Часто буває так, що зарплати ЩЕ нема, а в голові її ВЖЕ нема. Бо треба заплатити за квартиру, купити продукти, трішки нового одягу і ще щоб на відпочинок вистачило.

У “блаженний день” зарплати, мозок взагалі відмовляється працювати і вимагає єдиного – витратити все і відразу. Більш спонтанними у такій ситуації є жінки, тому вони хочуть отримувати більше грошей.

Водночас в останній тиждень до зарплати “всі – рівні” та “виживає хто як може”. Хтось вигрібає останні копійки на “Мівіну”, інший – влізає у борги. Проте, навіть у такому скрутному становищі, деякі умудряються купити якусь дріб’язкову, але зовсім непотрібну річ.

У психіатрії така патологія називається “оніоманія” або ж “шопоголізм”. Шопоголіки хочуть постійно щось купувати, бо тоді у них виробляється адреналін та серотонін (“гормон щастя”). Психіатри прирівнюють оніоманію до алко- чи наркозалежності. Проте приємний ефект – короткочасний, а далі настає “ломка”. Вона ж призводить до порушення сну, агресії та стресів.

“Шопоголік намагається заповнити покупкою внутрішню пустку, яка утворилася через почуття самотності, низьку самооцінку чи розрив стосунків з коханою людиною. Відчуття насолоди придбаної речі настільки затягує, що й незчуєшся, як гребеш з полиці все підряд”, – коментує психолог Марина Ігнатенко.

Не в грошах щастя

Скільки б мільйонів людині не дай, скаже, що мало. Це як у мультфільмі Олександра Татарського “Падав торішній сніг”, де головний герой постійно повторював “маловато будет”.

То скільки ж грошей потрібно для щастя? Порахувати “ідеальну сумму” спробували психологи з Університету Пердью (США). Дослідники проаналізували відповіді 1,7 мільйонів людей з 164 країн. Не оминули американці й Україну. Так, щоб бути щасливими, українці в місяць мають заробляти близько 101 тисячі гривень (3,7 тисяч доларів), але, по факту, отримують лише 7% від цієї суми – 7,5 тисяч гривень (середня зарплата за даними Держстату).

Водночас 101 тисяча гривень – це, імовірніше, ідеал, якого варто прагнути. Адже грішми треба вміти керувати і спрямовувати у правильне русло, щоб згодом вони працювати на вас.

“Висновки говорять про безпосередній зв’язок грошей і щастя у різних культурах. Проте гроші – це лише частина того, що дійсно робить нас щасливими”, – зазначив американський психолог Ендрю Джебб.

Обдумані покупки або як витрачати менше

Вихід із замкнутого кола власних бажань таки є. Для цього потрібно:

  1. Тримати гроші на банківській картці

А ще краще на декількох картках. Готівка “розходиться” значно частіше. Більшу частину суми відкладайте на ту картку, яка залишиться вдома. Поки ви їдете за нею, можете обдумати користь покупки.

  1. Готівка у крупній валюті

Певно помічали, що як тільки розміняти 500 гривень дрібнішими, вони раптово “вивітрюються” з вашого гаманця.

  1. Гроші в конвертах

Нічого кримінального тут не має. Це звичайний розподіл ресурсів. Заведіть конверт на “квартиру”, “продукти”, “одяг”,  а також “подорожі” та “не витрачати”. І лише при необхідності тягніться туди руками.

  1. У супермаркет – ситим і зі списком

Завжди складайте список, коли йдете у продуктовий магазин. Приблизно розподіліть ціни. Ніколи не йдіть в магазин голодним, бо вас привабить навіть броколі.

  1. Список бажань

Вам раптово щось захотілось, запишіть це у список. Також на кожне бажання ставте індивідуальний термін придатності. Після його закінчення подумайте ще раз, чи досі ви хочете цю річ.

У час інтенсивного розвитку соцмереж і технологій, реклама вийшла на новий рівень. Сьогодні наша стійкість до впливу майже зникла, тому це позначається на вмісті гаманця. Звичайно, кожен має свій рівень потреб, але й потрібно слідкувати за своїми бажаннями.

Як навчитися керувати своїми фінансами
Булінг: Не мовчи, дій – інакше зацькують

Фото: Кадр з фільму “Шопоголіки”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram