Що означають вибори у Нідерландах для Угоди про асоціацію з Україною

Вікторія Вдовиченко: Що означають вибори у Нідерландах для Угоди про асоціацію з Україною. Фото з відкритих джерел

“Фестиваль демократії!”

Вибори у Нідерландах стали стрес-тестом для перевірки рівня націоналізму та популізму в одній з тих країн Європи, що для ратифікації української угоди про асоціацію мала вирішальне значення.

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте таки здобув перемогу на виборах до Парламенту. Відповідно, багато європейських лідерів пишуть у своїх твіттерах, що “2016 рік – ознаменувався Brexit, а у 2017 – ніякого Nexit”.

І це попри те, що головним суперником Рютте був нідерландський “Трамп” – ультраправий кандидат Герт Вільдерс, який запам’ятався заявами, на кшталт вивести Нідерланди зі складу ЄС, закрити усі мечеті чи заборонити Коран.

Більше 90% опрацьованих голосів підтвердили прихильність консервативному прем’єру, хоча кількість мандатів для “Народної партії за свободу і демократію” (VVD), яку було отримано у порівнянні із попереднім складом Парламенту, є на 8 місць меншою (усього –33 мандати).

Другими по кількості до нижньої палати Парламенту Нідерландів проходять представники “Партії свободи” Вілдерса (20 мандатів). За ультраправими по 19 мандатів отримали партія “Демократи-66” та “Християнсько-демократичний заклик”. Не менш впливовими стали представники партії “Зелені ліві” на чолі з Ессе Кавером із рекордними для себе 14 місцями. Останньою, але гучною, стала “Партія праці”, що входила по переднього складу правлячої коаліції і з 29 мандатів знизила свій рейтинг до 9 місць.

Наразі чинному прем’єру Рютте потрібно буде думати, з кого і як сформувати коаліцію, адже за голландським виборчим правом це мають бути не менше аніж представники чотирьох партій із кількістю принаймні 76 осіб. Водночас, потрібно брати до уваги, що формувати нову парламентську коаліцію він буде точно із представників євроскептичних поглядів, куди й належать партія Рютте.

Але повернемося до України…

Що ж означатимуть ці вибори у контексті повторної ратифікації Угоди про асоціацію, за яку вже проголосувала нижня палата Парламенту, а верхня палата іще тільки голосуватиме?

Рютте не плекає особливого оптимізму від Угоди про асоціацію з Україною. Точніше, неодноразово звучали його заяви у 2016 році про те, що перемовини з Україною не дали ефективних результатів. Відповідно, все залежатиме від того, які дії української сторони будуть зараз, коли формується коаліційна більшість провідної, нижньої палати Генеральних Штатів (Парламенту) Нідерландів.

Проте, не буду аж настільки скептичною. Вибори у Нідерландах показали переобрання суттєвої кількість противників Угоди з Україною, але ці зміни не стосуватимуться переобрання представників Сенату.

Проурядової партії Рютте немає більшості в Сенаті, а вибори тут відбулися у 2015 році. І це плекає надію, що принаймні більшість сенаторів також позитивно схвалить Угоду про асоціацію. За композиційним складом, сенатори “Народної партії за свободу і демократію” (VVD) є найбільша кількість (13 місць). Разом із трудовою партією (“Партія праці”), кількість проурядових сенаторів складає 21. За ними йдуть представники “християнських демократів” (12 місць) та соціал-лібералів і соціалістів (19 осіб).

У складі Сенату є представники “зелених” та “лівих лібералів”, що висловлюються на користь ратифікації Угоди про асоціацію. Крім того, окремі представники “християнських демократів” також висловлювалися “за”. Відповідно, сподіваємося, що уже у квітні 2017-го матимемо достатню кількість голосів для ратифікації верхньою палатою Парламенту Нідерландів Угоди про асоціацію. Після цього, відповідні ратифікаційні грамоти має підписати король, які передаються до Брюсселю. Якщо рішення Сенату буде позитивним, то повноцінна імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відбутися уже влітку 2017 року.

Українській стороні необхідно звернути увагу та посилено працювати із сенаторами, представниками партії Рютте, адже ця партія у нижній палаті Парламенту висловлювалася проти ратифікації Угоди України з ЄС разом із деякими християнськими демократами. Водночас, і представники ультраправих Вільдерса також є достатньо представленими у Сенаті.

Крім того, необхідно не забувати, що “російський чинник” був і буде впливовим у Нідерландах. І навіть попри те, що ЄС виділяє 800 тис. євро на боротьбу із російською пропагандою під час виборів у державах ЄС, потрібно продовжувати посилено працювати на двосторонньому рівні із цією державою, щоб «нідерландський лабіринт» було успішно подолано.

Вікторія Вдовиченко, директор Інституту політики та урядування, спеціально для “Українського інтересу”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.