Депутатська недоторканність – це тема, яку протягом десятиліть жваво обговорюють представники різних політичних партій та громадських організацій, народні депутати та, навіть, кандидати в президенти. Це одне з яблук розбрату серед експертного середовища. І ось вчора трапилося те, чого так довго чекали прості українці: Верховна Рада підтримала в другому читанні законопроєкт № 2237, який стосується питання недоторканності народних депутатів.

Прийнятий закон регулює нюанси, вміщені в основному законі щодо зняття недоторканності, який був ухвалений третього вересня. Тоді Верховна Рада проголосувала в цілому за позбавлення народних депутатів недоторканності.

Закон прибрав із 80 статті Конституції два абзаци про те, що депутатам гарантується недоторканність і без згоди Верховної Ради їх не можна притягнути до кримінальної відповідальності.

Новий законопроєкт регулює порядок початку кримінальних проваджень проти народних депутатів України. Тепер такі справи зможе відкривати генпрокурор, а право проводити розслідування проти нардепів отримали ДБР і НАБУ. Для затримання, обшуку та прослуховування депутата потрібно рішення судді і згода генпрокурора. Також більшість клопотань про слідчі дії проти нардепа повинні будуть розглядатися судом у його присутності.

Сам початок досудового розслідування щодо народного депутата, його затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу, проведення слідчих дій визначає Кримінальний процесуальний кодекс України.

Закон також передбачає, що “народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп”.

Варто підкреслити, що законопроєкт 2237 набрав 291 голос, за нього голосували депутати з фракцій “Слуга народу” та “Опозиційної платформи – за життя”, але його не підтримали представники “Європейської солідарності”, “Батьківщини” та “Голосу”. У цих трьох фракціях і серед експертів звучать думки, що нововведення не тільки не скасовують недоторканність, а навпаки – посилюють її.

Що не так із новим законом, які він має підводні камені? Про це докладно розповідає політтехнолог Олег Постернак.

“Начебто велику справу зробили парламентарії – остаточно завершили зняття недоторканності шляхом прийняття законопроєкту № 2237 (зміни в КПК, закон про статус нардепа, закон про регламент ВРУ). Але диявол, звичайно, ховається в деталях. Оскільки пересічні громадяни дуже часто не вникають у складні й надзвичайно незрозумілі формулювання, особливо кримінально-процесуального права, то, очевидно, що депутати заклали деякі суперечливі норми, які викликають обурення експертного товариства.

Відповідно до законопроєкту, генеральний прокурор стає єдиною особою, що має право на внесення відомостей в ЄРДР (єдиний реєстр досудових розслідувань), тобто фактично відкриття кримінальних проваджень щодо народних депутатів. Нагадаю також, що генпрокурор отримує монопольне право погоджувати клопотання до суду необхідних дій щодо депутата – затримання, обшук, арешт, прослуховування, негласні слідчі дії тощо. Правда, частина цих дій може бути здійснена (увага!) тільки за умови присутності самого депутата в суді (крім обшуку й негласних слідчих дій).

Генпрокурор перетворюється фактично в ключову фігуру, який безконтрольно й за своїм бажанням (або бажанням когось згори) стає розпорядником депутатських доль. Причому він же може загальмувати хід будь-якої справи проти нардепів або, навпаки, інтенсифікувати його в силу певних політичних цілей. З огляду на той факт, що нинішній генпрокурор повністю підконтрольний Офісу президента, неважко уявити, що депутати фактично ризикують потрапити під його ковпак”, – коментує експерт.

Варто додати, що затримати народного депутата без дозволу суду та погодження генпрокурора можна буде лише в тому разі, якщо застати його під час вчинення або безпосередньо після тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного із застосуванням насильства, або такого, що спричинив загибель людини.

Політичний експерт, виконавчий директор аналітичних програм “Українського барометру” Олександр Новохатський додав, що зняття депутатської недоторканності стане ключовою подією діяльності “Слуг народу”.

“Десакралізація посади народного депутата вже давно була необхідною. І тут краще пізно, ніж ніколи. Річ у тім, що прописану ухваленим Законом (218-IX від 29.10.2019 р.) процедуру притягнення народного депутата до відповідальності в разі скоєння ним кримінальних дій, ефективно застосувати буде вкрай важко. Але, як кажуть, політична вага цього рішення є більшою за юридичну.

Президент Зеленський явно вболіває за свій рейтинг та намагається нівелювати свої непопулярні рішення щодо запровадження “ринку землі”, компенсувати яскравими подіями на кшталт “зняття недоторканності”. Зеленський часто говорить, що хотів би увійти в історію, як президент, який досягнув результатів. Думаю, ця подія та низка інших політичних і соціальних подій уже забезпечили йому місце в нашій історії. Володимир Зеленський щоденно демонструє, що депутати є політичним продовженням його волі. У таких умовах він дуже сильно потребує засобів контролю над своєю фракцією. Так що, ухвалюючи цей закон, президент отримує додаткові важелі впливу на “неслухняних” депутатів.

Водночас сучасні політики забувають, що домінування одного інституту держави над іншими призводить до наслідків, які загрожують керованості та стабільності для всього соціального простору. Розвиток подій навколо визначення стратегічного курсу країни дасть зрозуміти наслідки діяльності “Слуг”. Сьогодні ми всі, українці, без сумніву переживаємо історичні події, які ведуть до трансформації наших уявлень про себе, світ, у якому живемо, а також про наше місце в ньому”, – пояснює пан Олександр.

Отже, у наших політичних реаліях на будь-який ухвалений закон варто дивитися прискіпливо та тверезо – це стосується особливо тих, яких суспільство давно очікувало. Зняття депутатської недоторканності – безперечно важливий крок для десакралізації влади та скасування привілейованої касти, проте певні деталі законопроєкту переконують, що його можуть використовувати для політичних цілей. Плюси та мінуси закону стануть явними дуже скоро: депутатська недоторканність припиняє діяти з 1 січня 2020 року.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram