Традиційно в суботу “Український інтерес” дібрав головні цитати тижня.

Секс – це дар, не табу: Папа Римський

Цього тижня Папа Римський зустрічався у Ватикані з молодими французькими вірянами. Їм понтифік пояснив, зокрема, смисл сексу.

Палке кохання між чоловіком і жінкою веде вас до вічного життя. Любити потрібно як тілом, так і душею. Сексуальність, секс – це дар Бога. Не табу

Ці слова Франциска миттю розлетілися по українському фейсбуку. Щоправда за схвальними відгуками “фоловери” забували зазначити головний нюанс: церковне віровчення забороняє дошлюбний секс і порнографію, яка є “індустрією брехні”.

Читайте також. Письменниця Олена Рижко: Секс у підлітковій літературі не має бути суто механікою

“Бог створив жінку й чоловіка за своєю подобою, і коли вони одружуються, то стають однією плоттю, а в цьому і є велич сексуальності”, – наголосив Папа Римський. додавши, що “секс для розваги – не є від Бога”.

Люблю Київ за його таємничість: Беґбедер

Фредерик Беґбедер у понеділок побував у Києві. Французький письменник приїжджав із новим романом “Життя без краю”. Ця книжка в Україні вийшла раніше, ніж у Росії. Свій твір Фредерик характеризує новим літературним жанром – “науковий нон-фікшн”.

У центрі – історія людини, яка хоче стати надлюдиною, і яка через це помре. “Тут наявна певна незручність, адже ця людина носить моє ім’я. У цьому герої все моє”, – розказав Беґбедер в інтерв’ю “Українському інтересу”.

На автограф-сесії в Києві Беґбедера пригощали українським шоколадом і дивували тату з його зображенням. Фото: Український інтерес/Юрій Шкода

У Києві письменник уже не вперше. Одного разу він зізнався, що полюбив українську столицю, чому – ми в нього запитали:

Я припускаю, це тому, що місто просочене якоюсь таємничістю. Щоразу, коли я до вас приїжджаю, збирається багато людей. Мене дуже тепло приймають. Здається, українцям подобається сатира. У них є смак до неї, до іронії, до карикатури

Також Беґбедер зізнався, що знає українську лише на рівні фраз “привіт” і “бувай”. Однак вивчити солов’їну планує.

Інтерв’ю з Фредериком Беґбедером читайте тут.

Армія, мова, віра – суть українського: Порошенко

Президент у четвер звернувся до Верховної Ради зі щорічним посланням. Головний меседж Петра Порошенка був уже знайомий: “Армія, мова і віра – це формула сучасної української ідентичності. Армія боронить нашу землю. Мова боронить наше серце. Церква боронить нашу душу”.

Глава держави окреслив нинішній курс України – не багатовекторність, як було раніше, – а шлях до Європейського Союзу та НАТО.

Лише інтеграція України до євроатлантичного простору гарантує всім нам і мир, гарантує всім нам безпеку, і Україні незалежність, а українському народу підвищення рівня життя

Порошенко попросив нардепів узяти до розгляду його законопроект, який пропонує й закріпити в Конституції цей шлях. Рада внесла президентський проекту закону до порядку денного сесії й відправила документ на аналіз до Конституційного суду України.

Глава держави визнав тактичні помилки влади, щоправда чергував їх зі здобутками у стилі “ми вистояли й відновили зростання”, зараз краще, ніж у чотирнадцятому-п’ятнадцятому роках.

Більшість українців поки що не відчули покращення добробуту, а рівень життя відновлюється повільно і нерівномірно і по регіонах, і по соціальних, і по вікових групах

Президент впевнений, що Україна немає робити жодних поступок Кремлю. Адже це стане “поразкою права і свободи. Це програш демократичної Європи й перемога авторитарної Азіопи”. Однак зараз усю країну “обтикано біг-бордами із закликом до “компромісу” з агресором”.

Ледве не кожний стовп обсіли голуби миру… Тільки тінь від них, від цих голубів, наче від двоголового орла. І хай вас не вводить в оману заспокійливе воркотання, бо у дзьобах у цих горлиць – насіння миру на російських умовах

Багато говорив Президент і про автокефалію Української церкви. Він не знає, коли саме ухвалять Томос і коли його привезуть до Києва. Але екзархи Вселенського патріарха переконують, що надання автокефалії вже на фінішній прямій.

Томос – це фактично ще один Акт проголошення незалежності України

Анафему на Мазепу не визнаємо: Константинополь

Анафема, яку РПЦ наклала на гетьмана Івана Мазепу, – неканонічна. У цьому запевняє представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков у Женеві архієпископ Тельміський Іов (Геча).

Константинополь не визнав анафему на Мазепу. Адже Російська церква наклала її з політичних мотивів, як засіб політично-ідеологічних репресій. “Відлучення” не мало жодних віросповідних, богословських чи канонічних причин

Архієпископ пояснив: коли російські війська зруйнували Запорозьку Січ в 1709 році, українське козацтво перейшло під протекторат кримського хана й повернулося під юрисдикцію Константинопольського патріархату. Мазепа разом із Пилипом Орликом були одними з перших, хто це зробив.

Російська анафема Мазепи є неканонічною – Константинополь. Фото: УНІАН

“В еміграції в місті Бендери (Молдова – ред.) Іван Мазепа вільно сповідався у православних священиків Вселенського патріархату. Саме вони напучували його на смертному одрі, відпустили від гріхів, а потім і відспівували.

Його тіло поклали в православній церкві містечка Варниці, яка перебувала в юрисдикції Вселенського патріархату, а згодом його перепоховали в місті Галац на Дунаї, де в центральному соборі Свято-Георгієвського монастиря місцевий митрополит відслужив заупокійну службу за спочилим гетьманом.

Отже, можемо говорити, що Іван Мазепа помер як вірний Матері-Церкви, Вселенського патріархату!”, – наголосив ієрарх в інтерв’ю виданню “Главком”.

Анафему (церковне прокляття, фактично відлучення від церкви) на Мазепу наклали в листопаді 1708 року за наказом російського царя Петра І. Мовляв, гетьман “зрадив” Московії, перейшовши на бік Карла XII у Великій Північній війні.

Шведський король, який в 1708 році йшов із військом на Москву, звернув в Україну. Тоді Мазепа, щоб запобігти спустошенню свого краю та здобути незалежність, і перейшов на бік шведів. За ним пішли до трьох тисяч козаків.

УПЦ Київського патріархату, Українська автокефальна православна церква, Українська православна церква в Канаді, Українська греко-католицька церква не визнають цю анафему й продовжують молитися за упокій душі Мазепи.

Вселенський патріарх Варфоломій та архієпископ Тельміський Іов. Фото з сайту orthodoxie.com

Архієпископ Іов (Геча) – доктор богослов’я, професор Інституту вищих досліджень у галузі православного богослов’я при Православному центрі Вселенського патріархату в Шамбезі (Швейцарія) і Паризького католицького університету (Франція), постійний представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков у Женеві, співголова Об’єднаної міжнародної комісії з богословського діалогу між Православною та Римо-Католицькою церквами.

Володіє англійською, французькою, грецькою, українською, російською та італійською мовами. Глибоко знається на українській церковній історії. Докторську дисертацію захистив на тему “Літургійна реформа митрополита Киприяна Київського (1330 – 1406 років)”.

Підготував Макс Ковальов, “Український інтерес”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram