Хочемо ми того чи ні, проте секондгенд – це сьогодення великої кількості українських родин. Купівля вживаного одягу з Європи дозволяє не лише суттєво економити сімейний бюджет, а й дає можливість трохи підзаробити: чимало українців перепродають знайдені брендові речі в Інтернеті. Днями у багатьох людей виникла справжня паніка, коли стрічки новин замайоріли крикливими заголовками на кшталт “Ввезення секондгенду в Україну можуть заборонити”, “Кабмін позбавить українців дешевого та стильного одягу” тощо. “Визнайте реальність: багато людей не можуть дозволити собі купити нормальний одяг, ледь-ледь зводять кінці з кінцями, саме тому секонди такі популярні. Закривши цю “діру”, ви позбавите людей можливості купувати дешевий одяг. Будьте готові до наслідків”, – обурюються в соцмережах.

Насправді під гучними заголовками міститься інша інформація: Міністерство соціальної політики України планує заборонити ввезення секондгенду в Україну під виглядом гуманітарної допомоги. Про це повідомив заступник міністра соціальної політики України Олег Коваль.

“Сьогодні діють такі правила, що будь-який благодійний фонд, що знаходиться в реєстрі, може без митного огляду завезти на склад усе, що завгодно. Згодом ми бачимо цю продукцію на секондгендах чи дорогих бутіках. Держава через недоотримання митних платежів втрачає до 50 мільйонів гривень щотижня та від 2 до 3 мільярдів щороку”, – написав Олег Коваль на своїй фейсбук-сторінці.

Отже, ввозити секондгенд хочуть на загальних умовах та зі сплатою митних платежів.

До чого призведуть ці зміни? Чи поховають ці загальні умови можливість дешево купувати якісний європейський одяг? На всі ці питання відповідав економічний експерт Олексій Дорошенко.

Він зазначив, що йдеться всього лише про перекриття тіньової схеми: “Що хоче ініціювати Мінсоцполітики? Лише заборону благодійної допомоги. Тобто йдеться про те, що секондгенд буде завозитися, але вже не за схемою гуманітарних вантажів, а як саме товар. Як працює схема із секондгендом? Ми бачимо, що під його виглядом в Україну можуть іти, навіть, найвідоміші світові бренди одягу. Тому гуманітарна допомога не приходитиме до нас, під цим виглядом йтиме лише одяг спеціального призначення (форма для поліції, служби порятунку чи одяг для медиків). Дійсно такі вантажі досить важко ввозити в Україну, розмитнювати, оформлювати тощо”.

Олексій Дорошенко додав, що перекриття тіньової схеми може вплинути на кінцеву вартість товару.

“Звичайно, коли ми говоримо про те, чи відіб’ються ці зміни на вартості секондгенду, то потрібно розуміти маржу. Зрозуміло, що будь-який бізнесмен жаліється на те, що заробляє мало. Але 2019 рік був непоганим для бізнесу, у всіх дуже сильно виросла маржа. Ми знаємо це на прикладі бензину. Зазвичай всі заробляли на літрі 1,5-2 гривні, а цього року заробляли до 4-4,5. Це відбувалося завдяки тому, що курс від 28 гривень за долар змістився до 24. Відповідно на споживача ця знижка переходить дуже повільно. Природно, що коли ми говоримо про ймовірність здорожчання секондгенду, то теоретично це може відбутися. Але ми розуміємо, що коли хтось із великих гравців дозволить собі заробляти рівно стільки, скільки він заробляв, то, в принципі, за сьогоднішнього курсу ціна на секондгенд не зміниться. Однак, коли курс почне знову підвищуватися до 26-28 гривень за долар, то це дійсно призведе до збільшення ціни.

Хоча зараз найімовірніше ми побачимо достатньо стабільний ринок. Зараз багато імпортерів, виробників до Нового року нас радують різними акціями, утім, відверто кажучи, вони продовжують заробляти достатньо непогано. Тобто звичайну маржу, яку вони зазвичай заробляють. Те саме зараз відбулося з АЗС. Вони зараз почали заробляти стільки, скільки вони зазвичай заробляють. Навіть при тому, що ціна на літрі знизилася на 1-1,5. Вірогідно, що із секондом відбудеться те ж саме. У найближчий час я б не очікував підвищення ціни на нього”, – підсумував Олексій Дорошенко.

Економічний експерт зазначає, що сірі схеми закривати потрібно, проте робити це варто після того, як наведуть лад з іншими важливими сферами, які зачіпають більш забезпечені категорії громадян.

“Найбідніші люди запитують: “Ми готові жити чесно, але чому починають саме з нас?”. У даному випадку питання абсолютно резонне. Якщо ми говоримо дійсно про перекриття сірих тіньових схем, то, звичайно ж, хочеться вірити про те, що почнуть із тих питань, які стосуються більш забезпечених українців, а не найбідніших. Говорять, що в секондгенді одягаються люди непоганого достатку, які шукають собі якісь фірмові речі. Це так і є, однак таких десь 5%, а 95% одягаються в секондгенді тому, що на інший одяг у них немає грошей. Я гадаю, що із секондгендом нам варто почекати ще 2-3 роки. А потім варто перекрити сірі схеми щодо постачання секондгенду в Україну”, – підсумував Олексій Дорошенко.

Варто додати, що минулого року президентка-голова правління Асоціації підприємств легкої промисловості “Укрлегпром” Тетяна Ізовіт зазначила, що понад 54% імпорту готової продукції легкої промисловості становлять товари секондгенду. У 2017 році Україна посіла третє місце у світі за обсягами імпорту секондгенду. Ці цифри говорять як про відсутність контролю з боку відповідних органів, так і про фінансову неспроможність українців.

Отож наводити лад зі схемами поставки секондгенду до нашої держави потрібно, однак це треба робити в такий спосіб, щоб від цього не постраждали прості українці, для яких вживаний одяг – засіб нормального існування в нашому сьогоденні.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram