У пресі (в тому числі українській) часто пишуть про те, що за результатами соціологічних опитувань в Росії переважна більшість росіян підтримує війну проти України. Так само як більшість росіян підтримують все, що пов’язане з діями влади – про які б дії не йшлося.

Але як оцінюють достовірність результатів соціологічних опитувань самі громадяни Росії? Наприкінці минулого місяця (з 21 по 27 квітня) російський «Левада–центр» провів соціологічне дослідження, в процесі якого запитував респондентів, наскільки вони довіряють даним соціологічних опитувань в Росії з політичних тем. Як виявилося, довіряють їм лише трохи більше половини (54%) тих людей, які погоджуються брати участь в соціологічних опитуваннях.

До того ж, довіра до результатів таких опитувань істотно пов’язана з політичною позицією респондентів. Так, серед тих, хто схвалює діяльність Путіна, 60% довіряють даним опитувань на політичні теми, серед тих, хто не схвалює його діяльність, довіряють результатам опитувань лише 30%.

Таке ставлення до результатів соціологічних опитувань пов’язане з тим, що більшість респондентів (56%) вважають, що більшість росіян зараз побоюються висловлювати свою позицію під час цих опитувань.

Коли респонденти оцінюють позицію «більшості громадян», вони, як правило, приписують цій самій «більшості» свої власні характеристики. Це явище називається «психологічною проєкцією» і соціологи використовують його для того, щоб виявити ті позиції і думки респондентів, які вони намагаються приховати від інших чи навіть від самих себе. Тому й ставлять запитання не про самого респондента, а про те, як він оцінює позицію «більшості людей».

Цілком очікувано, що частіше про страх «більшості громадян» (а насправді свій власний) висловлюються опозиційно налаштовані респонденти – серед тих, хто не схвалює діяльність державного керівництва Росії, ця частка сягає 75%.

Але навіть серед тих, хто схвалює діяльність держкерівництва, більшість (52%) також висловили думку, що більшість росіян бояться висловлювати свою позицію під час соціологічних опитувань. Тому цікаво, чи ці 52% справді схвалюють діяльність російського керівництва, чи побоюються сказати, що не схвалюють?

До того ж, тут маємо справу з даними по тих людях, які погоджуються брати участь в опитуваннях, тобто вже відносно лояльно до них налаштовані. Тоді як особливо низька довіра до соціологічних опитувань серед тих, хто відмовляється від участі в них.

Як повідомляють фахівці російської дослідницької компанії Russian Field, рівень відмов від участі в опитуваннях після початку війни Росії проти України значно зріс. Якщо наприкінці лютого цього року інтерв’юерам при телефонному опитуванні для того, щоб отримати одне результативне інтерв’ю, доводилося вислухати 12 відмов від людей, до яких вони зверталися, то в середині березня на одне результативне інтерв’ю припадало вже 18 відмов. І є всі підстави припускати, що значна частина відмов від інтерв’ю є політично вмотивованими. І що насправді думає та переважна частина громадян Росії, які відмовляються відповідати, так і залишається невідомим.

Ілюстративна тема: Едвард Мунк, “Зойк”, 1893

Росія: євразійська ідея як проєкт “реверсивної цивілізації”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram