Екологічна ситуація та зміна клімату – річ значно серйозніша ніж просто емоційний виступ Ґрети Тунберґ зі звинуваченнями в бік урядів і, певно, всього людства. Цього року у світі зафіксували найвищий рівень концентрації CO2 та найвищу середню температуру. ООН оголосила надзвичайну кліматичну ситуацію. Екстремальні погодні умови спричиняють знищення лісів, зниження урожаїв і вимирання фавни. Світ впевнено рухається до загибелі, якщо нічого не робити.

У грудні 2015 року під час Конференції ООН із проблем глобальних змін клімату уклали Паризьку кліматичну угоду, яка мала замінити собою Кіотський протокол. Станом на квітень 2016 року угоду підписали 175 країн, зокрема Україна. Щоб стримати негативний вплив на екологію, зменшити викиди, уряди готові виділити 2,4 трильйона доларів. Цьогоріч група з 477 найбільших інвесторів світу з капіталами 34 трильйони доларів звернулися до провідних економік із вимогою ухвалення “невідкладних рішучих дій”.

Як реагує і що готова робити в цій ситуації Україна? Таке питання порушили на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ). До дискусії для напрацювання пропозицій до уряду, бізнесу й суспільства запросили кращих світових експертів. Наприклад, співпрезидента Римського клубу, співголову Міждержавної групи Програми ООН з навколишнього середовища Ернста Ульріха фон Вайцзекера, який входить у сотню видатних мислителів сучасності.

“На заходах у різних країнах світу я часто бачив один і той самий графік – підвищення температури за останні 100 років. Вона виросла приблизно на 1,5 градуса. Основне збільшення припало на останнє десятиліття. Якщо так триватиме, то до 2100 року вже може бути +3…+4 градуси. Це означатиме завершення людської цивілізації. Тому питання зараз дуже нагальне. Чи в найближчі 10-20 років ми змінимо цей графік. Чи втримаємо зараз ці півтора градуси, зменшивши викиди, застосувавши заходи покращення екології. Треба зрозуміти, що ми єдине покоління, відповідальне за майбутнє. 30 років тому це питання ще так гостро не стояло, а через 30 наступних років може бути пізно”, – каже голова КМЕФ Юрій Пивоваров.

Презентація даних щодо кліматичних змін в Україні. Фото: Український інтерес/Ігор Свачій
Презентація даних щодо екологічної свідомості українців. Фото: Український інтерес/Ігор Свачій

Спеціально для екологічної панелі Форуму спільно з центром СОЦИС, агенством Bohush Communication та фірмою UDP Renewables провели масштабне соціологічне опитування щодо питань зміни клімату в Україні. Опитування 1 200 респондентів тривало 11-18 вересня цього року. Дослідження також охопило практично аналогічне опитування 2014 та 2017 років. Отже, фахівці отримали динаміку зміни екологічної свідомості українців за останні роки. На презентації даних побував “Український інтерес”.

Зараз найбільше турбує медичне обслуговування

Несподівано на першому місці в переліку найважливіших проблем, названих українцями, опинилася якість медичного обслуговування. У принципі, здоров’я, їжа, безпека – речі, про які людина, згідно з “пірамідою Маслоу”, думає найперше. Вважається, що в умовах економічних негараздів і тим паче військових конфліктів про такі “несерйозні” питання як екологія не особливо задумуються. Та опитування довело, що це не про українців. Попри непрості обставини, екологічна свідомість нації зростає. За 5 років питання “Забруднення навколишнього середовища” піднялося з 8 на 3 сходинку. Значний приріст відсотків (майже вдвічі) має “вичерпання природних ресурсів”.

Найбільша проблема майбутнього – забруднення довкілля

Ще тверезіше в українців бачення найбільших загроз для майбутніх поколінь. Для 35,7% респондентів забруднення довкілля – це питання №1 серед загроз. Ще 22,2% поставили його на друге місце. Тобто загалом 57,9% українців серйозно стурбовані екологічним майбутнім. Вичерпання природних ресурсів гострою проблемою загалом вважають 32,2%. Отже, “забруднення довкілля“ потіснило “війни та конфлікти” на друге місце. “Вичерпання природних ресурсів” за п’ять років піднялося з 5 на 3 позицію.

76,8% українців переконані, що заходи з покращення екологічної ситуації в країні мають фінансуватися державою. 60,4% покладають на владу роль ініціатора екологічної політики в Україні. Проте, лише 17,4% українців позитивно оцінюють діяльність української влади в реалізації екологічної та природоохоронної політики, а 49,8% оцінюють діяльність влади на цьому полі негативно. Такі протиставлення показують непослідовність українців у питаннях вибору суб’єкта відповідальності за питання охорони довкілля та свідчать про наявність патерналістичних тенденцій у цих питаннях. Тобто українці схильні перекладати відповідальність за стан довкілля на владу.

Головні екологічні проблеми України сформулювалися так:

1. Проблеми зі сміттям – 57,5%
2. Вирубка лісів – 56,4%
3. Забруднення річок – 54,4%
4. Забруднення повітря – 45,4%
5. Забруднення ґрунтів – 25,3%

Водночас зросла кількість людей, які займаються елементарною модернізацією власних помешкань та ресурсоощадними практиками. Окрім того, можна говорити про збільшення кількості українців, які не лише заявляють про свою готовність діяти для покращення довкілля, а вже беруть участь у таких заходах. 64,9% респондентів заявляють, що прибирають території біля своїх будинків, 61,9% обмежують використання електроенергії, 53,8% зменшують щоденне споживання води.

66,8% опитаних готові до заміни вікон для теплозбереження, 55,1% – до заміни приладів освітлювання на найенергоефективніші, 45,3% – до встановлення лічильників теплопостачання. Лише 7% опитаних встановлюють альтернативні джерела енергії, такі як сонячні батареї, вітрові генератори тощо. Також збільшилася кількість людей, які набули так званих “екоатрибутивних патернів поведінки та діяльності”.

Цікаво, що люди заявляють про власну готовність і практичну участь у заходах зі збереження стану довкілля. Проте, коли заходить про те, скільки вони готові заплатити, щоб отримувати екопозитивні послуги, кількість зацікавлених суттєво падає. Наприклад, готовність до відмови від одноразового пластику проявляють 89,4% опитаних, а от готовність платити 200 гривень на місяць за ефективну та безпечну переробку побутових відходів артикулюють уже 32,2% українців. Притому, що головною екологічною проблемою в країні українці вважають саме проблему зі сміттям. А 62,1% українців оцінюють ситуацію з утилізацією та переробкою сміття в Україні як незадовільну.

Читайте також: Україна – не смітник: що робити зі сміттям в країні

28% українців заявляють про свою однозначну неготовність платити більше за споживання енергії, виробленої екологічно чистими технологіями, а 37,3% не готові витратити жодної копійки сукупного доходу родини на комплекс заходів із покращення екологічної ситуації в країні.

73,2% українців заявляють про свою готовність діяти для покращення стану довкілля. Водночас 26,4% опитаних не підтримують поступову відмову від нафто-газових джерел енергетики (вугілля, природний газ, нафта, мазут, бензин). 20,6% проти відмови від атомної енергетики. А 4,8% є противниками розвитку відновлювальної енергетики в Україні. Незважаючи на це, 20,6% опитаних все ж готові віддавати до 5% сукупного доходу родини на заходи з покращення екологічної ситуації, 10,6% опитаних готові спрямувати на ці потреби 6-10% сукупного доходу родини, а 7% респондентів – 11% і більше. 67,2% респондентів заявляють про свою готовність платити більше за споживання енергії, виробленої екологічно чистими технологіями.

Що готовий робити бізнес

Підприємці готові працювати у сфері переробки відходів, вироблення екологічних видів енергії, проте, щоб у цю справу вкладали інвестиції, має бути рентабельність, а вона можлива лише в тому разі, коли споживач сплачуватиме адекватну вартість послуг.

“Ми маємо розуміти, якщо ми платимо кілька гривень на утилізацію кубу сміття, то його не сортують, не переробляють, а просто зсипають десь у яму з подальшим утворенням і накопиченням токсичних речовин. Зрештою ми все одно платимо, якщо не зараз на заходи збереження екології, то згодом (ще більше) на дорогі ліки для лікування важких і небезпечних хвороб”, – пояснює керівний партнер UDP Renewables Сергій Євтушенко.

За його словами, від влади бізнес очікує трьох простих речей: 1) створення гарантованого попиту на послуги; 2) надійних тривалих правил гри (адже інвестиції в галузі окуповуються 15-20 років); 3) створення умов доступних фінансів, нормальних умов кредитування.

Влада, за словами заступника міністра енергетики та захисту довкілля Олексія Рябчини, готова до комунікації і дій, але обіцяє податки на виробництва, що мають негативний влив на екологію. Також Рябчин пропонує громадянам переходити від споживацького до екомислення.

“Зараз інші тренди. Не їздити на шопінг, а ходити пішки. Модно не купувати багато одягу і постійно носити нове, а подовжувати термін використання речей”, – переконує посадовець.

Більшість українців справді небайдужі, адже вплив екології на наше здоров’я вже помітний і відчутний. Хтось уже щось робить, хтось задумається після перегляду цього матеріалу. Від нас залежить, в яких умовах житимуть наші діти й онуки та чи житимуть взагалі. Вирішує кожен. Вирішуєш ти.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram