Реставрація у Софійському соборі здивувала науковців: чим та чому

У Софійському соборі розпочали реставрації фресок і мозаїк ХІ століття. Фото: Український інтерес / Катя Пташка

Вже понад тисячу років Софійський собор є окрасою славетного міста Києва. Він бачив війни і загарбання, революції та повстання. Ба більше неодноразово сам ставав місцем прихистку. Кажуть, що Божа Матір – Оранта накриває його своїми руками. «Софія» пережила різні часи і вистояла під чисельними спробами її зруйнувати. У соборі збереглися фрески і мозаїки ХІ століття, які дають відповіді на питання – якими були і чим жили наші предки. Цьогоріч розпочалася планова реставрація південної частини підкупольного простору Софійського собору. “Український інтерес” також побував на реставраційних роботах і дізнався, що нового відкрили дослідники про перлину Києва.

Хто, чому і за чиї кошти

Варто пригадати, що реставрацію запланували ще у червні цього року. Кіпрський благодійний фонд виділив на це 15 тисяч євро. Роботи проводять на висоті 18 метрів. Так, біля південного куполу встановили риштування.

“Реставрувати будуть мозаїчні зображення євангелістів, арку із “Севастійськими мучениками” і зображення Богоматері із композиції “Благовіщення”. Стан цих мозаїк і фресок – не аварійний. Це планові роботи, які відбуваються через кожні 25-30 років. Востаннє зображення реставрували у 1990 році, а до цього – у 1947. Ми хочемо проаналізувати, що відбулося з мозаїками та фресками за 28 років”, – сказала під час прес-конференції гендиректор Нацзаповідника “Софія Київська” Неля Куковальська.

Гендиректор Нацзаповідника “Софія Київська” Неля Куковальська та реставраційна група. Фото: Український інтерес / Катя Пташка

Працювати “під куполом” розпочали майстри зі школи реставрації монументального живопису при “Софії” із керівником Анатолієм Остапчуком. Художник-реставратор працює у заповіднику ще з 70-х років, тому попередні роботи також виконував він.

Як триває реставрація. Перші кроки

“Протягом двох тижнів ми виконували дослідження живопису, а власне реставраційні роботи розпочалися у минулу п’ятницю. На цій ділянці є різний живопис – фрески, мозаїки та олійні зображення. У південному трансепті є прихований живопис, який у 50-ті роки зафарбували нейтральним тоном, оскільки його вважали не дуже цінним”, – розповів реставратор.

У “Софії” підтвердили, що аварійних місць на південному куполі немає. Є локальні місця з розшаруваннями мозаїк, які потребують реставрації. Також на роботах за 30 років зібралося багато забруднень, зокрема пилюки і павутиння. Спершу фрески і мозаїки чистять пилососом, а після– спецрозчином. Анатолій Остапчук додає, що після п’яти днів очищення від бруду “проявилося кучеряве волосся великомученика”.

Окрім дослідницьких та реставраційних робіт у соборі проведуть хіміко-технологічний аналіз, який дасть відповіді на низку запитань. Як-от, якого періоду застосовані ті чи інші будівельні розчини. Це дасть змогу зрозуміти історичні етапи оформлення собору.

“Софія” дивує через тисячу років

Під час попередніх реставраційних робіт дослідники виявили на північному стовпі фреску під мозаїкою. “Спочатку ми вважали, що це було доповненням до мозаїки. Проте детальніші дослідження показали, що фрескова та мозаїчна штукатурка знаходяться на різних рівнях. У науці завжди так є: відкриваєш щось одне, а воно ставить відразу кілька запитань”, – зазначив хімік-технолог Роман Гуцуляк.

Цю знахідку історики вважають сенсаційною. Пригадаємо, будівництво собору розпочалося за часів правління князя Володимира та княгині Анни. Власне він і є замовником і основним ктитором. Проте у 1015 році Володимир Великий помирає саме на кінцевій стадії завершення храму.

Після чисельних міжусобиць, до влади у Києві приходить син Володимира та Анни – Ярослав Мудрий, який хоче заявити про себе. Він ставить собі амбітну ціль – закінчити справу батька і завершити собор. Ще за часів Володимира три колони встигли оформити мозаїками, проте це надзвичайно дорогий і кропіткий вид мистецтва. Ця технологія була на вагу золота, адже виготовити смальту (кольорове непрозоре скло) вартувало майстрам багатьох годин роботи. Тому у храмі незаповнені місця розписують фресками, а вже після освячення у 1018 році – накладають мозаїки.

“Тепер ми маємо підтвердження, що собор мав двох замовників. Володимир заклав і звів його, а Ярослав освятив і закінчив його художнє оформлення. Яке ми можемо бачити і досліджувати сьогодні. До цього вважалося, що засновником собору був лише Ярослав Мудрий”, – підбиває підсумки історик-культуролог Надія Нікітенко.

Закінчити реставрацію планують вже до кінця цього року. На цей період собор не закривають, тому туристи та містяни можуть і надалі приходити на екскурсії. Навіть під час прес-конференції у храм завітали дві іноземні групи – німців та американців.

“Софія не припиняє нас дивувати. Я думаю, що будуть ще цікаві знахідки. Хоч і на сьогодні ми вже маємо таке вагоме підтвердження”, – з надією сказала пані Нікітенко.

Катя Пташка, “Український інтерес”