#пройди_світ. Жіноча опозиція в Білорусі, протестний Хабаровськ & Co

Сьогодні пройдемо світ від Білорусі, де опозиція раптово здобула жіноче обличчя, і до Хабаровська, де вже другий тиждень проходять протести в захист затриманого ексгубернатора Фургала, а також згадаємо свободу слова по-угорськи, перетворення собору Святої Софії у Стамбулі на мечеть та ймовірне російське випробування космічної зброї.

Жіноче обличчя Білоруської опозиції

Перипетії навколо білоруських президентських виборів не вщухають. Вони проходитимуть аж у серпні, а потенційних опонентів Лукашенка почали затримувати ще в травні. Так за ґрати потрапив опозиційний блогер Сергій Тихановський та банкір з президентськими амбіціями Віктор Бабарико.

14 липня всі так звані альтернативні кандидати остаточно залишилися поза грою – їм відмовили в реєстрації на вибори. Але їхні штаби не розгубилися та згуртувалися навколо Світлани Тихановської – дружини затриманого блогера, яку допустили до президентських перегонів.

Тепер білоруську опозицію очолює жіночий триумвірат: сама Тихановська, Марія Колесникова (представниця штабу Бабарико) та Вероніка Цепкало (дружина іншого недопущеного до виборів опозиціонера – Валерія Цепкала).

Тихановська позиціює себе технічною кандидаткою. Її ціль – перемогти у виборах, щоб звільнити політв’язнів і протягом найближчого півріччя провести нові відкриті та чесні вибори.

Об’єднана жіноча опозиція має багато прихильників. 19 липня вона зібрала сім тисяч прибічників у трьохсоттисячному Могильові, а 25-го – тисячу в стотисячній Орші. І це за мірками Білорусі немало.

Іронії до ситуації додають нещодавні слова Лукашенко: “У нас Конституція не під жінку. І у нас суспільство не дозріло для того, щоб голосувати за жінку. Тому що у нас за Конституцією президент має сильну владу. Президентом буде мужик, я в цьому абсолютно переконаний”.

Тепер от має жіночий тріумвірат як основного конкурента.

Протести в Хабаровську

Уже понад два тижні в Хабаровську на південному сході Росії тривають антивладні мітинги й кінця краю їм поки не видно.

11 липня близько 40 тисяч мешканців Хабаровська вийшли на головну площу свого міста. “Не пройде й тижня, як протестні настрої підуть на спад” – казали тоді експерти. Але ні. Через два тижні, 25 липня на вулицях зібралося уже близько п’ятдесяти тисяч людей.

То що ж трапилося, щоб жителі далекосхідного міста вийшли на таку масову та тривалу акцію протесту?

8 липня Сергія Фургала – губернатора Хабаровського краю затримали російські правоохоронці. Слідчі підозрюють його начебто в організації вбивств кількох підприємців, що трапилися ще у двохтисячних роках.

Але люди в Хабаровську іншої думки. Там Фургала називають “народним губернатором”. У 2018 він переміг на виборах із сорокавідсотковим відривом у тодішнього очільника регіону – В’ячеслава Шпорта, якого висувала путінська “Єдина Росія”.

Губернатор зажив слави борця з корупцією, що дуже припало до вподоби місцевим. Рейтинг Фургала в регіоні став суттєво вищим навіть за рейтинг президента Росії. Хмизу в огонь підкинули й нещодавні поправки до російської конституції, які дозволили Путіну очолювати країну ще декілька строків. Тож природно, що проти арешту губернатора виступили люди.

Не зміг заспокоїти мітингувальників і новий тимчасовий губернатор регіону Михайло Дегтярьов. До призначення Путіним 20 липня, той був депутатом російського парламенту від провладної партії, а до Хабаровська жодного стосунку не мав. Тепер місцеві протестують і проти нього.

До речі, за поправки до російської конституції у Хабаровському краї проголосувало лише 60% – рекордно низький показник для Росії.

“Те, що губернатор не забезпечив більший відсоток, і є справжньою причиною його арешту”, – переконана частина мітингарів. Інші ж вважають переслідування Фургала політичною помстою за те, що його рейтинг у краї перевищує підтримку Путіна.

Свобода слова по-угорськи: в країні зникає останнє опозиційне медіа

Свобода слова в Угорщині під загрозою уже протягом десятиліття через авторитаристські замашки правлячої партії “Фідес” та їхнього висуванця – прем’єр-міністра Віктора Орбана. А сьогодні в країні зникає останнє незалежне ЗМІ.

Протягом десяти років “Фідес” на чолі з Орбаном “зміцнювала зв’язки” з виконавчою, законодавчою та судовою гілками влади. Тепер ці гілки влади, які мали би бути незалежними, підтримують одна одну та заразом панівну політсилу.

Це дозволяє Орбану концентрувати все більше й більше влади у своїх руках.

Під удар потрапила й свобода слова: на опозиційні до влади ЗМІ почали тиснути. Так у 2016 році газету “Народна свобода”, що найбільше критикувала Орбана, викупили та закрили. А суспільний мовник перетворили на орган пропаганди. Схожа доля спіткала чи не всі незалежні медіа.

Тепер черга дійшла й до “Індексу” – останнього серйозного незалежного видання Угорщини. Декілька місяців тому 50% акцій видання придбав пропрезидентський бізнесмен Міклош Вазилі. Тоді суспільство почало побоюватися про збереження незалежності “Індексу”, і, як виявилося, не даремно.

Цього вівторка у виданні звільнили головного редактора. На знак протесту 70 людей – більшість журналістів та співробітників “Індексу” теж покинули медіа.

Тепер країна остаточно залишилася без впливових неупереджених засобів масової інформації.

Софійський собор знову мечеть: Ердоган продовжує дражнитися із Заходом

24 липня у Стамбулі відбулася церемонія відкриття мечеті Ая-Софія та перша спільна молитва після того, як будівлю позбавили статусу музею. Нагадаю, що 10 липня турецький президент Реджеп Ердоган підписав указ про перетворення всесвітньо відомого Софійського собору в мечеть. Розберемось, чому це – насправді політичне рішення, яким близькосхідний лідер дражниться із Заходом.

Купівля Туреччиною російських військових ракетних установок С-400 попри перестороги НАТО, часті погрози Ердогана знову впустити біженців до Європи, останнім форпостом від навали яких є саме його країна – це неповний список того, як Ердоган намагався заявити про свої амбіції у світовій політиці. Тепер до цього списку можна сміливо вписати перетворення Софійського собору на мечеть.

Побудували храм ще за Візантійської імперії, але коли турки захопили Константинополь, то християнський собор перетворили на мечеть, статус якої він зберігав аж до 1935 року. Тоді засновник сучасної Турецької держави Мустафа Кемаль Ататюрк прагнув створити світську та прогресивну державу, тож перетворив храм на музей, що знайшло величезне схвалення на Заході.

Але ось прийшов 2020 рік, Ердоган заявив, що підпис Ататюрка на документі про перетворення мечеті в музей є підробленим, а далі ви вже знаєте.

Тепер Західний світ на чолі зі своїми політичними та релігійними лідерами надзвичайно стурбований, а турецький президент досягнув свого – сьогодні за кордоном про нього знову багато говорять, а в рідній країні його сприймають героєм, що захищає національні інтереси.

Росія випробувала космічну зброю?

Росія випробувала космічну зброю, яка може знищувати супутники – про це заявили у Великій Британії та США. Що трапилося насправді?

Кілька днів тому британці опублікували доповідь, у якій йшлося, що нещодавно від одного з російських супутників відокремився об’єкт військового призначення. Так очільник британського космічного управління Гарві Сміт описав випробування супутника-інспектора – апарата, який призначений знищувати власні супутники, якщо такі вийшли з ладу чи безнадійно застаріли. На думку британця, якщо країна може збити власний супутник, то їй ніщо не заважає зробити те ж із супутниками іншої держави.

Тижнем раніше з американського боку звучали схожі звинувачення до Росії.

У Москві ж від звинувачень відхрещуються та кажуть, що випробування супутника-інспектора не означає розгортання зброї в космосі.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram