#пройди_світ. Політичні ігри навколо вибуху в Бейруті, екскороль Іспанії – імовірний корупціонер & Co

Сьогодні пройдемо світ від Бейруту, вибух в порту якого спровокував політичні ігри, до Каталонії, де правоохоронці замахнулися на святе: екскороля підозрюють у корупції, а також згадаємо про вплив Росії, Китаю та Ірану на вибори в США, введення американцями санкцій проти гонконгських посадовців та боротьбу Facebook і Twitter з політичними фейками.

Політичні ігри навколо вибуху в Бейруті

Увечері 4 липня в порту ліванської столиці Бейрута стався великий вибух, який перетворив пів міста на руїни та залишив 300 тисяч людей без даху над головою. За версією слідства, там здетонувала селітра, яку у 2014-му конфіскували з судна “Rhosus”, що належить російському підприємцю.

Фото й відео наслідків цієї катастрофи ви вже точно бачили, тож у її деталі не вдаватимемося, а одразу сконцентруємося на політичних наслідках вибуху.

Порт Бейрута є одним із ключових у східному Середземномор’ї. Чи пак був. Тепер він майже повністю зруйнований, що призведе до серйозних змін балансу сил в морській логістиці регіону. І це є хорошою новиною для ізраїльських, турецьких, кіпрських та лівійських портів, але точно не для Лівану.

Країна на більш як 60% залежить від імпорту товарів, зокрема, і продуктів. Їх везли до Лівану морем. Тепер же державу високоймовірно чекає товарна криза, через яку держава може потрапити в імпортну залежність від своїх країн-сусідок.

Гуманітарна допомога Лівану – справа начебто благородна, але теж може стати фактором політичного тиску. Є очікування, що хто більше дасть грошей державі, той зможе посилити в ній свій вплив. Так свого часу Об’єднані Емірати, Бахрейн й інші держави стали гравцями в політиці повоєнної Сирії.

Якщо повернутися до Лівану, то Катар, Ірак і Кувейт уже направили до нього гуманітарку. Іран, Сирія, Туреччина та інші – на підході.

Важко Лівану буде після катастрофи й у внутрішній політиці. Країна переживає найбільшу за останні 30 років економічну кризу. Вона почалася у 2008 році й лише наростала. Цей фактор точно не допоможе тамтешній владі розібратися з наслідками вибуху. Їх оцінюють у 10-15 мільярдів доларів, що становить близько 26% від ВВП Лівану.

Не додають стабільності в країні й багатотисячні протести. У Бейруті люди вийшли на вулиці, щоб добитися покарання винних у вибуху. Дійшло до штурмів урядових будівель, у місто стягують армію.

Екскороль Іспанії – імовірний корупціонер

У понеділок, 3 серпня, екскороль Іспанії Хуан Карлос I оголосив, що залишає країну на період розслідування справи проти нього. Його підозрюють у корупції. Справа набула чималого розголосу в країні.

За особливостями місцевого законодавства, колишній король має імунітет: вести справу проти нього може лише Верховний суд, а слідство може брати до уваги події, які відбулися після його зречення. А саме через корупційні скандали Хуанові Карлосу свого часу й довелося відмовлятися від корони.

Але, за версією правоохоронців, колишній іспанський монарх продовжив незаконно збагачуватися й після того, як він відійшов від королівських справ. За матеріалами справи, яку відкрили ще у 2018 році, Хуан Карлос начебто отримав комісійні у зв’язку з будівництвом залізниці між Меккою та Мединою, яке здійснювали іспанські компанії. ЗМІ повідомляли, що екскороль міг отримати хабарів на 100 мільйонів доларів.

Справа є дуже знаковою для країни. “Демократія – це лише ширма. Громадяни країни досі позбавлені можливості контролювати держапарат”, – так іспанці, що невдоволені відсутністю прогресу в слідстві, коментують ситуацію.

Понеділковий виїзд Хуана Карлоса з країни підлив оливи у вогонь. Влада Каталонії, автономії на півдні Іспанії, що неодноразово намагалася відділитися від країни, закликала чинного короля Феліпе VI відректися від трону. “Ви допустили його втечу”, – заявив керівник регіону Кім Торра.

Згодом Каталонія взагалі оголосила себе республікою та відмовилася мати що-небудь спільне з монархією, а ще вимагає повернути всі гроші, які начебто вкрала королівська родина. Водночас, від підпорядкування іспанському уряду регіон не відмовився.

Вплив РФ, Китаю та Ірану на вибори в США

Американські спецслужби звинувачують Росію, Китай та Іран у втручанні в президентські вибори.

У національному центрі контррозвідки та безпеки США переконані, що Росія намагається очорнити колишнього віцепрезидента Джо Байдена. За їхніми словами, РФ критикувала Байдена на посаді віцепрезидента за визначення політики щодо України та підтримки антипутінської опозиції всередині Росії.

Як приклад, в американській розвідці навели нещодавнє оприлюднення так званих “плівок Деркача”. Нагадаю, у травні український нардеп Андрій Деркач опублікував записи телефонних розмов із голосами, схожими на голоси п’ятого президента України Петра Порошенка та Джо Байдена.

“Плівки”, за словами Деркача, якого американські спецслужби назвали проросійським, начебто свідчать про факти міжнародної корупції і держзраду на найвищому державному рівні.

За даними контррозвідки, США, Китай та Іран своєю чергою грають проти Трампа. На їхню думку, Китай вважає чинного американського лідера непередбачуваним. КНР розширює вплив на політичне середовище США, зокрема, намагається тиснути на політиків, що діють проти китайських інтересів. Нагадаємо, що американський лідер за свого президентства впроваджував антикитайську політику й далі будує свою передвиборчу кампанію на схожих гаслах.

Іран же американська розвідка звинувачує у бажанні не лише знизити шанси Трампа на переобрання, а й підірвати демократичні інститути США. За їхні даними, основні зусилля Тегерана зосереджуються в Інтернеті – на поширенні дезінформації в соцмережах. Нагадаємо, що Трамп – прихильник тиску на Тегеран, а в січні він віддав наказ вбити іранського генерала Касема Сулеймані, що викликало хвилю обурення в країні.

Американські санкції проти гонконгських високопосадовців

США запровадили санкції проти високопосадовців Гонконгу.

Запроваджений у Гонконгу закон про національну безпеку підірвав автономію та порушив права громадян регіону, заявив мінфін США. У відповідь США запровадили санкції проти 11 чиновників регіону, які підпорядковуються Пекіну. Яка причина?

Гонконг – спеціальний адміністративний регіон Китаю. До 1997 року територію контролювала Великобританія, а під управління Пекіну територію повернули на певних умовах. Китай зобов’язався надати Гонконгу широку автономію до 2047 року та не лізти у внутрішні справи регіону.

Але ось уже декілька років китайці намагаються підпорядкувати регіон собі цілковито. У Гонконзі кілька місяців тривали акції протесту проти таких дій Пекіну, а розігнати людей не вдалося навіть військовим.

Наприкінці червня Китай ухвалив горезвісний закон про національну безпеку Гонконгу. Він дає змогу Пекіну без згоди місцевої влади карати за будь-які дії, які він трактуватиме, як загрозу національній безпеці країни. Ще на вимогу центру гонконгські суди мають передавати справи на розгляд Пекіну.

На думку багатьох, цей закон сильно обмежує права жителів Гонконгу, а ще є побоювання, що його можуть використати для політичних переслідувань. Звісно, ситуація не надто припала до вподоби Заходу.

Сполучені Штати не словом, а ділом вирішили підтримати Гонконг і ввели санкції проти тамтешніх високопосадовців, що є ставлениками Пекіну.

До речі, тиск на Китай у гонконгських питаннях гарно вписується у загальну риторику американського президента. Свою політику він будував, зокрема, і на протистоянні з Пекіном, тож підтримка автономії Гонконгу може подарувати йому декілька відсотків підтримки на президентських виборах, що відбудуться вже цьогоріч.

Facebook і Twitter vs політичні фейки

Але боротьба Facebook та Twitter з фейками точно не додасть підтримки американському президенту. Адже заяви Трампа незалежні фактчекери часто називають неправдивими чи маніпулятивними.

І ось цього четверга Facebook видалив допис із фрагментом інтерв’ю Трампа, твердячи, що в ньому містилася шкідлива дезінформація щодо коронавірусу. У відео Трамп запевняв, що ситуація з коронавірусом у країні є чудовою, а в Європі менша захворюваність, бо там просто менше тестують.

Twitter взагалі заблокував сторінку штабу Трампа, допоки той не видалить це саме інтерв’ю.

Раніше дописи американського президента ця соцмережа уже позначала як фейки, але вперше дотичні до Трампа сторінки в соцмережах потрапили під блокування.

Протягом останнього року під тиском суспільства Facebook і Twitter почали залучати незалежних фактчекерів для перевірки дописів своїх користувачів. У сучасному світі соцмережі стали важливим рупором для багатьох політиків.

Зокрема експерти кажуть, що перемозі прихильникам Брекзиту на референдумі 2016-го й обранню Трампа президентом у США на виборах того самого року слід завдячувати Facebook, Twitter та іншим мережам.

Тепер заяви політиків на своїх сторінках перевіряють на правдивість і буває доходить до санкцій. Так, наприклад, в останні числа липня Facebook видалив сторінки президента Бразилії та його прибічників. Їх запідозрили в поширенні брехливих новин – фейк-ньюз.

До речі, цього тижня під удар фактчекерів потрапили й кремлівські пропагандисти. Facebook і Twitter почали маркувати акаунти підконтрольних державі медій. Відповідні позначки з’явилися на сторінках російських державних ЗМІ РИА Новости, Russia Today та інших.

Цікаво, що акаунти Радіо Свобода, BBC чи Deutshe Welle не отримали таких маркерів, хоча їх фінансують уряди США, Британії і Німеччини, відповідно. У Twitter наголосили, що маркуватимуть лише ті держЗМІ, що не мають незалежної редакційної політики.

Почитати/послухати попередній випуск можна тут.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram