#пройди_світ. Китай сідає на дієту, “Північний потік-2” vs отруєний Навальний & Co

Сьогодні ми пройдемо світ від Китаю, який усім населенням сів на дієту, щоб впоратися із посткоронавірусною кризою, до Німеччини, де будівництво “Північного Потоку-2” може накритися мідним тазом через… отруєння Навального. А також згадаємо про початок суду в справі газети Charlie Hebdo, ймовірні ризики через перемогу проросійських сил на парламентських виборах у Чорногорії та визнання невинним мультимільйонера, підозрюваного в організації вбивства словацького журналіста Яна Куцяка.

Піднебесна на дієті

Китай сідає на дієту, щоб впоратися з наслідками коронакризи.

Країна першою у світі потрапила під удар пандемії, тож її економіка постраждала чи не найбільше: ВВП Китаю впав на рекордні 6,8 відсотка.

Але економічна криза – не єдиний виклик у Піднебесній. Зимово-весняний локдаун через COVID-19 зірвав сільськогосподарський сезон, а кепські стосунки зі США та Австралією, основними країнами-імпортерами харчів до Китаю, підлили масла у вогонь, тож у Китаї почалась продовольча криза.

І проблеми з продовольством у Піднебесній вирішили розв’язати дієтою.

11 серпня лідер країни Сі Цзіпінь започаткував челендж “Чиста тарілка”. Так, вам не причулося. Його започаткувала не ваша бабця, а керівник Китаю. Сі Цзіпінь закликав людей проявити стриманість у харчуванні та мінімізувати продовольчі відходи.
Китайського лідера почули і чимало закладів громадського харчування пообіцяли зменшити порції, а держоргани роздумують над впровадженням покарання за ненажерливість.

До челенджу долучилося й чимало китайських знаменитостей. Так інтернет-зірка Лі Цзиці стала обличчям кампанії.

“Кінець марнотратного поводження із харчовими продуктами починається з мене”, – каже вона в одному з роликів, де розповідає своїм 11 мільйонам шанувальників про довге життя рисового зерна і закликає їх менше їсти.

І насправді щонайменше доля здорового глузду в челенджі “Чиста Тарілка” є. За даними Всесвітнього фонду дикої природи, у 2015 тільки в чотирьох великих містах КНР обсяг харчових відходів досягнув 18 мільйонів тонн – цього вистачить, щоб цілий рік прогодувати 40-50 мільйонів людей.

“Північний потік-2” vs отруєння Навального

“Північний Потік-2“ уже не один рік є чи не найбільш конфліктним питанням в американсько-німецьких відносинах. Але схоже, що скоро все може змінитися.

Вашингтон давно критикував Берлін за небажання відмовлятися від енергетичної залежності від Москви. І прокладання нового російського газопроводу до Німеччини точно не свідчить про протилежне.

Як ми вже згадували в одному з попередніх випусків #пройди_світу, через це Дональд Трамп навіть наказав вивести американські війська з Німеччини.

Тепер же цивілізований світ сколихнула звістка про отруєння російського опозиціонера Олексія Навального. І в світлі цього у керівній у Німеччині партії – Християнсько-демократичному Союзі – задумалися над тим, щоб переглянути співпрацю з Росією.

Норберт Реттген, один із провідних членів партії, якого називають серед основних претендентів на посаду канцлера після наступних виборів, заявив, що будівництво “Північного Потоку-2” слід переглянути.

Це перша подібна заява з боку керівної партії в Німеччині. Раніше там неодноразово наголошували, що “Північний потік-2” – суто бізнес-проєкт, тому не потрібно його переводити в політичну площину. Зараз же Реттген заявив про необхідність того, щоб Німеччина об’єдналася з іншими країнами для тиску на Росію. При чому він зазначив, що реакція Німеччини має включати й сферу торгівлі газом, тому що це – “єдина мова, яку розуміє Путін”.

Щодо теми отруєння Навального, то Кремль й далі відхрещується від своєї причетності, попри те, що німецькі лікарі виявили в його крові отруту “Новачок”.

До речі, Білоруські спецслужби на днях спробували “відмазати” Москву, та вийшло в них, чесно кажучи, не надто добре. Вони опублікували запис нібито перехопленої розмови Варшави з Берліном, із якої випливає, що ніякого отруєння не було. Запис став мемним в інтернеті, а у його справжність не повірив навіть кремлівський пропагандист Володимир Соловйов.

Суд у справі теракту в редакції Charlie Hebdo

У Парижі розпочався суд над підозрюваними в організації теракту в редакції газети Charlie Hebdo у 2015-му. Що це за справа та чому до неї прикута увага всього світу?

Charlie Hebdo – французький сатиричний щотижневик, який публікує карикатури, репортажі, дискусії та анекдоти. Видання висміює ультраправих та релігійні групи.

7 січня 2015-го в Twitter газети опублікували карикатуру на лідера терористичної “Ісламської Держави” Аль-БагдАді. Декількома хвилинами опісля до редакції журналу увірвалося двоє братів-ісламістів.

Саїд і Шериф Куаші відкрили вогонь по карикатуристах видання з автоматів Калашникова. Тоді загинуло сімнадцять людей.
Спільник братів Амеді Кулібалі у відеозверненні заявив, що напад був спланований і здійснений в ім’я “Ісламської держави”. Теракт об’єднав мільйони людей по всьому світу на підтримку редакції під гаслом “Я – Шарлі”.

Поліціянти майже одразу знайшли усіх трьох нападників та знешкодили їх, але вони – не єдині причетні до теракту. Тому й важливий сьогоднішній процес – переконані потерпілі та свідки. За їхніми словами, без допомоги тих, хто зараз перебуває на лаві підсудних, атаки не вдалося б організувати.

Перемога проросійських сил на виборах у Чорногорії

30 серпня у маленькій Чорногорії відбулися парламентські вибори, результати яких змусили нервуватись великий Євросоюз. У чому справа?

Чорногорія – балканська держава із населенням трохи більшим ніж 600 тисяч людей. Президент країни – Мило Джуканович, який на різних посадах де-факто керує країною з 1991-го, коли вона ще входила до Югославії.

Вектор розвитку країни за Джукановича та Демократичної партії соціалістів, яку той представляє, є очевидним. У 2006-му році країна здобула незалежність, а вже у 2017-му році вступила в НАТО. За стратегією розширення ЄС Чорногорія має вступити до Союзу у 2025-му, а розраховуватися за допомогою євро в магазинах країни можна ще з 2002-го.

Тепер же напрямок розвитку Чорногорії став не таким однозначним. За результатами парламентських виборів три опозиційні партії “За майбутнє Чорногорії”, “Мир є наша нація” та “Чорно-білі” отримали більш ніж половину мандатів.

37 з 41-го місця у новій коаліції мають відійти або радикально, або помірковано просербським силам, які налаштовані проти НАТО та за тісну дружбу із Кремлем. Так лідер партії “За майбутнє Чорногорії” Здравко Кривокапич нещодавно заявив, що Росія “заслуговує кращих відносин з Чорногорією через історичні зв’язки та внесок в економіку країни.

У ЄС же привітали Чорногорію з виборами та заявили, що з нетерпінням очікують на початок роботи нового парламенту, який продовжить стабільний шлях країни в бік Брюсселю. Щоправда, їх оптимізм зрозуміти важко.

Звісно, в Чорногорії ніхто не збирається раптово відмовлятися від членства в НАТО та шляху до євроінтеграції, але такий вектор розвитку країни, як каже Кривокапич, вимагає суспільного обговорення, тож його можуть виставити на референдум. Євроінтеграція ж у новому парламенті точно не пришвидшиться.

Вбивство словацького журналіста Яна Куцяка: ймовірного замовника-мультимільйонера виправдали

Суд виправдав ймовірного замовника вбивства словацького журналіста Яна Куцяка у 2018-му, який у своїх розслідуваннях викривав тодішній уряд. Що це за справа та чому через загибель Куцяка свого часу на вулиці вийшли десятки тисяч словаків?

Ян Куцяк – журналіст-розслідувач. Він розслідував участь італійської мафії у підприємницькій діяльності країни й вивчав її зв’язки з урядом тодішнього прем’єра Роберта Фіцо. Також Куцяк випустив не один матеріал, де викривав прем’єра Фіцо та керівну партію “Курдс” в ухилянні від сплати податків.

Тож зрозуміло, що коли у 2018 Куцяка та його дівчину знайшли застреленими у власному будинку, то тінь впала на тодішній уряд та мафію.

Тоді десятки тисяч словаків вийшли на вулиці своїх міст, щоб домогтися прозорого розслідування та відставки посадовців, які фігурували в розслідуваннях журналіста. Ці акції стали наймасовішими з 1989-го – року, коли в країні повалили соціалістичний лад.
Людям вдалося добитися відставки уряду, але пошук винуватих у смерті Куцяка затягнувся. І от у 2020-му вдалося знайти та засудити виконавця злочину: ним виявився колишній військовий.

3 вересня ж суд виправдав ймовірного організатора вбивства Куцяка – мультимільйонера Маріана Кочнера, який за розслідуваннями журналіста мав зв’язки і з урядом, і з італійською мафією. Причина виправдання – брак доказів.

Правозахисники вже висловили своє обурення щодо вердикту суду. “Це рішення є ляпасом для родичів загиблих”, – заявили вони. І така позиція більш аніж справедлива: з 2018-го правоохоронцям так і не вдалося покарати нікого з організаторів вбивства Куцяка.

Слухайте подкаст на інших платформах, а також підписуйтеся на ПОЛІТклуб УКУ у соцмережах.

Почитати/послухати попередній випуск можна тут.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram