#пройди_світ. Китай готується до війни, Трамп роздає “гречку” & Co

Сьогодні ми пройдемо світ від Китаю, що готується до війни, до США, де Трамп вдався до гречкосійства. А також згадаємо про “план Б” того ж таки Трампа (адже чим ближче до президентських виборів, тим більше пікантного трапляється на американській політичній арені), війну за воду в Мексиці й антиполіціянтські протести в Нігерії.

Китай готується до війни

14 жовтня, під час інспекції Корпусу морської піхоти в місті Чаочжоу, китайський лідер Сі Цзіньпін сказав армії “зосередитися на підготовці до війни” та закликав бути “абсолютно лояльною, чистою та надійною”. Кого саме стосуються наміри очільника Китаю – не уточнюється, та конфліктів із різними державами у нього назбиралося чимало.

По-перше, Китайська Народна Республіка знову відкрила вогонь по Індії на Гімалайському кордоні – військове протистояння на території триває не перший місяць, а умовний “мир” порушувався декілька разів. Ми вже згадували про цю неоголошену війну в одному з наших подкастів. 12 жовтня відбулися другі індо-китайські перемовини щодо врегулювання проблеми, проте сторонам вкотре не вдалося дійти згоди. Але це – не єдине питання спільного кордону, що турбує китайську владу.

По-друге, останнім часом все більше загострюються відносини між Пекіном та Вашингтоном – причиною є не так торговельна криза, як острів Тайвань, незалежність якого визнають Сполучені Штати, проте не Китай. Доказ цього – недавня заява Конгресу США про продовження продажу трьох новітніх систем озброєння для Тайваню, зокрема покращеної артилерійської ракетної системи високої мобільності.

Реакція китайського Міністерства закордонних справ на це не забарилася – вони закликали негайно припинити всі “американсько-тайванські військові зв’язки”. І хоча завершення війни між Китаєм і Тайванем відбулося в 1991 році, КНР вважає Тайвань своєю провінцією, що відкололася, та продовжує тиснути на острів.

Напружені дипломатичні відносини є також між Японією та Китаєм, адже Японія намагалася маневрувати між Вашингтоном і Пекіном: вести з ними однаково дружню політику. Той факт, що Японія вчетверо збільшила внески на утримання американських військ, які перебувають у країні, явно не зробив Китай щасливим. Також Японія запросила США проводити спільні військові навчання біля району, який є суперечливою територією – дві “піднебесні” країни заявляють про свої права на неї.

До збройних сил Китаю входить понад 2 мільйони осіб – армія є найчисельнішою у світі. Тож яким країнам Південно-Китайського моря показав кулак Сі Цзіньпін? Поки що відповідь на це питання знають хіба що у спецслужбах.

Трамп роздає “гречку”

До президентських виборів 2020 в Америці залишилося півмісяця, а розрив між Трампом і Байденом великий як ніколи – за даними CNN, чинний лідер США відстає на цілих 16%.

Зрозуміло, що Трампу такий стан речей явно не до вподоби. А оскільки звичними методами результатів йому добитися не вдалося, то в хід пішли методи для Америки нетипові та, я б сказав, екзотичні.

Чому? Адже в прогресивному світі їх використовують рідко, тоді як для країн зі слабкими демократіями, як от Україна, наприклад, вони – справа звична. Трамп вдався до “гречкосійства”, а його оточення використовує адміністративний ресурс для перемоги на виборах.

Для початку про “гречку”. Звісно, що в прямому сенсі цю крупу там ніхто не роздає. Мова про роздавання продуктових наборів напередодні виборів. Саме це зробив Трамп.

Сотню мільйонів таких наборів минулого тижня отримали американські малозабезпечені сім’ї. В них овочі, фрукти та крупа.

Роздавало їх Міністерство сільського господарства США як допомогу через коронакризу найбільш вразливим групам населення. Донька Трампа Іванка гордо хвалилася цією допомогою, заявляючи, що вона – “захищає добробут американців”.

Мета насправді благородна, але річ у тім, що всередині кожного такого пакунку був сюрприз – лист від Дональда Трампа, де той хвалився, як любить свій народ та, що готовий заради нього на все.

Нагадаю, що це все відбувається напередодні президентських виборів. Типовий підкуп виборців в українському стилі, чи не так? У Демократичній партії США теж відчули, що пахне смаленим, та заявили, що роздавання продуктових наборів – незаконне. Чимало американців теж обурила ситуація.

Та як завершиться ця справа для Трампа поки не зрозуміло. Наразі не чути, що вона стала резонансною в США. Але це – не єдиний приклад того, як задля перемоги Трампа, в хід йде адміністративний ресурс.

Так міністр сільського господарства країни почав агітувати за чинного президента під час офіційної зустрічі, де посадовець звітувався за програму з продуктовими наборами.

Політична агітація ж під час виконання службових обов’язків – справа незаконна в Америці. Вона заборонена, згідно з так званим “законом Хетча” 1939-го року. Але це не зупиняло раніше й не зупиняє зараз трампівських високопосадовців.

За президенство Трампа понад 20 чиновників порушили цей закон. Для порівняння, за президенства Обами його порушило лише двоє посадовців.

To sum up, Трамп вдається до брудних методів, щоб відвоювати голоси в Байдена. Але чинний американський президент готує й “план Б” на випадок свого програшу.

“План Б” Дональда Трампа

В одному з попередніх випусків #пройди_світу ми говорили про те, як Дональд Трамп намагається просунути свою креатуру – Емі Коні Барретт – на пост судді Верховного Суду США.

Вона має вкрай консервативні погляди, а ще прихильна до Трампа, тож її імовірне призначення не на жарт насторожило демократів, адже якщо вона таки потрапить до Верховного Суду, то більшість буде за суддями з консервативними поглядами, що неодмінно вплине на рішення. Барретт же каже, що це не так.

Так от чинний американський президент від ідеї не відмовився та продовжує лобіювати її на цю посаду. Пікантності історії додають ризики того, що наступного президента США може призначати… Верховний Суд.

Річ у тім, що цьогорічні вибори значною частиною проходитимуть поштою через пандемію коронавірусу. І це – велике навантаження як на виборчі дільниці, так і на Поштову службу США. Тож те, чи вдасться доставити та порахувати всі бюлетені вчасно – під великим питанням.

Чи зараховувати такі голоси та чи вважати ці вибори легітимними взагалі – вирішуватиме Верховний Суд.

Чому це важливо? Трамп, нагадаємо, на одній зі своїх пресконференцій не виключив, що мирної передачі влади після виборів не буде.

Так от сьогодні в США чимало експертів задумалися над тим, чи Трамп взагалі піде від влади. Вони не на жарт схвильовані, адже якщо “план А” – перемога за результатами голосування – чинному президенту не вдасться, то він може схилитися до “плану Б” – намагань втриматися при владі за допомогою Верховного Суду. Так можна частину бюлетенів не прийняти, або взагалі вибори не визнати.

Фантастичний для США сценарій у стилі диктатора Лукашенка – скажете ви. Так, справді чимось схоже. Та чим це все завершиться, дізнаємося після 3 листопада.

Війна за воду в Мексиці

“Якщо війни цього століття ведуться за нафту, війни наступного століття точитимуться за воду!” – саме таку заяву зробив віцепрезидент Світового банку Ісмаїл Серагелдін у 1995-му. І він таки мав рацію: за даними ООН, сьогодні 800 мільйонів людей страждають від нестачі води. Боротьба за цей ресурс між Мексикою і США – новий сюжет у цій історії.

Десятиліттями США та Мексика дотримуються угоди, за якою країни забезпечують одна одну водою уздовж посушливого прикордонного регіону. Однак за останні роки у Мексики практично не залишилося запасів прісної води через стрімкий приріст населення та глобальне потепління.

Навіть попри масові посухи й гарячі протести громадян, мексиканська влада вдає, ніби не помічає критичних проблем і продовжує продавати води країни американському Техасу. Тож місцеві фермери вирішили взяти ситуацію під свій контроль: у вересні цього року вони заблокували дамбу, щоб уряд не зміг постачати воду до Сполучених Штатів.

Озброївшись палицями, камінням і саморобними щитами, мітингувальники почали палити урядові будівлі, машини та навіть перекрили залізницю, якою перевозили воду до США. Поліція намагалася жорстоко розігнати протестувальників, але марно. У відповідь фермери закидали поліціянтів коктейлями Молотова. Зрештою боротьба за Н2О коштувала життя двох громадян.

Невже це повернення до насильницької колективізації у 2020 році? Народ – проти, а владі потрібні гроші. Саме тому остання й продає воду без волі громадян. Важливо, що укладений договір не передбачає покарання за його порушення. Однак мексиканський уряд у будь-який спосіб намагається задовольнити вимоги Трампа, боячись початку серйозного конфлікту (пам’ятаємо ж, з якими антимексиканськими заявами виступав американський президент на початку своєї каденції). Президент Мексики запевняє, що його країна виконає свої водні зобов’язання перед США – подобається це громадянам чи ні.

З іншого боку Вашингтон добре знає про великі проблеми мексиканців із постачанням води, однак про розірвання контрактів не йдеться. Запасам води надають значний пріоритет у міжнародній політиці США, тому Н2О стає важливим елементом стратегічної безпеки країни.

Тож, що в пріоритеті: етика чи речі матеріальні? Прості мексиканці відчайдушно борються за виживання, влада США і Мексики схиляється до другого, а вода тим часом – вже за ціною золота та людського життя.

Антипоіліціянтські протести в Нігерії, що надихнулися рухом Black Lives Matter

Протести проти свавілля силовиків охопили Нігерію. Схожі акції відбуваються в країні не вперше, але саме події жовтня 2020-го досягли небачених досі масштабів й отримали колосальну світову підтримку.

Антиполіціянтські настрої в Нігерії пов’язують з рухом Black Lives Matters: в одному з минулих випусків ми вже згадували, що антиколоніальні настрої американських протестів (наприклад, знесення пам’ятників работорговців і колонізаторів) спровокували схожі акції у низці африканських держав. Проте якщо американські протести несуть ідею расової рівності, то виступи в Нігерії – про гідність загальнолюдську.

Акції протесту стартували 8 жовтня, і їхній основний посил – ліквідація поліційного спецпідрозділу SARS (Special Anti-Robbery Squad). Службовців SARS звинувачують у вбивствах, тортурах і самовільних арештах.

Влада Нігерії неодноразово обіцяла реформувати SARS, але безрезультатно. Тож невдоволення нігерійців зростало. Остаточним поштовхом до загальнонаціональних виступів став твіт одного з очевидців чергового злочину SARS: тоді поліціянти вбили молодого хлопця та залишили тіло на узбіччі. Вам нічого це не нагадує?

Протестувальників заарештували без дозволу зв’язатися з адвокатами, конфіскували їхні речі, а ще позабирали камери в журналістів. Є свідчення про побої, та щонайменше чотири випадки смерті активістів. Але тут у гру вступив той же твіттер! Або, якщо точніше, соцмережі й ЗМІ усякого штибу.

Демонстранти стали поширювати заклики до боротьби та відео насильства поліціянтів у соцмережах, тегали сторінки топових видань і знаменитостей Нігерії та світу. Це призвело до шаленого розголосу, а ще масштабних акцій солідарності в інших країнах.

У світлі цих подій, уряд Нігерії заявив про розформування SARS та утворення поліційного підрозділу SWAT (Special Weapons and Tactics) – водночас не намагаючись покарати жодного спецслужбовця причетного до насильства за 28 років існування SARS.

Проти цього вже виступила світова спільнота, зокрема, у Human Rights Watch заявляють: слів уряду недостатньо, їм доведеться подбати, щоб всі винні понесли відповідальність. І самі нігерійці не допускають безкарності, тож протести продовжуються.

Слухайте подкаст на інших платформах, а також підписуйтеся на ПОЛІТклуб УКУ в соцмережах.

Почитати/послухати попередній випуск можна тут.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram