#пройди_світ #3.6. Мігрантська війна Лукашенка, зміни пріоритетів НАТО & Co.

Сьогодні ми пройдемо світ від кордонів Білорусі з ЄС, де мігранти стали знаряддям гібридної війни Лукашенка, до Брюсселю, де на з’їзді міністрів оборони країн-членів НАТО підкорегувало свої пріоритети. А також згадаємо про “дружнє російське плече” в іграх політиків Республіки Сербської за автономію від Боснії та Герцеговини та Чехію, що щойно після парламентських виборів залишилася і без президента.

Мігранти, як знаряддя гібридної війни Лукашенка

Рада міністрів закордонних справ ЄС хоче накласти нові санкції на Білорусь, щоб зупинити наплив мігрантів із Близького Сходу. Так, ми нічого не переплутали й ви все правильно зрозуміли.

“Білорусь” і “мігранти” це слова які часто лунають поряд в заголовках європейських новин останніми місяцями. Пояснюємо чому, і що там коїться.

Ще в червні, після різкої реакції Заходу на арешт опозиціонера Протасевича білоруський диктатор Лукашенко заявив, що більше не буде захищати ЄС від потоку нелегальних мігрантів.

Тоді ця заява прозвучала досить дивно, адже за попередній 2020 рік кількість нелегальних мігрантів із Білорусі в ЄС вимірювалася десятками, що зовсім не критично. Та Лукашенко не блефував. Його режим не лише перестав захищати кордони ЄС, але й влаштував цілу схему сприяння потокам нелегалів із Близького Сходу. Відтоді лише кордон з Польщею спробувало нелегально перетнути понад 15 тисяч осіб.

Чому? Пояснить наша журналістка, Оля Волянська:

Привіт! Тоді державна турфірма, що входить в структуру Управління справами президента Білорусі, сприяла наданню туристичних віз шукачам притулку з Іраку, Ірану, Афганістану та інших країн і організовувала авіатури з Багдаду в Мінськ. А вже із Білорусі нелегальні мігранти пробували перетнути кордон Литви, Латвії або Польщі. Білоруські прикордонники тоді не лише не перешкоджали, але навіть сприяли нелегалам. Про все це повідомляє розслідування німецького Der Spiegel. Лідери ЄС, Німеччини, Польщі та країн Балтії звинуватили білоруський режим у веденні гібридної війни проти ЄС, граючи на біді знедолених людей.

Ті мігранти, котрим не вдається проникнути до ЄС, часто застрягають в прикордонній зоні, адже назад до Білорусі їх теж не впускають. Таким чином на кордоні утворюється ще й гуманітарна криза, адже застряглі шукачі притулку часто не мають доступу навіть до базових потреб людини.

Відтоді через тиск ЄС на Багдад, пряме авіасполучення Мінська з Іраком припинилося, але маршрут мігрантів просто змінився і тепер пролягає через Туреччину, звідки їх возить білоруська державна “Белавіа”. Тож тепер держави ЄС, які вже заборонили “Белавіа” літати в Союз після арешту Протасевича, хочуть додатково обмежити можливості цієї компанії. 

Щоб домогтися ефекту, ЄС хоче заборонити європейським компаніям здавати літаки в лізинг “Белавіа”. Тут у першу чергу мова йде про “Ryanair”, адже саме ця ірландська компанія є основним орендодавцем літаків у Європі. І такий розклад ускладнює ситуацію, адже Ірландія, захищаючи свій бізнес, виступає проти миттєвої заборони. Ryanair просить, щоб їм дали можливість хоча б виконати вже укладені контракти, адже розрив ставить під загрозу їхню ділову репутацію.

Та жертвою такого протистояння стають в першу чергу не авіакомпанії, які втрачають контракти, чи держави, які змушені укріплювати кордони. Основними жертвами стають саме мігранти, які перетворюються на інструмент гібридної війни. Лукашенко вже давно остаточно втратив легітимність в очах Європи і тепер у нього просто немає причин себе стримувати.

Зміни пріоритетів НАТО

Зміна пріоритетів НАТО? Що вирішили на з’їзді міністрів оборони, які загрози для системи колективної безпеки Європи бачить Північноатлантичний альянс? Спробуємо розібратися.

Спершу варто зрозуміти чому в НАТО виникли питання в сучасній стратегії дотримання безпеки.

По-перше, це активні дії Росії на східному напрямку, зокрема ще й у Чорному морі. Згадаємо тільки як у травні РФ стягнула більше сотні тисяч військових до кордону з Україною, літні навчання “Захід 2021” та порушення повітряного простору країн Балтії. 

Також росіяни почали модернізовувати космічні системи для потенційної атаки на супутники на орбіті, розробляти штучний інтелект, що руйнуватиме системи командування супротивника, а також створювати «суперзброю». Мова йде про представлені у 2018 році, ядерні гіперзвукові крилаті ракети, які можуть обійти системи раннього попередження.

Другий чинник перегляду стратегії – Китай, а саме його вплив на європейську безпеку своїми кіберспроможностями, інфраструктурою та новими військовими розробками, зокрема, ракетами великої дальності.

 В інтерв’ю Financial Times генсек НАТО Єнс Столтенберг сказав:

«НАТО — це союз Північної Америки та Європи. Але цей регіон стикається з глобальними проблемами: тероризмом, кібернетикою, а також зростанням Китаю. Тому, коли справа доходить до посилення нашої колективної оборони, це також стосується того, як подолати підйом Китаю»”

Тут є певний конфлікт серед самих країн-членів НАТО, адже поки одні вважають пріоритетом Китай, у той самий час східний рубіж союзу протестує, адже бачать у Москві справжню загрозу свого існування, а військовий блок – як єдиний гарант безпеки.

Своєю чергою голова альянсу Столтенберг сказав, що Росію і Китай не слід розглядати як окремі загрози

 “Насамперед Китай і Росія тісно співпрацюють”,– каже він.

Також не в останню чергу свою роль відіграла “криза” в Афганістані. З боку деяких союзників лунала критика щодо рішення США виводити свої війська. 

Поразка в Афганістані підігріла заклики ЄС розвивати власний військовий потенціал, а Франція очолила поштовх до більшої «автономії», однак це викликало занепокоєння серед інших європейських союзників по НАТО, які побоюються віддалення від Америки, яку вони бачать як головного союзника проти Росії.

На зустрічі міністрів оборони НАТО, що відбулася 21 жовтня затвердили фонд розміром у 1 мільярд доларів задля початку розробки нових цифрових технологій, які могли б допомогти у протидії новому озброєнню Росії та Китаю. Крім того, Столтенберг заявив про затвердження нової стратегії на найближчі 10 років. 

То що з цього всього зрозуміло?

Можна стверджувати, що НАТО, як організація колективної безпеки, намагається проявити більшу рішучість. Військовий альянс розширює свої пріоритети, адже бачить загрози не тільки в російській “грі м’язами” та активній модернізації озброєння, а ще й в китайських нових балістичних ракетах та інфраструктурі.

Однак, крім таких, як здається, позитивних зрушень проявляються й внутрішні чвари в альянсі, як-от Франція зі своїми вибриками.

Зараз ми можемо спостерігати загострення відносин з Росією, які й до того були напруженими, однак останнім часом всі описані вище чинники вказують не на зовсім швидке “відновлення діалогу”.

“Дружнє російське плече” в іграх політиків Республіки Сербської за автономію від Боснії та Герцеговини

Боснія і Герцеговина стикається із гострою політичною кризою. Боснійський лідер Республіки Сербської… прохання не сміятись… Мілорад Додік погрожує розірвати стосунки із Боснією і Герцоговиною. Наскільки його заяви серйозні та наскільки закривають браму до ЄС для країни?

Але про все по черзі. Боснія, як держава, складається з двох утворень: Федерації Боснії і Герцеговини, населеної переважно мусульманами та хорватами, та Республіки Сербської, де проживають серби. Пост глави держави розділяє президія з трьох членів, які представляють православних сербів, хорватів-католиків і боснійських мусульман. 

І от цього місяця Мілорад Додік, сербський член тристороннього президентства, заявив про кроки сепарації Республіки Сербської від Боснії та Герцоговини. Метою кроків, за словами лідера, є не відділення Сербської Республіки, а її повна автономія в Боснії, яка не вплине на територіальну цілісність країни.

8 жовтня Мілорад Додік заявив, що Республіка Сербська вийде зі складу ключових загальнодержавних органів. Додік оголосив, що загальнобоснійській судовій системі, службам безпеки та розвідці заборонять функціонувати в Республіці Сербській. Натомість там планують створити органи, до яких увійдуть виключно серби.

Боснійський сербський лідер стверджує, що Республіка Сербська може розраховувати на підтримку Китаю. І в разі припинення фінансової допомоги збоку ЄС він попросив допомоги у Росії.

То в чому справа? Чому серби Боснії заговорили про автономію?

Політична криза у Боснії розпочалася в липні. Політики та чиновники боснійських сербів оголосили про бойкот усіх основних інституцій Боснії через рішення Верховного представника ООН про заборону заперечення геноциду у Сребрениці. Тоді боснійські серби вбили 8 тисяч боснійських мусульман під час спалаху етнічного насилля після розпаду Югославії. Політики Республіки Сербської принципово не визнають цей геноцид. Це дало Мілораду Додіку підстави висунути радикальні заяви.

Риторика Мілорада Додіка про сепарацію органів влади порушує Дейтонські угоди, підписані з ініціативи США, щоб врегулювати етнічне насилля після розпаду Югославії. Згідно з угодами Боснія і Герцеговина є федеративною державою з єдиними інститутами влади. 

Розмови про автономію викликали критику з боку США і ЄС. Дипломат США Габріель Ескобар попередив, що погрози відокремитися можуть призвести до економічної ізоляції сербів. 

Додік у відповідь: “Нашої оцінки достатньо, щоб сказати, що шляху назад немає, ми думаємо дуже серйозно і не відступимо перед загрозою санкцій”.

Недавній курс Боснії точно закриває дорогу до повного членства в ЄС. Однак Додік, рішучий прихильник Росії, заявив, що невідомі «друзі» пообіцяли допомогу Сербській Республіці у разі «військової інтервенції Заходу» проти регіону. 

При цьому зараз серед найбільших кредиторів Боснії європейські фінансові установи та європейські країни. 

Частина експертів вважає, що Додік не наважиться втілити свої заяви в реальність через можливість втратити кредитування Європи. Інші ж побоюються розгортання етнічного конфлікту. Але в цій ситуації все вирішують гроші. Поки Республіка Сербська не може обійтися без європейських грошей. Відтак, до конфлікту Республіка Сербська не готова.

То що можна підсумувати?

Навіть юридичний поділ у вигляді автономії Республіки Сербської створить основу для нового етнічного конфлікту. Не виключено: сепаратистські заяви можуть готувати ґрунт для подальшого територіального відокремлення. Але в короткостроковій перспективі радикальних поворотів не буде.

Щойно після парламентських виборів Чехія залишилася і без президента

Усі знають про “напівмертвих” генсеків СРСР, яких тримали при владі тільки заради стабільності для номенклатури, однак схоже, що таке можливе не лише в тоталітарному режиму Союзу.

Подібна ситуація зараз виникла в Чехії. Там чинний президент Мілош Земан перебуває в тяжкому стані, однак його соратники попри поразку на парламентських виборах чіпляються за владу.

Перед тим, як перейти до сьогоднішньої ситуації варто зрозуміти, хто такий Мілош Земан, яку політику він проводив та що відбулося в останній час.

Земан – президент Чехії з 2013 року, протягом цього періоду він відзначився одіозними проросійськими заявами та діями. У #пройди_світ #2.13 ми вже згадували президента Чехії: він, попри переконливі докази заперечував, що росіяни підірвали чеські склади з боєприпасами

9-го жовтня в Чехії пройшли парламентські вибори на яких перемогла опозиція. Попри все Земан й надалі намагався втримати свій уряд. Однак згодом президента раптово госпіталізували.

Фактично країна залишилася без влади. Сенат, верхня палата парламенту, як єдиний функціонуючий вищий орган влади намагався з’ясувати чи зможе той виконувати свої обов’язки. Голова адміністрації президента запевняв, що все добре.

Однак 19 жовтня медики повідомили листом Сенат, що президент може виконувати свої обов’язки й не відомо чи зможе взагалі. Також стало зрозуміло, що голова офісу президента знав про це ще з 13-го жовтня.

Лист мав 2 наслідки. По-перше, тепер очевидною стала потреба передачі президентських повноважень. По-друге, у сенаті усвідомили, що чинна верхівка фактично вчинила переворот, приховавши інформацію про стан здоров’я президента.

Тож проти голови офісу порушили кримінальну справу через “злочин проти республіки”.

Також не зрозуміло, що буде зі спікером нижньої палати парламенту, який стверджував, що був у Земана і з ним все добре. Також він продемонстрував підроблену ухвалу про проведення першого засідання нового парламенту.

Fun fact: коли все викрилося, кілька чиновників офісу президенту вилетіли до РФ, а голова офісу, отримавши частину президентських повноважень, міг передавати секретні дані стороннім акторам.

Сенат призначив нове засідання парламенту на 9-те листопада, адже згідно з конституцією, якщо немає іншого рішення президента, то перше засідання має відбутися не пізніше, як через 30 днів після виборів.

Наразі новий парламент розділить повноваження президента між очільниками палат парламенту та прем’єр-міністром: Чехія функціонуватиме, але залишиться без головнокомандувача. Якщо президенту стане краще, то він зможе через конституційний суд повернути повноваження, однак передумов для цього поки немає. А без президента довгостроково країна функціонувати не зможе, тож його дострокові вибори, переконані оглядачі, є неминучими.

Такий-от політичний порядок в Чехії: щойно після парламентських виборів вже зайшла мова про президентські. Стан здоров’я президента спричинив турбулентності і як це все завершиться – важко спрогнозувати навіть самим чеським політикам.

Над випуском працювали:

  • Журналісти: Володимир Мельник, Дмитро Димид, Олена Дейнека, Володимир Сухолиткий
  • Редактор: Данило Карпа
  • Звукорежисер: Дмитро Копильців
  • Відеомонтаж: Матвій Карпенко, Володимир Карпенко
  • Дизайн обкладинки: Олександра Басараб

Слухайте подкаст на інших платформах, а також підписуйтеся на ПОЛІТклуб УКУ в соцмережах. Почитати/послухати попередній випуск можна тут.

#пройди_світ #3.5. Таліби “відшили” Вашингтон, правовий “полекзит” & Co

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram