Сьогодні ми пройдемо світ від Брюсселю, який ламає голову над тим, як протистояти російському газовому шантажу, до Вашингтону, де Світовий Банк попрощався з рейтингом Doing Business. А також згадаємо про мальовані результати виборів в РФ та парламентські вибори в Канаді, які обернулися невдалим “хайпом” для Трюдо.

Російський газовий шантаж

22 вересня відбулася зустріч міністрів енергетики Євросоюзу: ключовою темою став рекордний ріст цін на електроенергію та газ. Що ж відбувається з цінами на енергоносії в Європі, до чого тут Росія та якими можуть бути наслідки?

Ціни на газ зросли більш ніж на 250% з січня 2021 року. Це зумовило зростання цін на електроенергію більш ніж втричі. Багато країн використовують газ для виробництва електроенергії як екологічнішу альтернативу вугіллю, доки не відбувся перехід до відновлювальних джерел енергії. Тож ціни на газ – чутливе питання для європейського світу, а такі стрибки цін стали причиною закриття фабрик, споживачі стурбовані цифрами у своїх рахунках за комунальні послуги, а політики переймаються через свої рейтинги.

Як і кожне економічне явище, ріст цін на газ має свої причини. Відновлення економіки після карантинних обмежень викликало нову хвилю попиту на природний газ. Європейські ж запаси газу залишилися низькими після тривалої зими минулого року. 

Та ключовим фактором цінової бурі на газовому ринку є навіть не це, а штучно створений Росією дефіцит газу на ринку. Російська Федерація зменшила постачання природного газу до Європи, аргументуючи це необхідністю поповнити свої запаси, сильно виснажені після торішньої зими. Але саме їхня частка серед експлуатованого ЄС газу найбільша – 41%. Це дозволяє Росії використовувати газову кризу в Європі як інструмент шантажу щодо Північного потоку-2. Прокладений між РФ і Німеччиною через Балтійське море, газопровід вже добудований, і він дасть змогу Росії постачати вдвічі більше газу до Німеччини. Зараз Північний потік-2 має пройти сертифікацію з боку Німеччини та ЄС. Тому Кремль тисне на Європейський союз за допомогою відсутності газопостачання, щоб прискорити процес сертифікації.

Міжнародне енергетичне агентство закликало Росію збільшити постачання газу до Європи. А депутати Європарламенту заявили, що Європейській комісії слід розпочати розслідування щодо навмисних маніпуляцій “Газпрому”. “Газпром” стверджує, що звинувачення безпідставні. В Росії також додають, що якнайшвидше введення “Північного потоку 2” суттєво збалансує цінові параметри на природний газ в Європі.

То чим небезпечна для ЄС ця ситуація? 

Енергетична криза в Європі загрожує зірванням постпандемійного відновлення економіки, а також політичною кризою в європейських країнах. І все це у делікатний для Єврокомісії момент: у липні виконавча влада оприлюднила комплекс законодавчих пропозицій щодо скорочення викидів парникових газів ЄС щонайменше на 55% до кінця десятиліття. Серед законопроєктів нові обмеження на забруднювальне паливо – черговий фактор зростання цін на енергоносії для громадян. При цьому зелений перехід ще на ранніх стадіях, частка відновлювальних джерел енергії у 2020 році складала 38,2%. Цього ще не достатньо, щоб забезпечити незалежність ЄС від постачання газу Росією. У короткостроковій перспективі уряди європейських країн можуть лише пропонувати проміжні рішення у вигляді соціальних програм, довгостроковій – потрібно прискорити зелений перехід. 

Вже в жовтні відбудеться саміт ЄС, де лідери держав-членів будуть обговорювати ситуацію. Залишається відкритим питання: якою буде подальша комунікація Європи з Російською федерацією? Чи стане теперішнє маніпулювання ринком тривожним дзвіночком для запуску Північного потоку-2?

Рос-австро-британо-нідерландо-франко-німецький потік запрацює у жовтні

Закриття Doing Business index 

У 2019, Президент Зеленський заявив, що Україна має всі шанси увійти в топ-10 світового рейтингу Індексу легкості ведення бізнесу. Однак 16 вересня 2021 року Президента спіткало розчарування. Шансів у нас не залишилося.

Світовий Банк заявив про припинення публікації Індексу Doing Business, який випускався щорічно із 2006 і був важливим інструментом вимірювання успіху економічних реформ та свободи підприємництва у різних країнах світу. Причиною цьому стали виявлені маніпуляції даними у 2018 на користь Китаю. Вважають, що вказівку до таких фальсифікацій давала тогочасна очільниця Банку Крісталіна Георгієва, яка зараз є головою Міжнародного валютного фонду. Але про все по черзі.

Тиждень тому Світовий Банк оприлюднив звіт незалежної юридичної фірми, яку правління Банку найняло для перевірки підозр у фальсифікації даних Індексу. Як виявилося, у 2018 році Китай мав упасти у світовому рейтингу на сім позицій, із 78-го до 85-го місця. Однак його місце в рейтингу вирішили залишити незмінним. Адже кому хочеться зайвий раз дратувати одного із великих вкладників банку зі зростаючим впливом? Також несправедливо просували вверх Саудівську Аравію та Об’єднані Арабські Емірати, а позиції Азербайджану – занижували. Аудит стверджує, що всі ці махінації були здійснені працівниками банку через тиск виконавчої директорки пані Крісталіни. Вона звинувачення відкидає.

Однак рішення про припинення його публікації також не могло задовольнити усіх. Наприклад Андерс Аслунд, економіст американської “Атлантичної ради” вважає, що індекс потрібно було зберегти. “Кого хвилює, має Китай рейтинг 78, чи 85? Лише корумпований китайський уряд, але обидва числа свідчать, що вони є досить корумповані й приблизно наскільки” – твітнув він.

А чи справді індекс мав таке велике значення?

Скандал навколо індексу і рішення про припинення його випуску є непересічною подією. За роки публікацій він став дуже впливовим політичним інструментом. Країни, що декларували своєю метою економічну лібералізацію, та покращення бізнес-клімату орієнтувалися в першу чергу саме на цей показник. Підняття країни в рейтингу зазвичай означало додаткові політичні бали для урядів країн.

Індекс зазнавав критики й до теперішнього скандалу. Внаслідок надмірної його політизації уряди країн часто намагалися досягнути саме покращення показника і місця в рейтингу. Тобто покращували не так загальний стан справ, як прицільно нарощували ті індикатори, на яких формується увесь рейтинг. Це все дещо підривало суть проекту.

Загалом уся історія ставить під загрозу репутацію Світового Банку та МВФ, тепер очолюваного Георгієвою. І обом інституціям доведеться багато попрацювати, щоб зберегти довіру, та знайти нові інструменти для стимулу розвитку бізнес-клімату в країнах що розвиваються.

Майбутнє Західного Світу починається з України – Кірон Скінер

Невдалий “хайп” від Трюдо 

У Канаді оголосили результати дострокових виборів за ініціативи Джастіна Трюдо. Експерти писали, що робив він це, щоб ще міцніше закріпити за своєю політсилою більшість в парламенті. Однак чи виграв від цього чинний прем’єр? Спойлер: не надто.

Джастін Трюдо – Прем’єр-міністр Канади з 2015 року та голова партії “лібералів”. Відомий введенням гендерних квот в уряді, легалізацією канабісу, провалом виборчої реформи, поїданням шоколадного батончика під час засідання парламенту та яскравими шкарпетками. Останнім часом прославився хорошими результатами у протидії пандемії. У Канаді наразі 71% населення вакциновані, що дозволяє економіці країни жити та розвиватися.

Враховуючи досить непоганий рейтинг у зв’язку з успіхами його уряду, Трюдо вирішив скористатися своїм законним правом на розпуск парламенту та оголосив про проведення позачергових виборів, мотивуючи це “бажанням дізнатися, чи підтримує народ його політику стосовно охорони здоров’я.

Канадська Палата Общин – болюче місце для Трюдо, адже на останніх Федеральних виборах, які проходили у 2019 році “Ліберали” отримали 157 місць з 338. Інші місця зайняла нова міцна опозиція з боку “Консервативної партії” та “Нової демократичної партії”. Для прем’єра це створювало великі труднощі при проведенні власних ініціатив, адже доводилося домовлятися з іншими партіями в парламенті. І позачергові вибори могли стати нагодою досягти показника у 170 місць – абсолютної більшості.

То чи виправдала себе ця авантюра? 

Кампанія і вибори проводилися в рекордні строки, 2 місяці, однак вийшло, що команда Трюдо опинилася в тих самих умовах, з яких вийшла, якщо не гірших. Канадський інфопростір зараз заповнений іронічними повідомленнями в дусі “Back to 2019”. “Ліберали” отримали лише на одне місце більше, та й інші партії значно не отримали й не втратили місць.

Для чинного прем’єра такі вибори закінчилися пірровою перемогою, однак на вибори було витрачено близько 600 млн доларів (для забезпечення безпечних виборів).

Цей випадок точно використовуватимуть опозиція та критики, щоб перехопити ініціативу в майбутньому для себе. Крім того, самі канадці не розуміють, для чого Трюдо провів ці вибори, що може створити проблеми “лібералам” на наступних виборах.

Україні пора багатшати, але спершу реформи – Стівен Пайфер

Результати виборів в РФ

Нещодавно в Росії минули вибори до Держдуми: перемогу одержала пропутінська Єдина Росія. Це каталізувало хвилю критики з боку Заходу й російської опозиції, що не згідна з результатами. То як же все відбулося, наскільки відбілювали вибори в Кремлі та як позбавились опозиції? Нині з’ясуємо.

19 вересня оприлюднили результати: Єдина Росія (далі – ЄР) здобула 49% голосів, за нею Комуністична партія з 19%. Увійшла також до Думи ЛДПР з 7.5%, Справедлива Росія з 7.4% та Нові Люди з 5.3%. Попри лідерство, ЄР попередні позиції втратила, оскільки займала 334 мандати, зараз же – 315. Однак їх досі достатньо для продовження схвалення політики Кремля. 

Проте, якщо серед “довірених лиць” Путіна вибори охрестили прозорими, а сам глава РФ подякував росіянам за довіру, то опозиція та Захід висловили спротив.

“Екстремістська” команда Навального розробила тактику через ініціативу “Розумне голосування”, яка заохочувала виборців голосувати за найбільш опозиційних до ЄР кандидатів, комуністів зокрема, хоча й вони частина лояльної опозиції, як і всі нібито опозиційні партії.

Лідер комуністичної партії, Геннадій Зюганов, також виявив несхвалення: його партія голосування не визнає, і закликатиме до розслідування електронного голосування. 

Якою була відповідь Кремля? Ще до початку виборів Роскомнадзор заборонив громадянам скористатися послугами програми “Навальний” й змусив Apple і Google видалити цей додаток: там публікували списки з платформи “Розумне голосування”. А в Раді Федерації попередили: почнуть переслідувати російських працівників техкомпаній, якщо ті відмовляться виконувати доручення. Відповідь не забарилася: у перший день виборів 2 корпорації одразу пристали на умови влади. Щобільше, в телеграмі, сприятливому середовищі для поширення ідей, також заблокували бота “Розумне голосування”. 

Звинувачення в несправедливому розподілі голосів в Москві також відкинули:

Повернемось до реакції західних країн. Прессекретар Держдепартаменту США, Нед Прайс, ствердив: Росія, скориставшись положеннями про “екстремістські організації” чи “іноземних агентів”, обмежила громадянські й політичні права росіян. Також він заявив: Захід не толерує виборів до Держдуми на суверенній території України, територіальну цілісність якої він підтримує, апелюючи до анексії Криму. 

І врешті: наскільки чесними й прозорими були вибори?

По-перше, голосування до Держдуми відбувалось і на окупованих територіях України, куди приїздили з агітацією члени ЄР, що є протиправним у корені. По-друге, якщо аналізувати картину електронного голосування, то з’ясується: за ЄР у десятки разів більше голосували саме онлайн, аніж на виборчих дільницях, у порівнянні з усіма іншими партіями. Фальсифікації фіксували й наживо: спостерігачі виборів публікували відео, де члени виборчих комісій видають людям зайві бюлетені, затуляють відеокамери, чи самі здійснюють вкиди.

По-третє, осередок опозиційного руху придушили блокуванням вищезгаданої платформи “Розумне голосування” та додатку “Навальний”. 

Підсумуємо: вихід ЄР у лідери, прихильної до Кремля, змін у внутрішній траєкторії РФ не передбачає: схоже, що в Держдумі надалі продовжуватимуть створювати вигідний клімат для наступної каденції Путіна і потенційних змін Конституції.

Безлад в Україні від олігархів та російських агентів впливу – Держдеп

Над випуском працювали:

Журналісти: Олена Дейнека, Дмитро Димид, Володимир Мельник, Ольга Волянська

Редактор: Христина Українець

Звукорежисер: Дмитро Копильців

Дизайн обкладинки: Олександра Басараб

Слухайте подкаст на інших платформах, а також підписуйтеся на ПОЛІТклуб УКУ в соцмережах. Почитати/послухати попередній випуск можна тут.

#пройди_світ #3.1. Як французи за китайців вписалися, вбивство лідера “ІДІЛ Велика Сахара” & Co.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram