Професія: Звукорежисер – той, хто і в тиші знайде шум

Професія: Звукорежисер – той, хто і в тиші знайде шум. Фото: "Український інтерес"

Твою швайку, де взяти голос динозавра, нам потрібен Доктор Звук! Так починається робочий день звукорежисера. А що він, власне робить цілий день? Уявіть, що сучасне кіно або телепередача демонструється без звуку. Неможливо. Творці відеоконтенту добре знають нейробіологію: людина сприймає звук на кілька мілісекунд раніше, ніж картинку чи відчуття на дотик. Навіть у часи німого кіно на показах були присутні тапери, які грали на фортепіано, щоб дати емоцію. Якщо показували комедію, то лунала весела мелодія, якщо драму – то сумна. “Український інтерес” дізнався, завдяки кому і як у кінофільмів, телесеріалів і мультиків з’являються голоси. Ми побували у студії звукозапису, в гостях у звукорежисера Олександра Бігуна.

Навіщо з акторів знімають шкіряні ремені у “глухій” кімнаті

Мультики про Сімпсонів, Фіксиків, “Моя країна – Україна”, серіали “Клан Сопрано”, “Трагедія у Вейко” заговорили українською саме тут. Звичні нам голоси і звуки народжуються у двох кімнатах: так званій глухій (це кімната запису, з усіх боків оббита пористим матеріалом, який поглинає звук) і у звукорежисерській (там зводиться звук). На вході великими літерами “Зберігайте тишу!”

“Навіть незначний шерхіт може зіпсувати всю роботу. Буває так, що ми змушуємо акторів знімати новопридбані шкіряні ремені. Коли іде озвучка у кімнаті звукозапису, то цей пасок “допомагає” створювати нові, не потрібні нам звуки, тобто шуми”, – розповідає Олександр Бігун.

Щоб звук у фільмі або пісні був якісним, звукорежисер слідкує за процесом запису. Доріжка звуку (такий собі текст для вух) має бути чистою, а сам звук комфортним для сприйняття – не занадто тихим та не занадто голосним. Зайві шуми видаляються з допомогою комп’ютерної програми.

Серіали, фільми, мультфільми можуть озвучувати – це коли ми чуємо текст відео не тільки українською, а й оригінальною мовою. Ще є тонування звуку – це коли під час зйомок стрічки погано записався звук (утворився брак), і для виправлення ситуації до студії запрошують актора, де він має сказати те саме, що говорив у кадрі під час зйомок. Інколи на це йде багато часу – актори не можуть вгадати, коли саме говорити та як говорити. Ще існує поняття дубляж – це коли ми дивимося фільм і чуємо у ньому лише українську. Дублюють завжди стоячи, адже актор має робити все, що відбувається в кадрі. Якщо персонаж біжить – то і актор має зобразити біг. Якщо стрибає – то і актор має стрибнути.

Інколи приходиться працювати з ліпсингом – це така технологія підгонки дубляжу під рух губ мовця. Використовується для того, щоб озвучка іншою мовою не виглядала безглуздо. Часто такою технікою користуються під час дублювання фільмів з графічним зображенням (наприклад ведмедик Паддінгтон) або мультфільмів. Актор має зіграти весь емоційний спектр героя, бачачи лише його обличчя або мордочку.

“Ну і хряцало”: в якій атмосфері з’являються незабутні фрази

Звукорежисер працює не тільки з комп’ютером, але й з акторами, режисерами, сценаристами, режисерами дубляжу, музикантами, композиторами, вокалістами. Власне, саме завдяки атмосфері у студії звукозапису Олександр і обрав свою професію.

“У 10-му класі я потрапив на кіностудію “Укранімафільм”, де знімались усім відомі мультфільми про Козаків, Капітошку, Івасика Телесика та багато інших. Уся команда була дуже веселою і доброзичливою. Це і вплинуло на мій вибір”, – розповів Олександр Бігун.

Навчався Саша у Київському Національному університеті театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенко-Карого. Після закінчення університету потрапив на студію звукозапису, а вже за кілька років разом із колегами створив власну.

“В Україні чудова школа дубляжу. Перекладачі добирають вирази, які будуть зрозумілі кожному глядачу. Актори шукають цікаву манеру говоріння політиків. Наприклад, у фільмі “Дедпул” режисера Тіма Міллера дуже багато лайливих слів, які в українському варіанті дубляжу замінили народними “лайками”. Вони м’якіші за сприйняттям та кумедніше звучать: “твою ж швайку”, “порахуємо слоників”, “ну і хряцало”, “не бздо” та багато іншого. А супергерой Колосс взагалі розмовляє суржиком як пан Азіров”, – розповідає Олександр.

Акторів для озвучки обирає режисер дубляжу. Він вслуховується, як розмовляє оригінальний персонаж та яку він має манеру поведінки. І вже потім згадує, які українські артисти підійдуть на цю роль. Характер героя у фільмі глядач зчитує саме завдяки манері подачі звуку.

Дуже часто доводиться працювати з дітьми. Наприклад, було замовлення на дублювання мультсеріалу “Фіксики”, де висунули вимогу: головного героя має дублювати обов’язково дитина. Не маючи досвіду, дитина може розгубитися, тому їй допомагають усі – розряджаючи обстановку жартують й у грайливому настрої створюють україномовний продукт.

Знайомі голоси – хто їх власники

Нині глядач обирає фільм не лише за трейлером, режисером чи актором. Останнім часом на кіноафішах почали писати, хто озвучує героїв.

Ось Марина Лактіонова дублювала героїню у фільмі “Той, хто біжить лабіринтом”, Герміону у картині “Гаррі Поттер і Смертельні реліквії” (дві частини). Наталія Романько озвучувала Диво-Жінку у фільмі “Ліга Справедливості”. Володимир Зеленський – ведмедика Паддінгтона. Сергія Притулу можна почути у мультфільмі “Робінзон Крузо: Дуже населений острів”. Назара Задніпровського – у мультфільмі “Корпорація монстрів”, “Зоотрополіс”, “Люди в чорному 3”. Він озвучував анімаційний серіал “Сімпсони”, Піноккіо та Кота у Чоботях із мультфільму “Шрек”. Юрій Коваленко, брав участь у дубляжі серіалу “Величне століття. Роксолана”, “Пірати Карибського моря”. У кіноколах він відомий як Доктор Звук, може голосом передати хоч вітер, хоч оперний спів.

Хто лопотить крилами замість кажанів і гарчить замість динозавра
Коли мультфільм створюється, а не дублюється, – самих голосів замало. Кожен звук, шум має підібрати саме звукорежисер. Згадаємо дебют Уолта Діснея, мультфільм “Міккі Маус” 1928-го року. Перше, що чує глядач, – це музика. Вона весела та грайлива. У наступному кадрі з’являється кораблик. Його труби випускають чорний дим, тому глядач чує, як судно “пихкає”. Паралельно ми чуємо шум води. А ось хтось у кабінці капітана дудить. І тільки у наступному кадрі ми бачимо, що то Міккі Маус насвистує мелодію. З перших кадрів глядач отримує емоцію, тому на звукорежисері лежить велика відповідальність. Повз пролітають пташки, десь їдуть машини та потяг. Глядач цього не бачить, але відчуває, тому що чує.

“Ну неможливо записати звуки справжнього динозавра, і потрібно щось придумати – тобто створити звук з нуля. Звукорежисер із декількох звірячих “голосів” (крокодил, рик бика і ще декілька) створює один – рик динозавра”, – поділився Саша.

Існує багато звуків, природу яких важко вгадати: звук крил кажана можна створити за допомогою парасольки, грім і блискавка – лист заліза, кроки снігом у морозну погоду – торбинка з крохмалем.

Робота звукорежисер лишається за кадром, але спостерігати за нею, направду, не менш цікаво, ніж дивитись і слухати фільм.

Радана Бігун, “Український інтерес”