Щорічно у вересні президент під куполом Верховної Ради звертається до народних обранців. Цьогорічний виступ Петра Порошенка останній у його каденції, бо вже навесні українці отримають нового президента. Тому багато депутатів після завершення спічу очільника держави говорили, що його виступ нагадував швидше елемент передвиборної програми, аніж доповідь по суті. А опозиціонери Олександр Вілкул, Вадим Новинський і Нестор Шуфрич взагалі не забажали слухати гаранта і вийшли із зали засідань. Протягом виступу Порошенка у Раді неодноразово лунали оплески на підтримку його слів.

“Армія, мова і віра – це не гасло. Це – формула сучасної української ідентичності. Армія боронить нашу землю. Мова боронить наше серце. Церква боронить нашу душу”, – ці слова можна назвати ключовим меседжем промови президента.

Поки гарант віщав з трибуни під її стінами Ради стояли незадоволені мітингарі. Під гарячу руку потрапив поліцейський, якому поранили петардою ногу.

Такий для президента порядок денний в країні

Виступ гаранта тривав понад годину. Свою промову Петро Олексійович почав з подій, які тривали протягом останнього місяця. Згадав про військові навчання “Репід Трайдент” та як це показує, що в НАТО ми йдемо не з пустити руками. Закликав народних обранців голосувати за зміни до Основного закону про незворотність курсу на набуття членства України в ЄС, бо це важливо для національного інтересу. Наголосив, що вже завтра [21 вересня] український 10-мільйонній біометричний паспорт знайде свого власника і як все ж таки добре, що є безвіз.

“Для українців відкрито вже майже дві третини країн світу. Ми й надалі будемо розширювати простір свободи руху для громадян України”, – пообіцяв Порошенко.

Не оминув теми розірвання договору про так звану дружбу з Росією. Коли Крим повернеться в Україну російської військово-морської бази у Севастополі не буде, підкреслив Порошенко. Ще глава держави подякував парламентарям, які підтримали його ініціативу нового військового вітання “Слава Україні! Героям слава!” і похвалив українські ЗМІ за виконання мовних квот. Проте найважливішим виокремив релігійне питання.

“Нарешті до Києва прибули екзархи Вселенського Патріарха. Прибули готувати рішення про надання автокефалії Українській Помісній Православній Церкві”, – після цих слів народні обранці плескали в долоні.

На кожен мінус, є по суті, плюс

Після чергового: “Дорогі співвітчизники!” Петро Олексійович спершу говорить про “державотворчу проукраїнську стратегію” та те, як ми всі маємо працювати заради високої мети. Далі він ще раз підкреслює, якою важливою є армія, церква та мова. Після чого починається частина як “передвиборча агітація”. Бо наступні слова президента – про перспективи, плани і майбутню довготривалу роботу. Отже Порошенко не збирається відсиджуватись на лаві запасних під час президентської гонки.

“Зробити сильну та успішну Україну невід’ємною та безспірною частиною Європи без жодної перспективи повернення в зону російського впливу – це наша мета, наша амбіція, наша з вами місія, – наголосив президент, а потім почав “загинати пальці”. – Чи є безповоротною наша стратегія? <…> Як не змарнувати те, чого ціною великих випробувань досяг український народ? У який спосіб стратегічні успіхи конвертувати у зростання рівня життя людей? Якими мають бути наші невідкладні дії у найближчий та наступні роки? Відповідям на ці питання і присвячене моє послання – підсумкове у поточній каденції президента, і з прогнозом на прийдешні роки”

Після доволі таки риторичних питань Порошенко визнає, що в країні багато проблем. Та й було б дивно, якби він сказав, що все у нас добре. Каже, що ми втратили 20% промислового комплексу. Дуже різко закрився російський ринок для України, Антикорупційні органи не досягають очікуваних суспільством результатів, а еміграція зростає у геометричній прогресії. Порошенко визнає, що темпи реформ нешвидкі, кадрова політика кульгає, а соціально-економічні проблеми накопичуються, як монети у скарбниці. Саме тому, на думку президента, зростає недовіра і зневіра серед українців.

“На фоні високих очікувань у суспільстві сформувалося відчуття глибокого незадоволення. Навіть з тих, хто впевнений, що країна просувається у правильному напрямку, чимало таких, хто вважає, ніби ми рухаємося зигзагоподібно”.

Хай там що, майстерність виступу гаранта важко не помітити. Особливо згадавши кострубаті спічі його попередника. Так, у пана президента на кожен згаданий мінус одразу є пояснення чи плюс. Промисловий комплекс втратили, економіка скотилась, однак злізли нарешті з “газової голки” Росії. Трудова еміграція зростає, але це все через погану кадрову політику і роботодавців, а не через низькі зарплати. Російський ринок закрили, проте тепер є західні можливості. І ВВП за останніми даними Держстату зріс до 3,8%, хоч то й не багато, зате стабільно ж.

Армія, дипломатія, санкції

Наступні 10 хвилин промови Порошенко традиційно присвятив розповіді про армію. Ще стільки ж – протистоянню з Росією на міжнародній арені та не менше санкціям. Він неодноразово за нагоди стверджував, що армія – це його особиста відповідальність. Та, применшувати важливість військового потенціалу України не варто.

Згадав як було у 2014-му. Вкотре подякував волонтерам та добровольцям. Утім, якщо раніше доводилось піклуватись про те, щоб не відправляти солдат на фронт голіруч, тепер у президента інші амбіції.

“Сьогодні маємо взяти планку зовсім іншої висоти: нові технології, модернізація, доозброєння і переозброєння, точно перехід на стандарти НАТО з урахуванням нашого унікального досвіду відсічі агресії”, – заявив Порошенко.

Далі нагадав, що ще у 2013-ці ми на 70% залежали від постачання комплектуючих із Російської Федерації. Тепер, звісно, й 1% не знайдеться. А все чому? Бо попередники грабували, розкрадали та розбазарювали армію. Тепер на військові потребу йде цілих 3% ВВП, а такого не було за всі роки незалежності.

“Ми вже з цього року плануємо активну розробку, підготовку виробництва та закупівлі сучасного високоточного ракетного озброєння, високоточних боєприпасів для новітніх систем артилерії, бронетанкової техніки, високоточних інших засобів ураження. У жовтні почнемо здавати в експлуатацію нові гуртожитки для контрактників: 184 нових приміщення, у яких поселяться приблизно 23 тисячі воїнів-контрактників”, – розкрив плани президент.

Він акцентував увагу на тому, що новій армії потрібна і нова ідеологія. Доказ тому – нове військове вітання та свято 14 жовтня, замість 23 лютого.

Не менш важливий – дипломатичний фронт, каже Порошенко. Президент подякував, за ухвалений Закон “Про дипломатичну службу”. Тепер дипломати мають робити більше успіхів і зможуть довести російську загрозу. Хоча, зі слів Порошенка, навіть низка міжнародних подій: трагедії MH17, події у Сирії та Солсбері, досі не забирають бажання у багатьох західних лідерів “зазирати Путіну в душу”. Ймовірно, тут мала бути традиційна фраза “зазирати до рота”, але такі слова могли б спричинити міжнародний скандал, тому президент після паузи додав: “чи ще не знаю куди”.

“Нам потрібно шукати все більше і більше торговельних партнерів, точки опори на регіональних ринках, що демонструють високі темпи зростання, де є попит на нашу продукцію”, – чи не єдина економічна нотка у середині промови Петра Олексійовича.

Далі знову про санкції, які впроваджують щодо Росії. І як Росії це не до вподоби, як вона планує у січні домогтись зняття санкцій, і як падає рубль, хоча дорожчає нафта. І ще тривалі роз’яснення протистояння України та Росії в усіх можливих проявах.

“Напад Росії почався зі спроби анексії Криму, і його поверненням вона має завершитися – включно з відшкодуванням завданих збитків та наданням цього разу вже дієвих гарантій неповторення агресії. Боремося за це у міжнародних судах, і, переконаний, переможемо, як перемогли у Стокгольмі”, – каже президент.

Мир і віра

“Мир через компроміс із Росією” – це точно не про стратегію Порошенка. Він досить завуальовано вказує на завчасну передвиборну агітацію деяких кандидатів, називаючи їх голубами, у дзьобах яких “насіння миру на російських умовах”. Каже, що Росії не потрібен був лише Крим чи Донбас, а вся Україна. Тому приваблива обгортка довгоочікуваного миру, на його думку, може бути небезпечною.

“В прагненні до справжнього миру на основі українського інтересу, в боротьбі за нього питання суверенітету, територіальної цілісності України та нашого цивілізаційного вибору не є і, я наголошую, не будуть предметом компромісу”, – знову оплески у залі.

Водночас, на думку гаранта, до миру приведе лише зміцнення обороноздатності країни, посилення армії й укріплення дипломатичного корпусу, а також збільшення єдності всередині країни. І після “єдності” Порошенко плавно перейшов на іншу “свою” тему –  Єдина Помісна Православна Українська Церква.

Зі слів нардепа Юрія Дерев’янка (позафракційний), президент паразитує на темі релігії та створенні помісної церкви. Сам же Порошенко наголошує, що томос – це фактично ще один Акт проголошення незалежності України. А після створення церкви держава не втручатиметься у її внутрішню діяльність, а тим паче іноземна держава.

Окрім доведення важливості створення такої церкви в Україні, Порошенко пообіцяв гарантувати безпеку тим, хто вирішить лишитись прихильником, як він її назвав “Російської Православної церкви”. Водночас у безпеці будуть й ті, хто вирішіть піти звідти і будувати українську помісну церкву.

Інвестиції, бізнес та ринок праці

Після розмов про релігію, Порошенко сказав, яка його роль як президента.

“Свою роль бачу в тому, щоб силою закону і силою переконання не дати жодного шансу тим, хто міг би поставити під сумнів наш власний шлях, шлях незалежності, шлях європейської та євроатлантичної інтеграції!” 

Після цього кілька разів згадав про вибори, російську пропаганду і ще раз перепросив за обіцянки-цяцянки.

“Власний досвід навчив мене, як важливо дуже обережно і відповідально ставитися до тих обіцянок, які даєш людям. Понад чотири року тому я заявив, що АТО триватиме години, а не місяці. Я шкодую, що породив завищені очікування”.

І нарешті добрався до економічної тематики. Про досягнення сказав не багато. Проте подякував за давно ухвалені закони про приватизацію, про валюту та про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. А також розповів про підписання інвестиційних договорів на суму майже в мільярд доларів. Одна з них стосується альтернативної енергетики, інша – Агропромислового комплексу.

Президент багато говорив про перепективи і що ще треба ухвалити, щоб нарешті все запрацювало, як злагоджений механізм.

“Ще до виборів ми б могли ухвалити закон про податок на виведений капітал, який підтримує саме українського виробника. Хоча правильніше було б його називати податком на виведення капіталу. Не треба виводити – вкладайте в Україну. І закони про концесії, про процедуру банкрутства, про бізнес-омбудсмена. Про посилення персональної відповідальності працівників контролюючих органів. Нарешті, дуже важливим є законопроект “Про Національне бюро фінансових розслідувань”, – перелічує гарант.

Попри те, що останній законопроект у Раді критикують, бо він, мовляв, вигідний президенту, Порошенко стверджує, що це не так. На його думку, бюро фінансових розслідувань допоможе забезпечити захисні бар’єри для бізнесу від надмірного тиску різних правоохоронних органів. Це, він вважає, чесно по відношенню до українських підприємців.

І наостанок Петро Олексійович звертається до роботодавців:

“На моїх регулярних зустрічах з бізнес-асоціаціями роботодавці дедалі частіше скаржаться не на тиск, а на дефіцит робочої сили. Дорогі роботодавці, вихід один – збільшуйте зарплати, якщо не хочете, щоб українці їхали за кордон, а працювали у нас. По ринку заробітної плати ви маєте бути конкурентноздатними”. 

Думки депутатів та експертів про виступ Порошенка

“Це була презентація передвиборчої програми президента. Він дотримується тієї ж лінії, яку задає в рекламній кампанії: віра, армія й мова. Він нав’язує всім емоційну дискусію, а не раціональну.

Є шанси, що ця дискусія про світоглядні, цивілізаційні речі повинна перебити приземлені питання тарифів, цін, боротьби з корупцією. І якщо йому це вдасться, він виходить у другий тур. Президент у доповіді показав, що його офіційна сфера повноважень – це зовнішня політика, безпека, оборона й гарантія прав людини. Хоча насправді всі розуміють, що він не публічно бажає максимально зберігати контроль над економікою і силовими структурами”, – говорить народний депутат України, радикал Ігор Попов.

“На жаль, питання віри, мови, армії для президента Порошенка стали заручниками й маніпуляцією в передвиборчій боротьбі. Немає стратегічного бачення, немає плану подолання бідності, немає плану відновлення економіки. Президент не здатний запропонувати країні плану успіху”, – вважає очільник фракції Радикальної партії Олег Ляшко.

“Я б не говорив про популізм послання Президента, як це дехто каже. Це був певний звіт про пророблене – аргументований, було визнання помилок, були окреслені перспективи. Я не почув сенсацій. Це був добротний, якісний виступ. Це певна риска між тим, що було й зроблено й тим, з чим піде Президент на наступні президентські вибори” – каже народний депутат, член фракції БПП, Олександр Черненко.

“Виступ формальний, агітаційний, певною мірою мітинговий. Чого не вистачило у виступі? Президент говорить про стратегію миру. Президент не говорить про стратегію перемоги. Він про церкву говорить чи не більше, ніж про економіку. Президент ототожнює Акт про Незалежність України з майбутнім томосом про надання автокефалії Українській православній церкві. При всій значущості томоса, потрібно пам’ятати, що в Україні діють декілька потужних християнських конфесій –  греко-католики, римо-католики, лютерани.

Водночас добре, що цей виступ відбувся – президент показав свої пріоритети. Він показав рівень компетентності своєї команди, принаймні, підготовкою цього послання. Але, думаю, суспільство не отримало відповіді на основні свої питання. Президент говорить про еміграцію й справедливо звертається до роботодавців підвищити рівень зарплат. Але треба пам’ятати, що люди тікають з України не лише через малі заробітки. Люди виїжджають до якісних суспільств, де немає злочинності, корупції, де якісна освіта для дітей, де з повагою ставляться до особистості. Українське суспільство залишається неякісним. Мені не вистачило в словах президента висвітлення цих питань” – вважає експерт корпорації стратегічного консалтингу “Гардарика”, Костянтин Матвієнко.


Виступ аналізувала Ганна Веретенник, з експертами та депутатами спілкувався Юрій Горбань, “Український інтерес”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram