Портрет типового українського студента (інфографіка)

У Тетянин день, яка вважається покровителькою студентів, “Український інтерес” публікує дані соцопитування, які допоможуть зрозуміти “портрет” середньостатистичного українського студента. Яка його мотивація здобути вищу освіту, наскільки свідомим був його вибір та які перспективи на майбутнє? Окрім того, важливо, на які кошти живуть сучасні студенти й чи важливий для них приробіток?

Компанія GfK Ukraine опитала студентів, аби з’ясувати, чому вони вирішили отримати вищу освіту, де мешкають та підробляють та чим керувалися при виборі спеціальності. Як з’ясувалося, більшість студентів живуть із батьками (49%), трохи більше третини – у гуртожитку (35%), орендують житло – 11%, а мають власне – 4%.

Водночас більше половини (51%) вступили до ВНЗ, щоб отримати гарну роботу та здобути необхідні для роботи навички, а 32% чесно зізналися, що прийшли за дипломом. Вісім відсотків послухали батьків, а шість використали свій вступ до університету для переїзду в інше місто. Половина опитаних резидентів обирала спеціальність за власним бажанням, 12% – керувалися критерієм престижності, 11% – розраховують на можливості майбутнього працевлаштування, 9% скористалися порадами своїх рідних та знайомих, а 5% навчаються там, куди змогли вступили.

63% студентів не поєднують роботу та навчання, а третина (30%) працюють з частковою зайнятістю. Інші сім відсотків надали перевагу роботі з повною зайнятістю.
Підробляти студентам доводиться, оскільки тільки шести відсоткам студентам стипендія покриває більшість їх місячних витрат. 19% респондентів вистачає стипендії на 50-75% витрат, 36% студентів – на 25-50%, а 39% – менше ніж на чверть.

Половина українських студентів обрала спеціальність за власним бажанням. Інфографіка: “Український інтерес”/Анастасія Туловська

Дар’я Батрак із Київського університету імені Вадима Гетьмана каже, що стипендія практично не покриває її витрат, адже “на неї я можу собі дозволити одну річ з гардеробу, або оплатити заняття з танців”. “Вона, звісно, допомагає, але у незначній мірі”. Подібна ситуація й у Юлії Теслі із Донецького національного університету імені Василя Стуса, що перебазувався до Вінниці. Їй стипендії вистачає тільки на тиждень.

Водночас, аби поповнити свій кишеньковий бюджет, як Даша, так і Юля паралельно з навчанням працюють. Однак для обох дівчат це – лише підробіток. “Робота далека від моєї майбутньої спеціальності. Просто для того, щоб повністю забезпечувати свої потреби, треба працювати. Головна мета – додатковий заробіток”, – розповідає Дар’я.

А ось Марія Сербук, магістранка Київського університету Шевченка, уже знайшла роботу, до речі, за спеціальністю. “Моя мета на сьогодні – це не додатковий заробіток, яким він був на 2-3 курсах, а вже основний, з перспективою на майбутнє”.