Після того, як пластик знайшли в Маріанському жолобі – найглибшій точці планети – йому, здавалося б, нема більше яке дно пробивати. Але нове дослідження розплющує очі на хибність цього переконання. Вчені виявили пластик у людському лайні. Цікаво, що фекалії добровольців досліджували не в якихось перенаселених регіонах чи відсталих країнах, а у цілком респектабельних, які борються із засиллям пластику.

Отже, у дослідженні взяли участь мешканці восьми країн: Австрії, Італії, Фінляндії, Нідерландів, Великої Британії, Польщі, Росії та Японії. Це вперше, коли частки пластику виявили в екскрементах людини. І, передбачаючи скепсис, треба одразу зауважити, що вони не їли його навмисно.

А замість компоту – коктейль сірчаної кислоти

Добровольці протягом тижня вели щоденник, куди детально записували, що вони їдять. Усі піддослідні пили воду з пластикових пляшок, а шестеро з восьми вживали морепродукти. По завершенню експерименту всі здали аналізи.

У всіх зразках калу науковці виявили частки пластику – від 50 до 500 мікрометрів (волосина людини 100 мікрометрів). Це, звісно, не пакет, який вам пропонують на касі супермаркета, але в організмі його не мусить бути взагалі. Найпоширенішими ж видами пластику, які вийшли з людини, були поліпропілен та поліетилен. Саме з них і роблять пакети, упаковку для напоїв та наїдків, лотки для їжі, пластикові стаканчики, а ще іграшки, ґаджети, труби тощо. Тобто те, з чим ми щодня контактуємо.

Читайте також: “Пластику, здавайся!”: чи реально заробити гроші на відходах?

Близько 40% пропіленових виробів припадають саме на тару. Це такий полімер, який характеризується високою ударною міцністю та зносостійкістю. Його не бере окріп та луги, але він чудово руйнується від сірчаної та азотної кислот.

У Медичному університеті Відня кажуть, що давно мали підозри щодо накопичення пластику в організмі людини, але ніяких доказів теорії не було. Тепер є.

“Важливо зрозуміти, як саме пластик впливає на організм людини. Особливо тих людей, які мають хвороби травної системи”, – каже Філіпп Швабль, якій керував дослідженням.

Єдине, що достеменно відомо – пластик має негативний вплив на репродукцію та печінку тварин.

Та мій дід Панас скло їв

Так, той самий YouTube забитий роликами, де люди їдять скло, й нічого їм не трапляється. Травна система людини може переварити все, навіть перший зварений самотужки борщ. Але річ у тім, що мікроскопічні часточки пластику потрапляють до кровотоку та лімфатичної системи людини, а ще – у печінку. Окрім цього, пластик може заносити в організм людини токсини та бактерії. Науковці кажуть, що пластик у тілі мають щонайменше 50% населення Землі, але для точних даних треба провести детальніші дослідження.

Від пластикового забруднення насамперед страждають ті, хто живе у морях та океанах. Вони ж і стають піонерами, що накопичують пластик. Але отримати порцію пластику ви можете не тільки з креветок, які з’їли минулого місяця.

Вчені не виключають, що частки синтетичних тканин під час прання потрапляють у стічні води, які зрештою повертаються до системи водозабезпечення. З нього пластик мігрує в їжу. Але найнебезпечніша тенденція, що він у такий спосіб поширюється світом. Тобто вода, яка а) забезпечує наше життя; б) якої вже не вистачає на планеті, перетворюється на отруту.

Читайте також: Україна втрачає річки – по 400 на рік

“Пластик у калі не дивує, – каже Челсі Рохман, екологиня з Університету Торонто, яка вивчає вплив мікропластику на рибу. – Як на мене, це свідчить, що ми їмо наші відходи. Ми маємо вивчити, як це впливає на людей”.

10 000 000 пакетів на хвилину

Наприкінці жовтня 2018 року Європарламент ухвалив закон, який забороняє використовувати тонкі пластикові пакети, трубочки, ватні палички, столовий пластиковий посуд та кріплення для повітряних кульок. Утім, повноцінно запрацювати заборона має лише у 2021 році. Виробникам цієї продукції дали такий собі перехідний період.

Щороку у Світовий океан потрапляє у середньому вісім мільйонів тонн пластикових відходів. 75% сміття, яке є в його водах – пластикове, а половина з усього сміття на європейських пляжах – це одноразовий посуд. Найбільше пластику в океан потрапляє з азійських країн – Індонезії, Філіппін, Китаю. За останні 65 років людство виготовило 8,3 мільярда тонн пластику. Це, для порівняння, мільярд з гаком слонів.

У 1980-х роках у північній частині Тихого океану виявили найбільше скупчення пластику у світі. Утім, з того часу воно тільки збільшувалося. Сьогодні ми говоримо про 1,6 мільйона квадратних кілометрів пластикового сміття. Пакет навіть знайшли на глибині 10 898 метрів – на дні Маріанського жолоба.

Протягом однієї хвилини у світі використовують 10 мільйонів пластикових пакетів. Якщо ситуацію не змінити вже зараз, то, за даними ООН, до 2025 року пластику в океані буде більше ніж риби.

До речі, величезні пластикові плями є і в Чорному морі. Дослідники кажуть, що у його водах вдвічі більше пластику ніж у будь-якому іншому морі Європи, а їх всього 10. В Україні обговорюються ідеї заборонити або ж хоча б обмежити використання пластикових пакетів, утім хура й досі там.

Цьогоріч у Грузії запрацювала заборона використовувати будь-які пластикові пакети. Порушення норми обійдеться у 400 доларів штрафу. Загалом, за даними ООН, 60 країн світу заборонили використовувати одноразові пакети або ж стягують за це додаткові збори. В Україні з 2018 року діє норма закону “Про відходи”, яка зобов’язує сортувати та переробляти сміття.

Читайте також: Україна – не смітник: що робити зі сміттям в країні


Владислав Недашківський, “Український інтерес”