Український скарб – писанка. 15 грудня 1943 року представник фашистської окупаційної влади у Вінниці рейх комісар Штампфус розписався про відправку з міста до Німеччини 41 ящика цінностей з Вінницького музею. Окупанти квапилися чимскоріш вивезти награбоване у зв’язку з наростанням наступу радянських військ. В кількох ящиках була ретельно запакована чи не найкраща в довоєнній Україні колекція подільських писанок – рукотворних шедеврів народно-прикладного та обрядового мистецтва.

Нинішнє бурхливе відродження вінницького писанкарства наче прагне поновити ту безцінну втрату, що сталася в грізні роки Другої світової війни. Як виявилося, не вмерли, живі, передалися від покоління до покоління традиції тутешнього виготовлення писанок – цих шедеврів-мініатюр, що з давніх язичницьких часів несуть на собі і в собі магічні знаки і символи, акумулюють духовну енергію космосу.

Виросла ціла наука про вінницьке писанкарство. Дослідники відзначають, що за народними повір’ями писанки були джерелом родючості землі, всіляких щедрот, багатства. Запобігали різним напастям, захищали від стихійного лиха. Ними прикрашали хату, їх дарували. Наприклад, дітям давали писанки здебільшого з ясними фарбами. Хлопцям – з червоним тлом, сонячними знаками, дубовим листям, господарям – „сорок клинців”. Людям похилого віку – з чорним тлом та поясами – „небесним мостом”, „драбинками”.

Найбільшу розмаїтість варіантів орнаменту та найархаїчніші його риси репрезентує в українському писанкарстві саме Поділля. Домінують хрестові, ромбічні елементи, фітоморфні, але без виражених ботанічних ознак: „вазони”, „дерева”, „квітки”, „сунички”, „огірочки”, „рожі” (схожі на восьмикутні розетки, зірочки), „сосонка”, „трилисники” тощо. Зооморфні зображення репрезентовані „гусочками”, „курочками”, „баранячими ріжками”…

Колорит подільських писанок досить різноманітний, але зазвичай, червоно-жовтий з білим, зеленим на чорному тлі. Локально зустрічається розпис на червоному, теракотовому, рудо-брунатному та бузковому тлі, колористичне вирішення будується переважно за принципом протиставлення контрастних кольорів.

На жаль, у зв’язку з обставинами війни унеможливилися традиційні широкоформатні зльоти подільських писанкарів у Вінниці. Виставки їхніх писанок, які завжди бували напередодні Великодня як в обласному музеї, так і в Центрі народної творчості, наукових закладах, бібліотеках і школах. Набирали вони не лише всеукраїнського масштабу, але й міжнародного. Але все одно повсюдно  проходять майстер-класи відомих писанкарів для цікавої, схильної до творчості та краєзнавства дітвори, молоді, дорослих.

Тут дуже до ладу і книжка-розмальовка про подільську писанку вінницької майстрині-писанкарки Марини Верхової, в якій діти вдома можуть не тільки розписати на папері, а потім скопіювати на яйці найхарактерніші види тутешніх писанок, але й ознайомитися з цікавими коментарями про них. Пізнавальні тексти Марини Верхової про кожну писанку в цій вже суперпопулярній книжці я мав честь супроводжувати віршами.

Вже кілька видань витримала ця дуже потрібна для педагогіки праця. На неї постійний попит. Видавалася книга і за кордоном, в Парижі: французькою і англійською мовами. Переклад французькою здійснила Галя Хоткевич, нащадок українського письменника Гната Хоткевича, англійську версію виконала Анна Бабка. Реанімоване у Києві видавництво літератури для дітей та юнацтва «Веселка» за повідомленням його директора Олексія Кононенка планує перевидати згадану цікаву і корисну книгу Марини Верхової під назвою «Бабусина писанка».

Зазначимо, що нині у фондовій колекції Вінницького обласного краєзнавчого музею, крім класичних орнаментних народних писанок, зберігаються різні новітні їх види: мальованки, шкрябанки (дряпанки), керамічні та декоративні яйця, витравлені кислотою та оздоблені бісером. Нині на Вінниччині працюють досвідчені майстрині-писанкарки: Марія Гоцуляк, Оксана Городинська, Тетяна Мороховець (м.Могилів-Подільський), Анастасія Мудла (Тиврівський р-н), сестри Марина Верхова-Юрченко та Оксана Верхова-Єднак, сестри Марія та Мотрона Заболотні, Світлана Панчук, Лариса Шаран, Валентина Квасницька (м.Вінниця, Вінницькі Хутори). Людмила Філінська, Фросина Міщенко, Тетяна Шпак надають перевагу керамічній писанці.

Звертаючись до юних читачів нашої з Мариною Верховою книги про подільську писанку, я наче давав дітворі своєрідне домашнє завдання:

Ось, дитино, писанка -
Розмалюй і знай:
Писанка – це пісенька
Про коханий край.

На знімках: Марина Верхова; розмальовки з книги про подільську писанку Марини Верхової; гігантські великодні писанки, що прикрашали вінницькі майдани; майстер-класи з писанкарства у Вінниці.

Джон Леннон, який задивився на Дністер

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]