11 вересня у багатьох (у тому числі в мене) асоціюється з відомою трагедією – терактами 2001 року у США, коли загинуло тисячі людей. Але ця дата – ще й церковне свято, яке ввібрало в себе народні прикмети. Це – Усічення глави (голови) пророка Йоанна Хрестителя, або, народним терміном, – Головосік. Із цим днем пов’язано багато вірувань і забобонів, але головне – що свято вписалося в український інтерес.

Біблійна історія відома багатьом. Пророк Іоанн Хреститель (Предтеча) дорікав царю Іроду за те, що правитель (тетрарх) Галілеї був невірним законній дружині та, юридично кажучи, незаконно співмешкав з дружиною брата – Іродіадою. За тодішніми юдейськими законами, таке співмешкання було ще тяжчою провиною, оскільки дорівнювало інцесту. Цар Ірод ув’язнив пророка, але не страчував, оскільки юдейський народ міг збунтуватися. Убити пророка намовляла Іродіада. На день свого народження Ірод улаштував бенкет, і царева пасербиця, Саломея (або Саломія), так вразила царя танцем, що правитель пообіцяв їй будь-який дар – в Євангелії від Марка, “хоча б і півцарства мого!” (Мр. 6 : 23). А далі – історія вчить нас самостійного мислення, оскільки Саломея не знала, що попросити, і вирішила порадитися з матір’ю. Іродіада порадила їй попросити голову пророка Йоанна на полумиску. Ірод відмовляв Саломею, пропонуючи будь-які багатства, але зрештою скорився, бо перед усіма гістьми присягся виконати обіцянку. За переказом, цар сказав: “Віддайте їй те, що вона просить: вона гідна дочка своєї матері!”. Коли стратили Йоанна, точно невідомо, але це було до Христового розп’яття. За переказом, коли Саломеї показали відрубану голову, царівна знепритомніла, а за Біблією – просто віддала главу своїй матері. Іродіада сколола язик голові пророка головою і закопала главу в нечистому місці. Проте дружина Іродового управителя це бачила і перепоховала голову на Єлеонській горі (звідси свято Обретіння глави, яке відзначається тричі – про це вже писав “Український інтерес”:

Обретіння Чесної Глави Іоанна Предтечі: роса, трава і вірування

А потім Ірод, Іродіада і Саломея загинули ганебною смертю.

Цікаво, що імені Саломея немає у Біблії – його нам підказує Священне Передання, а з історії – Йосиф Флавій. Сюжет про страту пророка Йоанна, де ключовий образ Саломеї, став надзвичайно популярним у мистецтві – досить згадати живопис Відродження або твори письменників (як п’єсу Оскара Вайлда “Саломея”), а також опери, фільми і сучасні мюзикли. Фактично митців приваблювали і приваблюють два сюжети: танець Саломеї (або танець сімох покривал) та отримання дівчиною відрубаної голови пророка. Саломея там – часто руда, завжди – красуня, іноді – нещасна, дехто намагається її реабілітувати…. Чомусь забувають про інертність (якщо не низький інтелект) цієї героїні та змальовують її як фатальну або одержиму жінку.

А як день Усічення глави прищепився у нас? Наші предки вважали, що Головосік – день строгого посту, а також 11 вересня (за старим стилем 29 серпня) не можна працювати. Ще вірили, що цей день – кінець літа і початок осені, і що 11 вересня не можна ходити до лісу, бо сьогодні змії відповзають зимувати у гадючий вирій.

Скільки регіонів – стільки вірувань, іноді протилежних. Якщо в одних селах 11 вересня заборонялося мити і чесати волосся (щоб не “сіклося”), то в інших, навпаки – усі саме на Головосік як слід мились і зачісувалися.

Саломея отримує голову Йоанна Хрестителя. Андреа Соларіо_Музей історії мистецтв, Відень

І, звісно, на Головосік – найвідоміші забобони. Це заборони користуватися будь-чим, що нагадує кров, голову або меч, не тримати нічого, здатного різати чи колоти (навіть голку). Мабуть, кожний чув бодай раз у житті заборону 11 вересня різати капусту, яблуко, кавун, ріпку, картоплю чи інший кулеподібний предмет. Це лише забобон, який не має спільного зі Святим Письмом, але звідки він походить? Вірили, що нібито відрубану главу качали по тарелю, як яблуко. А ще – буцімто до 11 вересня Іоаннова глава майже приростає до тіла, але якщо щось покраяти, то вона знову відпадає. Тому заборонялося навіть ламати хліб. А дехто й досі це практикує. Готовий епізод для фільмів-жахалок: як докір на хлібі проступає кров. Дехто йшов ще далі й не пив та не їв нічого червоного – від вина до перцю. Про мене, це вже занадто.

Краще згадаємо приємне. Авжеж, 11 вересня обов’язково відвідують церкву. І цього дня святому пророку можна молитися від головного болю. Також цей день сприяє рибалкам. Якщо в одній місцевості вважалося гріхом ловити рибу, то в іншій, навпаки – казали, що саме на Головосік рибою аж кишить, знай собі вудку чи сітку закидай. І хоча подекуди боялися збирати будь-які червоні плоди, але переважно на Головосік збирали цілющі ягоди – у тому числі від головного болю. (На Івана Купалу збирали трави, а сьогодні збирають коріння). Тому якщо доля закине когось на природу, той може скористатися нагодою і пошукати калину. Варто запастися на зиму, особливо зараз, коли ходить підступний вірус. І ще слід стежити за погодою: 11 вересня справді холоне (і недарма наші предки з цього дня вже не купалися – та й тверезий глузд проти екстриму), а ще – відлітають птахи. Казали, що Йоанн Предтеча жене птахів далеко за море. Вважали: якщо цього дня журавлі летять на південь – бути ранній зимі.

Катерина Косьяненко. “Головосік”, iз живописної серії “Календар”, полотно, олія. 2005 https://leonardo-studio.livejournal.com/16059.html

А ще на Усічення глави Йоанна Предтечі поминають усіх воїнів, убитих на полі брані. Тому цей день означає пам’ять і відповідальність перед собою. Та, звичайно, перед українським інтересом – адже воюють саме за нього. Ми маємо вірити не в літеру (забобони, нібито сьогодні не можна брати до рук ножа, тощо), а допомагати одне одному.

Флора і Лавра, або Фролки

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram