Olerom Forum ONE 2018: ефективне керівництво та досягнення цілей

Olerom – чи не наймасштабніша бізнес-подія в Україні. Вже з восьмої ранку до столичного Палацу спорту почали з’їжджатися гості форуму. На цей захід традиційно запрошені топові спікери зі світу бізнесу, маркетингу та освіти. А “Український інтерес” цьогоріч став одним із трьох головних інформаційних партнерів заходу.

Пам’ятаєте минулорічний форум? Торік співзасновник компанії Apple Стів Возняк у ексклюзивному коментарі нашому виданню заявив, що буде “послом України стільки, скільки житиме”. А цього року головна гостя події – робот Софія, прибула одягнена в українську вишиванку і сказала, що сподівається у майбутньому дружити з українцями, бо ми відкрита та дружелюбна нація.

Кейт Ферацці про лідерство

Olerom 2018 радує не лише появою головної гості Софії, але й досить відомими у світі бізнес-постатями. Один із них – Кейт Ферацці. Багато хто в Україні знає його, як автора книги “Ніколи не їжте на одинці”. Її буквально змітали з полиць книжкових супермаркетів близько року, а тепер Ферацці в Україні і розповідає, як стати лідером завдяки силі особистості, а не гучності голосу.

Організатори форуму нарекли його одним з найбільш товариських людей світу та справжнім лідером. Ось що розповідає спікер зі сцени про своє життя:

“Старі методи керування за допомогою контролю та постановки задач – мертві. Зараз цінною є командна робота. Де лідер не той, хто каже “я керівник, а ти дурень”, а той, кому не байдуже, що відбувається з кожним командним гравцем. Ви маєте фактично жити життям свої команди і забути про зверхній підхід.

Моя мама була прибиральницею. А я в 10 років почав працювати в гольф-клубі. Тоді виходу не було, потрібно було працювати. Батько казав: завжди приходь в гольф-клуб на півгодини раніше. Спочатку я не розумів навіщо, але незабаром я став помічати дрібниці, наприклад, як була покошена трава на галявині, як поводяться люди і таке інше.

У гольф-клуб приходила одна жінка, вона дуже добре грала і завжди замовляла послугу носія ключок. Цим носієм був я, що приносило найбільше грошей. Я не любив багатіїв. Вони мене лякали, бо їхні діти в школі знущалися з дітей бідніших батьків.

Одного разу вона покликала мене на розмову і запитала, чого я хочу досягти. Я не довго думаючи сказав, що хочу бути президентом. А вона – що проголосувала б за мене. Потім ця жінка познайомила мене з конгресменом. І той узяв мене під своє крило: дав доступ до бібліотеки і ділився безцінною тоді інформацією. Це дало мені найбільший поштовх у житті. Я виграв загальнонаціональний конкурс спікерів, виграв стипендії на навчання в Ель і Гарвард.

Навіщо вони все це робили? Я всього лише їх обслуговував краще за інших. Я приходив на півгодини раніше. Вони цінували мене за щирість. А ваша команда знає, що ви для них можете прийти на поле для гольфу на півгодини раніше?”

Кейт Ферацці порадив кожному, хто хоче досягти поставлених цілей у 2019 році, скласти список з 10 людей, які можуть, на вашу думку, допомогти здобути бажаний результат. І ці люди насправді і будуть командою, заради якої слід бути готовим прийти на пів години раніше.

Окрім цього, спікер радить лідерам, позбутися постійної потреби бути правим. Не варто постійно говорити, що кому робити, бо ви знаєте краще. Варто кинути сили на те, щоб була дискусія, щоб створювати щось разом, спільними знанням та досвідом. Наприклад, компанія “Дженерал моторс” багато років писала стратегії. Вони хоч і мали гарний вигляд, але їх ніхто не дотримувався.

“Коли ми з командою почали працювати із “Дженерал моторс”, то організували співробітників у невеликі команди. Вони згуртувалися і почали навчати один одного, стали наставниками. Виявилось, що люди на місцях краще знають, що треба робити, ніж начальники у великих кріслах. Саме завдяки цьому підходу компанії вдалось уникнути банкрутства”, – зауважив Ферацці.

В кінці спітчу він сказав, що головні принципи роботи лідера з командою – щирість та довіра. Варто запам’ятати, якщо лідер не дає команді говорити правду на нарадах – це поганий лідер. І успіху така команда навряд чи досягне. Треба хвалити членів своєї команди навіть за невеличкі успіхи, допомагати їм розвиватись та дослухатись на нарадах. Та найголовніше – команда має працювати так, щоб лідер не був ключовою фігурою на якій все зав’язано. Водночас згуртованість всередині команди додасть нулів до банківського рахунку.

Володимир Сидоренко про досягнення цілей

Світ мінливий, а світ бізнесу ще більш мінливий. На цьому бездоганно знається Володимир Сидоренко. Понад 10 тисяч керівників пройшли його програму і більше як 50 тисяч працівників під його наставництвом знайшли роботу.

“Кожна людина насправді прагне до порядку, особливо керівники. Визначеність: коли робите А і Б – настає В. Невизначеність: займаєтеся наймом, і значна кількість кандидатів не відгукується. Причина не відома. Нам некомфортний хаос. Різниця між хаосом і порядком лише легкість виявлення причинно-наслідкового зв’язку”, – вважає Сидоренко.

Він багато років займається підбором персоналу і знає, хто, кого і для яких цілей бере на роботу чи звільняє. І все це пов’язано лише з однією із бізнес-цілей. На його думку, головне прорахувати зміни, які відбувають на ринку праці та у обраній бізнес-ніші. Наприклад, ринок HR стрімко трансформується і може зникнути. Кадрові агенції будуть продовжувати наймати, але всі гроші отримуватиме майданчик, як, наприклад, HeadHunter, LinkedIn тощо. Тобто це будуть бази даних, і роботодавця та кандидата нічого не розділятиме, окрім плати за користування майданчиком.

Є прогноз, за яким до 2020 року всі, навіть найбезпечніші області будуть діджиталізовані. 80% бізнес-процесів або продуктів оцифрують або вони взагалі зникнуть. І це всього лише за 15 місяців. Саме тому, щоб досягти бізнес-цілей і не зазнати великих фінансових втрат, треба почати зі стратегії та прорахунку можливих сценаріїв майбутнього. Треба сформувати ціль та засоби для її досягнення. Вже після складати план дій, а також дати визначення для клієнта у чому полягає ваша цінність для нього.

“Цінність – це те, що клієнт зробить, щоб отримати щось, тобто скільки грошей заплатити, скільки часу витратити, – пояснює Володимир Сидоренко. – Наприклад, як забирають айфон. Люди займають чергу з вечора. Отже, щоб протистояти цифровим технологіям, наприклад, варто підвищувати свою цінність для клієнта. Цінність переважно має дві складові: інтерес і довіра. Довіра це впевненість в отриманні послуги або товару та впевненість клієнта в поведінці компанії. А інтерес – це справжня причина для дії, яку люди відчувають як надважливу.

Є чотири групи клієнтів: група “А” – це ті, які про нас ще не знають, група “В” – ті, хто нам довіряють, але не мають великого інтересу, група “С” – довіряє і цікавиться і група “Д”, яка цікавиться, але ще не довіряє. Комфортно себе почувати, співпрацюючи з клієнтами групи “В”, можуть лише великі мережі-монополісти. Ідеальний клієнт очевидно належить до групи “С”.

Насправді клієнти з групи А, В і Д не безнадійні. Просто їх треба переправити у іншу групу. Багато хто обирає йти шляхом: є клієнт, потім він починає довіряти, а потім ми його ще й зацікавимо. Проте значно ефективніший шлях, коли клієнт спершу має інтерес, але не має довіри, а переважно він просто не має вдосталь інформацію, отримави інформацію він може досить швидко перейти до бажаної “С” групи. Маючи лише довіру, клієнти часом просто “зависають” у базах, бо зацікавити на багато складніше”, – ділиться Сидоренко.

1 з 7

На сам кінець дає домашнє завдання: зрозуміти, що викликає інтерес, а що не викликає і написати це на папері. Далі виписати, що викликає довіру у вашої цільової аудиторії, а що – ні. Ця проста вправа допоможе зрозуміти цінність.

Вже скоро читайте наступні матеріали “Українського інтересу” з Olerom Forum ONE 2018. Про що говорили: робот Софія, Джимі Вейлс та Арнольд Шварценегер.

На форумі побувала Ганна Веретенник, “Український інтерес”