Олена Теліга і Олег Ольжич. Їх долі багато у чому схожі. Обоє народилися в один і той самий день, 21 липня, але з різницею в один рік: вона – у 1906-му, він – у 1907-му. Обом довелося переважну частину дорослого життя мешкати на чужині. Обоє стали видатними поетами – хоча то була лише одна з іпостасей їхніх багатогранних особистостей. Обоє належали до ОУН, боролися за незалежну Україну і загинули від рук нацистів у розпал Другої світової війни.

Олена Шовгенова з’явилася на світ у Підмосков’ї в українсько-білоруській родині. Невдовзі сім’я переїхала до Києва. Та в дитинстві Олена все одно розмовляла виключно російською мовою. Ситуація змінилася тільки після того, як Шовгенови залишили більшовицьку країну і опинилися у середовищі української еміграції у Чехо-Словаччині. Там, у Подєбрадах, батько Олени став ректором Української господарської академії. На одному із зібрань інтелігенції, де були присутні росіяни, пролунали зневажливі слова на адресу української мови. Це вкрай роздратувало дівчину: “Ви хами! Та собача мова – моя мова! І я вас більше не хочу знати!”

Олена Теліга
Олена Теліга. Фото: ww2.memory.gov.ua
Олена Теліга
Олена Теліга, 1936. Фото: ww2.memory.gov.ua

Після того Олена Шовгенова намагалася спілкуватися тільки українською. Вищу освіту вона отримувала на історико-філологічному факультеті Українського високого педагогічного інституту імені Михайла Драгоманова у Празі. 1926 року вийшла заміж за кубанського козака Михайла Телігу і взяла його прізвище. У середовищі української еміграції вона отримала загальне визнання як талановита поетеса, публіцист, літературознавець.

Олег Кандиба народився у Житомирі. Змалечку виховувався в українському дусі, адже його батьком був видатний поет Олександр Іванович Кандиба, відомий під псевдонімом Олександр Олесь. Під час Української революції батько підтримував УНР і виїхав за кордон як аташе з питань культури. За ним емігрувала і його родина.

Олена Теліга
Олена і Михайло Теліги. Фото: ww2.memory.gov.ua
Олена Теліга
Олена і Михайло Теліги. Краків, 1939. Фото: ww2.memory.gov.ua

Олег закінчив Карлів університет у Празі і у 23-річному віці захистив дисертацію на ступінь доктора філософії на тему “Неолітична мальована кераміка Галичини”. Став відомим українським поетом “Празької школи” під псевдонімом Олег Ольжич. Проявив себе як талановитий вчений-археолог. Співпрацював із Гарвардським університетом, навіть здійснив спробу заснувати Український науковий інститут в Америці. Та з часом Ольжич майже відійшов від археології, оскільки зосередився на діяльності в лавах ОУН. Від 1937 року він очолював культурно-освітню референтуру, а від 1939-го – революційний трибунал ОУН. Узяв участь у збройній боротьбі Карпатської України проти угорських окупантів.

Познайомилися Олена Теліга і Олег Ольжич у Празі, ще в студентські роки. Пізніше стежили за поетичною творчістю одне одного, навіть публікувалися в одних і тих самих виданнях. Теліга називала Ольжича “найбільш яскравим представником сучасної молодої поезії”. Та в житті вони практично не спілкувалися. І ось в грудні 1939 року Теліга зустріла Ольжича у краківській кав’ярні “Фенікс”. Під його впливом вона вступила до Організації українських націоналістів і розпочала активну роботу в культурно-освітній референтурі. Тоді вже йшла Друга світова війна, Краків був під німецькою окупацією…

Олег Ольжич
Олег Ольжич. Фото: ww2.memory.gov.ua
Олег Ольжич з дружиною Катериною Білецькою. Фото: ww2.memory.gov.ua

Коли 1941 року нацистська Німеччина напала на Радянський Союз, Олена Теліга зі своїм чоловіком у складі похідних груп ОУН(М) вирушила в Україну. 22 жовтня вона доїхала до окупованого Києва – міста, де промайнуло її дитинство. Замешкала по вулиці Караваєвській (сучасна адреса будинку – вулиця Льва Толстого, 25/18). Стала головою Спілки українських письменників. Приїхав до Києва і її “куратор” – Олег Ольжич. Він поселився неподалік по Караваєвській (нині Льва Толстого, 15; на обох будинках встановлено меморіальні дошки). Активно налагоджував підпільну мережу ОУН в Україні. Став одним з організаторів Української Національної Ради – політично-громадського центру передпарламентського типу, куди вступила й Олена Теліга.

Однак нацисти зовсім не бажали відродження українського національного життя в Києві. Розпочалися репресії. В середині січня 1942 року разом із низкою українських діячів, над якими постала загроза арешту, Олег Ольжич виїхав до Львова. Олена Теліга залишилася: “Ще раз із Києва на еміграцію не поїду! Не можу…”.

Перший Пам’ятний Хрест, встановлений у 1992 році у Бабиному Яру. Фото: Cymbalyuk/uk.wikipedia.org
Дерев’яний хрест у пам’ять про членів ОУН, розстріляних у Бабиному Яру. Фото: I, Dgri/uk.wikipedia.org

7 лютого гестапо заарештувало у Києві понад 200 українських діячів. Вранці 9 лютого Ольжич терміново повернувся до міста, сподіваючись вивезти подружжя Теліг. Але він запізнився буквально на кілька годин. Олена Теліга пішла на засідання Спілки письменників, і додому вже не повернулася. За нею пішов і її чоловік Михайло. Гестапо влаштувало засідку і заарештувало всіх, хто прийшов на засідання. Михайло Теліга хоча й не був письменником і членом Спілки, але назвався таким, аби розділити долю своєї дружини. Вже за кілька днів їх розстріляли. Точне число і місце загибелі донині залишаються невідомими. Умовна дата – 21 лютого 1942 року, місце – Бабин Яр…

Після цієї трагедії Олег Ольжич заявив: “Карти кинені раз на завжди. Відкривається ще один фронт нашої боротьби”. Його дружина, Катерина Білецька-Кандиба, пізніше згадувала: “Він носив на собі тягар вини за смерть Олени Теліги та її чоловіка Михайла”.

Меморіальна дошка у Львові на будинку № 32 на вулиці Личаківській. Фото: Mcowkin/uk.wikipedia.org
Олена Теліга
Пам’ятник Олені Телізі у Києві на території КПІ. Фото: NickK/uk.wikipedia.org

На початку 1944 року, після арешту Андрія Мельника німцями, Ольжич фактично став головою Проводу українських націоналістів. Та вже 25 травня 1944 року його самого заарештували у Львові на конспіративній квартирі по вулиці Личаківській, 32.

Олег Ольжич був закатований у концтаборі Заксенгаузен під Берліном у ніч проти 10 червня 1944 року. Тіло спалили у печі крематорію. Припускають, що фатальну роль у його долі могла відіграти висадка британських і американських військ у Нормандії, що почалася чотирма днями раніше. Дізнавшись про довоєнну працю на ниві археології, гестапівці підозрювали Ольжича у зв’язках із США, тому вибивали свідчення з шаленою жорстокістю.

Олена Теліга
Памятник Олені Телізі та її соратникам у Бабиному Яру. Фото: Український інтерес
Пам’ятник Олегові Ольжичу в Житомирі. Фото: Vovik-zt/uk.wikipedia.org
Меморіальна плита у Бабиному Яру. Фото: Cymbalyuk/uk.wikipedia.org

Через півтора місяці у Празі помер і Олександр Олесь. Він знав про арешт сина, але до останнього сподівався, що той залишився живим…

“Я – дідом козак”: Маяковський і Україна

Як українську компартію у Москві створювали

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]