Обійми мене, та тільки не задуши!

Немає нічого кращого за обійми. Хіба що цілунки. Але позастатева звичка чоломкатися ледь не в взасмокт, яку подекуди залишив нам у спадок Леонід Ілліч Брежнєв, то трохи не те. Трохи воно якесь російське. Наше українське автентичне – “обійми скінчаються там, де нова земля починається”, сказав поет-сучасник. Але обійми – не просто павиний навколодамний ритуал для пошуку своєї пари та кращого щастя. Обійми уособлюють любов, бажання зігріти когось своїм теплом, захистити.

Зрештою обійми промовисто свідчать: “Ось ця особа, яка перебуває в моїх обіймах, відтепер цілком і чинно перебуває в компетенції моєї юрисдикції, не чіпати! Спробуй перетни межу, вирви її (його) із моїх обіймів, і матимеш справу зі мною”. Отож, “обійми” військових блоків та економічних союзів чимось нагадують і людські. Одним їх учасникам вони дають певний захист, для інших же, тих, хто “поза обіймами”, визначають межу, яку не можна перетинати.

Обійми мають також терапевтичний ефект. Доведено, батькові достатньо обійняти власну доньку всього раз-двічі, скажімо, зранку, і тільки цим він “заряджає” свою дитину тим, що називається “відчуття захищеності”, “відсутність безпричинного страху” на цілу добу!

Але обійми як жест можуть визначати також бажання придбати собі, привласнити, надати небезкоштовну допомогу. З огляду на це, “обійми весілля” як ритуал, особливо в давнину, був єдиним зі способів покласти край неправильним, передчасним зазіханням на кращу дівчину/хлопця, їхній маєток тощо. Через таку свою доволі розлогу семантику, яку важко часом зчитати (тобто є обійми допомогою, привласненням чи просто тимчасовим виявом почуттів, що нічого не означає), українці, оспівуючи обійми, як і з усього на світі, часом із обіймів же і глузують, як у тексті пісні “Да куди їдеш, Явтуше?”:

Дівчина: Да куди їдеш, Явтуше, Да куди їдеш, мій друже?
Явтух: Не скажу!
Дівчина: Да коли ж твоя та добрая ласка, то й скажеш.
Явтух: На базар.
Дівчина: Підвези ж мене, Явтуше, Підвези ж мене, мій друже.
Явтух: Не хочу!
Дівчина: Да коли ж твоя та добрая ласка, то й схочеш.
Явтух: Сідай, та скраєчку.
Дівчина: Ой що везеш, Явтуше, Ой що везеш, мій друже?
Явтух: Не скажу!
Дівчина: Да коли ж твоя та добрая ласка, то й скажеш.
Явтух: Груші.
Дівчина: Ой дай мені, Явтуше, Ой дай мені, мій друже!
Явтух: Не дам!
Дівчина: Да коли ж твоя та добрая ласка, то й даси.
Явтух: Візьми, та гниленьку.
Дівчина: Обніму ж тебе, Явтуше, Обніму ж тебе, мій друже.
Явтух: Не хочу!
Дівчина: Да коли ж твоя та добрая ласка, то й схочеш.
Явтух: Обніми, та не задуши!
Дівчина: Поцілую тебе, Явтуше, Поцілую тебе, мій друже.
Явтух: Не хочу!
Дівчина: Да коли ж твоя та добрая ласка, то й схочеш.
Явтух: Цілуй, та не вкуси!

Насправді, коли повернутися до суворого побуту сьогодення, коли навіть прояви звичайної людської симпатії, а не тільки щира посмішка, є дедалі рідкіснішим гостем у нашому житті, обійми – річ, якої нам бракує не менше ніж самого слова “любов”. Тому що обійми, коли вони щирі, коли спонтанні, коли навіяні сердечним поривом, завжди пророкують любов, покращення стосунків, розвиднювання на горизонті незугарної погоди людського ставлення один до одного.

І хоча Всесвітній день обіймів припадає на найпрохолоднішу пору року, у нас є шанс зігріти когось своїм теплом саме в цей день. Якщо це близький друг чи родич, то можна кидатися в його палкі обійми вже цієї миті. Потрібно подумати, як, не образивши власними “обіймашками”, схилити до них людину, з якою ваші стосунки віддалені.

Звичайно, не всім подобається обійматися, деякі не полюбляють цього з причин якогось психологічного ґанджу, травми тощо. Люди, яких називають кінестетиками, навпаки завжди несвідомо намагаються торнутися когось іншого, навіть у транспорті.

Усі ці нюанси психічної та фізичної розмаїтості природи, звісно, потрібно враховувати. Не рекомендую, приміром, сьогодні кидатися обіймати незнайомку чи незнайомця просто на виході з метра. Однак нинішній день присвячений обіймам. Так міркує вся планета. Подумайте, чим би ви могли допомогти їй саме з обіймашками.

Живи сам і дай жити іншим

Слово “спасибі” ніколи не промовляється надаремне