Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень (ФОТО, ВІДЕО)

Вербна неділя. Фото з відкритих джерел

“Великий тиждень” –  саме так називають Вербну неділю, сім днів до початку одного з найважливіших християнських свят – Великодня. У цей тиждень віряни відзначають в’їзд Ісуса до Єрусалиму. Коли Христос увійшов у місто, щаслива юрба на вулиці почала кидати йому пальмові гілки, як символ тріумфу та перемоги. Тому цей тиждень також називають Пальмовою неділею, однак у нашій частині світу пальми не росуть, тому християни східного обряду призвичаїли до цієї події гілки верби.

Згадки про в’їзд Ісуса до Єрусалима є у Євангеліях. Вони повертають нас до IV століття. Єрусалимський патріарх, як колись і Ісус, сідав верхи на мула та прямував містом. Через пару віків таку традицію перебрала до себе і західна церква, а освячувати вербові (пальмові) гілки почали вже з ХІ століття.

Церква Святих Бориса і Гліба УАПЦ Фото: “Український інтерес”

Цьогоріч святкування Вербної неділі починається дев’ятого квітня. У суботу перед Вербною неділею у храмах починається Всебічне бдіння. На службу люди приносять вербові гілки на освячення. Віряни запалюють свічки, які мають горіти до кінця служби. Священнослужителі кроплять святою водою вербові гілки прихожан.

Церква Святих Бориса і Гліба УАПЦ Фото: “Український інтерес”

Першими вербові гілки, зазвичай, намагаються ухопити наймолодші. Малеча одразу ковтає кілька котиків з верби, бо в народі врять, що це допомагає позбутися болю у горлі. Вже вдома батьки кладуть освячені гілочки до води, нею миють дітей. Вважається, що така вода береже від хвороб. Також старше покоління жартома б’є вербою молодше, примовляючи:  “Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень”.

Освячену вербу ставлять у горщик з водою поруч з іконами. Також її часто кладуть в хліві, в стайні, встромляють у землю перед будинком. Вважалося, що це вбереже рідний дім від небезпек, а саме: від пожежі та блискавки.

Церква Святих Бориса і Гліба УАПЦ Фото: “Український інтерес”

У Вербовий тиждень кожен день особливий:

  • У страсний понеділок українці прибирають, миють оселю. Фарбують паркани, білять хати. Роблять усе, щоб їх домівка виглядала якнайкраще до свята.
  • Вівторок починався з того, що жінки прасують, лагодять старий і шиють новий одяг, прасують білизну.
  • У чисту середу люди закінчують найважливішу роботу. Пораються на городі, прибирають у хаті і зовні. Увечері починають робити тісто для пасок, дівчата вибирають яйця для писанок, готують віск, барвники. Хлопці ж прибирають подвір’я, складають дрова, звільняють двір від мотлоху.
  • Страсний четверг відзначався тим, вся сім’я купує собі обновки. Вдень розмальовують писанки, починають пекти паски до свята.
  • Велика п’ятниця – це день жалоби. Богослужіння страсної п’ятниці нагадують про жертву Ісуса Христа та його безмежну любов до людського роду. Цього дня християни суворо постують. Забороняється співати й веселитися.
  • У Велику суботу українці готують Великодній кошик до освячення. Зазвичай, в нього кладуть ті продукти, які були заборонені у піст. У цей день спати лягають раніше, щоб завтра вранці піти до церкви освятити страви.

“Український інтерес” цей тиждень радить вам провести у колі родини та близьких людей. Підготувати все, що теба, завершити важливі справи, зміцніти духовно, щоб якнайкраще відсвяткувати Великдень.

Артем Голуб, “Український інтерес”