Кожні батьки вважають, що з ними такого не трапиться: вони не кричатимуть на своїх дітей, не сваритимуть, і точно не застосують проти них сили. Проте життєві ситуації бувають різними. Мимоволі ви втрачаєте над собою контроль, та емоції беруть верх. Що робити дорослим, аби не зриватися та як діяти дитині, якщо над нею знущаються вдома – читайте в “Українському інтересі”.

“Якось я став свідком ситуації, коли 20-річна мама мало не до смерті побила свою 9-місячну доньку. Коли ми із медиками приїхали до жінки, то вона зізналась: “Я не можу стриматися. Постійно її б’ю”. У дитини вже самостійно не піднімалася ручка і вона починала плакати, коли ми до неї доторкнулися. Медичний огляд показав, що у дівчинки вже як місяць зламана рука, три ребра та черепно-мозкова травма”, – розповів Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба.

В Україні кожна третя дитина стає жертвою фізичного насильства, а кожна друга – психологічного, свідчать дані Ради Європи.

Насильство над дитиною ділиться на чотири типи

Насильство – це жорстоке поводження з дитиною, нехтування її інтересами та потребами.

  1. Фізичне насильство – коли дитину б’ють, штурхають, не пускають до квартири чи будинку, виганяють з дому, погрожують вбити, не дають їсти чи спати, змушують вживати алкоголь чи наркотики.
  2. Сексуальне насильство – це примус дитини до сексуальних дій, зґвалтування.
  3. Психологічне насильство – коли дитину ображають, цькують, шантажують, ігнорують потреби, переслідують.
  4. Економічне насильство – коли примушують до жебракування, обмежують у доступі до кишенькових грошей, псують особисте майно.

“Тисячі випадків насильства – невідомі. Медики часто замовчують факт застосування сили проти дитини, але часто саме вони бачать це першими. У такій ситуації медпрацівники мають відразу звернутися до соціальних служб чи у поліцію, та не боятись цього робити”, – зауважила очільниця МОЗ Уляна Супрун під час конференції “Дитинство без насильства”.

У 2017 році 2 тисячі маленьких українців зазнали насильства вдома

У поліції зазначають, що всі випадки насилля відслідкувати неможливо, бо більшість з них приховуються. Проте статистика однаково вражає, минулоріч близько 5 тисяч українських дітей стали жертвами злочинів, 40% з них – зазнали домашнього насилля.

Водночас минулого року 1,4 тисячі дітей самі звернулися у поліцію за допомогою. У 2017 році в Україні при Нацполіції створили ювенальну превенцію, яка займається безпекою дітей. Також у межах програми “Розірви коло” в країні працює гаряча лінія та мобільні бригади швидкого реагування на домашнє насильство. “Кожна дитина та жінка в Україні має право жити без насилля”, – заявив на конференції представник Фонду народонаселення ООН Каспер Пік.

Як не зриватися на дитині: поради батькам

Дорослі – не ідеальні та не роботи. Вони також мають право на емоції, адже не завжди діти чемні та слухняні. Що робити, аби не зірватись на дитині, “Український інтерес” дізнався із освітнього проекту “#НеБийДитину”.

  1. Спробуйте зрозуміти причину вашого гніву. Можливо, зовсім не дії дитини вас розізлили.
  2. Поставте себе на місце дитині та зрозумійте її.
  3. Дитина кричить через причину, і у такий спосіб просить про допомогу.
  4. Казати про все відразу, говорити вголос про почуття: “Я засмучуюсь, коли ти не прибираєш за собою іграшки”.
  5. Робіть стрес-розрядку. Вийдіть з кімнати, зробіть чаю, дихайте глибоко. Опануйте свої емоції. Або ж вийдіть на прогулянку.
  6. Думайте про вирішення проблеми, а не про її суть: “Що я можу зробити просто зараз, щоб виправити це?”.
  7. Розподіліть обов’язки в сім’ї, просіть про допомогу. Ви – не робот.
  8. Виділяйте час для себе, щоб уберегтися від емоційного вигорання.
  9. Фільтруйте критику чи поради інших. Люди завжди будуть щось говорити.
  10. Не справляєтесь – зверніться до психолога. В Україні є безкоштовні лінії психологічної підтримки для батьків.

Коли б’ють – дзвони 102

Якщо ти став жертвою будь-якого з типів насильства, дій:

  1. Подзвони у поліцію за номером 102 або на безкоштовну гарячу лінію з попередження домашнього насильства за номером 0 800 500 335 або 116 123.
  2. Звернись у місцевий Центр соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді.
  3. У жодному разі не відповідай агресією на агресію. Так ти лише ускладниш ситуацію.

Дорослим потрібно контролювати власні емоції, а дітям – не мовчати. Насильство може трапитись у будь-якій сім’ї. Завдання суспільства: попередити такі випадки.

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Інформаційний фронт, знання – це важливо. Приватбанк 5457 0822 9082 5491 Монобанк 4441 1144 0359 2361 PayPal – [email protected]