– Мені колега порадив фільм. Може сходимо в кінотеатр?

– Та ні, краще вдома.

Або ж:

– У Бумбоксу вийшов новий альбом. Треба послухати у Google Play.

– Навіщо. Незабаром і так з’явиться у вільному доступі.

Це типові думки українців, які не усвідомлюють, скільки сил і витримки вартує команді створити хороший продукт. Авторське право в Україні, до недавнього часу, було лише співзвуччям слів. Де-юре існував закон, який мав регулювати, захищати, відстоювати права автора. Але де-факто, в Україні він не працював. У цій статті ми розповімо про боротьбу з піратством і плагіатом в країні, думки українських діячів культури, а також про тих, хто попався на порушенні авторських прав.

“Боротьба за авторське право в Україні – це змагання з вітряками”

Українці лише почали звикати, що за книги, пісні, фільми треба платити. Таку думку висловив в інтерв’ю “Українському інтересу” соліст гурту Kоzak System Іван Леньо. “Коли ти приходиш у магазин, то без грошей тобі нічого не продадуть. Є багато професій, які виробляють інтелектуальний продукт. Якщо ти працюєш тільки музикантом, то маєш за щось жити. Якщо хтось вкраде у тебе твою творчість чи “позичить” без платні, то ти залишишся без “шматка хліба”, – розповів фронтмент колективу.

З ним погодилася й поетеса Анастасія Дмитрук: “У нас чомусь вважається, якщо твій твір використали – це вже найбільша винагорода автору”. Зокрема, її вірш “Никогда мы не будем братьями” під час Майдану телевізійники часто брали без дозволу. Водночас авторка зазначила, що у прогресивних країнах за це виплачують гонорар, і всі працюють через контракти. “У цьому питанні нам є куди розвиватися і куди рости. Якщо в нашій країні не працюють суди, то як протидіяти? Це наче змагатися з вітряками”, – додала поетеса.

Щодо “крадіжок” своїх робіт соліст гурту “Бумбокс” Андрій Хливнюк сказав, що наразі з цим не зустрічався. “Якщо комусь спаде на думку використати щось із наших записів, оригінально це трансформувати, і зробити з цього іншу музику, то будь ласка. Але це має вийти цікавіше ніж оригінал. Не будьте калькою, створюйте своє. Так, власне, народжуються стилі”, – заявив співак.

Голова Держкіно Пилип Іллєнко поділився з нами думками і зазначив, що в Україні проблему авторського права можна розділити на два аспекти: законодавство і практика його застосування. “На жаль, в Україні зараз процвітає аудіовізуальне піратство. Тому в країні, фактично, відсутній ринок онлайн-кінотеатрів, що значно б’є по українському кінематографу, а також деформує правила роботи на ринку. Повноцінний розвиток креативних індустрій без повного подолання піратства – неможливий”, – сказав він.

Презумція авторства – це

У законі України зазначено, що об’єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва.

Об’єкти авторського права. Інфографіка: Український інтерес

Автором є людина, яка зазначена як така на оригіналі або примірнику твору. Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті. Також воно може переходити у спадок.

Пірати вийшли на інформаційний “суходіл”

Ви можете слухати музику на всю гучність, читати книжки, нотувати афоризми, наспівувати мелодії у душі. Такі дії не є порушенням авторського права.

Піратством в українському законодавстві вважається: опублікування, відтворення, ввезення та вивезення з митної території України, розповсюдження контрафактних   примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, тощо.

Є декілька видів “крадіжок” авторських робіт:

Види “піратства”. Інфографіка: Український інтерес

Також в українському законодавстві окремо виокремлюють поняття плагіату. Це часткове або повне опублікування твору під чужим ім’ям, фактично приписування собі чужих здобутків. Таке явище дуже поширене серед студентів, які в еру сучасних технологій змогли обходити будь-які “детектори плагіату”. Цікаво, скільки наукових робіт є копіями один одного.

Ситуація в Україні. Зрушення є

З 2015 року Україна перебуває під прихильним наглядом Міжнародного альянсу інтелектуальної власності (IIPA). Американська спільнота неодноразово у своїх звітах зазначала, що ситуація із захистом інтелектуальної власності, зокрема й авторського права, в Україні є критична. Зокрема, “дірки” в українському законі дозволяють “піратам” продовжувати свою нелегальну діяльність.

Водночас у цьогорічному звіті вони вказали на низку позитивних зрушень у боротьбі за авторське право в Україні. Серед таких альянс виділив створення в країні Вищого суду з питань інтелектуальної власності, Департаменту кіберполіції, а також ухвалення законопроекту “Про державну підтримку кінематографії”, який передбачає кримінальне покарання за відеозапис фільмів в кінотеатрах та подальше його розповсюдження.

В IIPA додали, хоча Україна йде правильним шляхом, у питанні захисту авторського права має ще багато завдань.

“Капітошка” і “Кольорова” – боротьба за своє

Нещодавно команда фільму “Кіборги” заявила про викрадення й незаконне поширення піратами копій кінострічки. Вони різко засудили такі дії “крадіїв” і сказали, що жодне нелегальне копіювання та розповсюдження інтелектуальної власності навіть із патріотичною метою є неприпустимим. Усі версії, які зараз “гуляють” інтернетом – це незаконні копії.

У 2018 році українська сценаристка, авторка “Капітошки” Наталія Гузєєва відсудила у рівненського ресторану Jazz&Blues понад 37 тисяч гривень. Зокрема, автори меню назвали одну зі страв на честь героя мультфільму. “Капітошку” Гузєєва зареєструвала ще 10 років тому. Минулоріч письменниця також виграла суд із видавництвом “Рівнекнига”, які без її дозволу використали двох книжкових героїв у навчальному посібнику для дітей “Цікава грамота”.

Також цьогоріч Moon Records захистив у суді своє право на пісню гурту Скрябіна “Кольорова”. Так, один із черкаських підприємців крутив у своєму кафе твори гурту. Ще у 2013 році Андрій Кузьменко передав Moon Records право на використання записів, виконання та фонограм творів, авторські й суміжні права на використання пісні “Кольорова”. Черкаський суд визнав провину бізнесмена, який тепер мусить сплатити 16 тисяч гривень компенсації.

Два роки тому у Польщі правоохоронці заарештували харків’янина Артема Вауліна. Йому закидали участь в керівництві найбільшим торрентом у світі – KickassTorrents (KAT). Зокрема, за даними міністерства юстиції США, програміст заробляв близько 13 мільйонів доларів на рік за рекламу на сайті. Водночас КАТ завдавав правовласникам збитків у мільярди доларів. Адже будь-хто може безкоштовно завантажити з файлообмінника фільм чи музику, водночас автори від цього не отримають жодної копійки. У липні 2016 року мін’юст США вкотре заблокувало доменні імена, що обслуговували сайт. Спершу Ваулін знаходився у слідчому ізоляторі Варшава-Бялоленка, але у травні 2017 року суд випустив його під заставу 108 тисяч доларів. Харків’янин досі перебуває у Польщі, бо у нього конфіскували паспорт.

Тобто боротьба Україні за авторське право лише почалася. Спершу потрібно врегулювати законодавчі питання, зокрема, посилити відповідальність інтернет-провайдерів, а також покарання для “піратів”. Українці повинні зрозуміти, що музиканти, письменники, режисери, актори, дизайнери, фотографи, програмісти – це професії людей, які заробляють своїми творами на життя. Більшість з них не мають додаткового прибутку, окрім реалізації своєї творчості. Окрім законодавчої бази, має змінитися сприйняття українцями таких речей.

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]