П’яний водій не завжди п’яний?

Існує в Кодексі України про адміністративні правопорушення стаття 130 – “Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції”. Санкції цієї статті останнім часом суттєво посилились – водіїв штрафують на десятки тисяч гривень та позбавляють права керування. І все правильно: п’яний водій – потенційний вбивця. Та біда в тому, що не все так гладко в житті, як “на бумагє”.

А суть проблеми банальна – більшість українців не уявляє собі процедури притягнення до відповідальності та порядку дій як правоохоронців, так і своїх, у разі виникнення ситуації, яка потенційно підпадає під дію цієї статті. І ось тут виявляється, що ви, абсолютно непитуща людина, можете бути притягнуті за “керування … у стані сп’яніння”. Не вірите? А даремно.

Наведу конкретний приклад. Водія Б. спинили поліціянти за підозрою у тому, що він “керував транспортним засобом … з явними ознаками алкогольного сп’яніння”. Визначили це візуально. Водій від проходження медичного огляду відмовився, протокол не підписував і поїхав собі далі.

Наслідки чекати себе довго не примусили – повістка до суду. Пояснення водія і свідків про те, що він не був п’яний, до уваги судом прийняті не були. Наслідок – штраф у 10200 гривень і позбавлення права керувати транспортним засобом на строк один рік. І з формальної точки зору суд має рацію – є протокол, є й “ухилення від проходження медичного огляду”, яке є законною підставою для такого рішення суду. Все вірно. І не допомогла й апеляційна інстанція. Рішення суду першої інстанції залишено в силі, а пояснення водія визнано “необгрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу”.

Чому ж я пишу цей допис? Тому що, на жаль, водій зробив помилку. Він, не знаючи, як правильно діяти у цій ситуації, відмовився від проходження медичного обстеження і не підписав протокол. І думав, що, оскільки дійсно не вживав алкоголю, а поліціянти йому дозволили їхати далі, то і вчиняє правильно. От і наслідки.

Що ж треба робити, якщо ви потрапили у подібну ситуацію? Все просто – будьте уважними і знайте хоча б елементарний порядок дій. Отже, чи викликає людина підозру про те, що керує транспортним засобом у стані сп’яніння, чи ні, співробітники поліції визначають візуально. До ознак такого стану входить “тремтіння рук, почервоніння обличчя та очей, запах алкоголю” тощо. Проїдьте уночі за кермом кілометрів двісті і подивіться на себе в дзеркало – очі точно будуть червоними. Тобто, формальні підстави для підозри є.

Отут більшість наших співгромадян і робить помилку. Водій відмовляється проходити огляд, не підписує протокол і їде собі далі, у святій впевненості у власній правоті. Аякже – поліція ж його не затримала, отже, нічого не відбулось. А потім отримує повістку до суду і відповідне рішення. І довести нічого неможливо – з точки зору закону все вірно.

Якщо вас зупинили працівники поліції, ні в якому разі не відмовляйтесь від проходження медичного огляду. Або тут же на місці – патрульний екіпаж повинен мати сертифікований алкотестер, або у найближчому медичному закладі. І уважно слідкуйте, що пишуть у протокол. І не відмовляйтесь його підписувати. Бо відсутність підпису не робить вас невинуватим. Підписуйте. Але в протоколі, який на вас складають, є графа “Пояснення порушника”. І ось тут обов’язково напишіть, що не погоджуєтеся з діями правоохоронців і опишіть коротко ситуацію. Це дасть шанс оскаржити неправомірні дії у суді. Крім того, не полінуйтесь протягом трьох годин доїхати до найближчої медустанови і пройдіть там медичний огляд. І візьміть висновок лікаря. Це й буде “залізобетонним” аргументом для суду на вашу користь.

Всі інші дії – відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння, відмова підписувати протокол, намагання щось довести потім у суді – ніяких наслідків, окрім втраченого часу і нервів, не матимуть. Взагалі – не розумієте, що робити, негайно зверніться до будь-якого юриста. Правник хоча б з мінімальною кваліфікацією зможе вам підказати, що робити.

Ну, і повертаючись до дій правоохоронців у подібних випадках (і в нашому конкретному також). Шановні, якщо водій у вас викликав підозру, що він п’яний, то постає елементарне і логічне питання: а чому ви його відпускаєте? Чому він їде далі? Так, він фактично тверезий. Але з вашої точки зору, що ви і пишете в своїх протоколах, він п’яний. Чому ви дозволяєте йому їхати і потім навздогін притягуєте до відповідальності? Явна нестиковка виходить.

І ще одне питання – цього разу вже до суду. Якщо суд прийняв рішення, яким підтвердив правомірність дій поліції і, таким чином, визнав водія таким, що перебував у стані алкогольного сп’яніння, то чому не притягуються до відповідальності поліціянти, які дозволили керувати автівкою п’яному водію? Адже вони його не затримали, а дозволили їхати далі? Також нестиковочка.

Але у нашій країні можливо все. То ж будьте пильними. Бо, як казали класики, “порятунок потопельників справа самих потопельників”.