Наталія Бондарчук: Щоб виховати професійного музиканта, потрібно приблизно 20 років

Музична, або ж мистецька школа (яка включає в себе музичну також) – це найперша сходинка на шляху до професійної кар’єри музиканта.

“Для того, щоб виховати професійного музиканта, потрібно приблизно 20 років (школа, музичне училище, консерваторія). Головне завдання музичних шкіл наразі полягає не у вихованні професійного музиканта, а у вихованні слухача, формуванні музичного смаку й почуття прекрасного в дитині”, – розповідає Наталія Бондарчук – вчителька гри на фортепіано, сольфеджіо й музичної літератури Мистецької школи міста Жашків, що на Черкащині.

Після закінчення музичної школи лише одиниці обирають музику, як професію, тому що багаторічний шлях багатогодинної щоденної праці, сповнений успіхів, а частіше розчарувань, насамперед у собі. Можуть витримати не всі. А всі ж інші стають членами культурної спільноти, яка на слух здатна розрізняти Баха від Бетховена, тобто музично вихованими людьми.

У великих містах діти мають набагато більше можливостей для культурного розвитку, батьки можуть обирати найцікавіші гуртки серед десятків запропонованих. А питання малих міст все ще залишається не вирішеним. У райцентрі мистецька школа іноді є єдиним закладом, куди батьки можуть відвести дитину для її творчого розвитку.

“Наразі наша мистецька школа виховує понад 200 музикантів. У музичному вихованні дуже багато тонкощів. Ви думаєте для стабільної роботи школи потрібні лише інструменти? Ні, перелік необхідних речей для школи набагато довший. Інструмент дійсно найнеобхідніша річ. Інструмент потрібен для гри, для виступу на академконцерті і так далі. Але є такі заняття, як музична література, сольфеджіо. Ви не побачите показові виступи з таких предметів. Рівень подачі цих предметів можна оцінити лише по загальному розвитку учня”, – наголошує пані Наталія.

На уроках музичної літератури вивчається фольклор, історія музики, відродження музичних традицій. Ми живемо в епоху інновацій, і якщо великі музиканти минулих сторіч займались без якихось спеціальних умов, а у вчителя на столі лежали різки, зараз інший час й інші потреби для навчання: програвачі, хоча б один ноутбук на клас, проєктори з екранами на кожний клас.

“Минулого року ми з учнями мистецької школи зробити артвиступ поза межами школи. На уроках сольфеджіо та музичної літератури вивчали календарні пісні та на уроках підготували вітання зі святами для громади. Із дітьми відвідали деякі організації та підприємства міста, а на завершення ми приїхали на Різдвяні свята з колядками й щедрівками до Святійшого Патріарха Київського і всієї Русі-України Філарета. Діти мали так багато вражень, та й дорослі разом із ними. Це і називається справжнє відродження традицій”, – згадує Наталія Владиславівна.

Музична освіта необхідна кожній дитині без винятку. Як мінімум – це розвиток дрібної моторики, яка впливає на здатність мислити, вивчати мови, говорити, вчить концентруватися, розвиває слух і голос.

За словами пані Наталії, діти до першого класу приходять різні. Одні мають абсолютний слух і музичні здібності, інші потребують розвитку цих навичок. Але, за її спостереженнями, далі йдуть саме ті діти, які наполегливо працюють у школі. Адже діти з абсолютними здібностями на початку не звикли старанно працювати й з часом стомлюються та втрачають зацікавленість. Тож для того, щоб стати обдарованим музикантом, не обов’язково бути таким від народженням, потрібно у свій час зустріти свого вчителя, який тебе розкриє.

Музична освіта розвиває слухацький смак. Слухач – це той, хто має здатність сприймати музику, тому, що глибина класичної музики потребує певної підготовки. Це не естрада, яка сприймається з перших куплетів основною масою.

Є один із напрямків музичного розвитку “музична терапія”. Вона також є одним із популярних напрямків психотерапії. Певні композитори й музичні твори здатні впливати на стан здоров’я та психічний стан слухача. Музичною терапією малюки можуть займатися від народження.

На питання з якого віку дитині краще починати займатися музикою пані Наталія каже, що можна починати вже з трьох років. Сама вона має таку практику й дуже задоволена результатами.

“Позитивні емоції, які виникають під час звучання музики, стимулюють інтелектуальну діяльність людини. Музика широко застосовується в дитячій неврології. Музика розвиває здатність дитини слухати й аналізувати, активно впливає на її настрій, сприяє формуванню мови та психіки. З цієї точки зору уроки музики в сім’ї, у дитячому садку чи в школі, слід віднести не до другорядних, а до основних предметів”, – переконана пані Наталія.

Тож вести чи не вести дитину до музичної школи – вирішувати батькам. Але якщо ви маєте таку можливість, пам’ятайте, що дитинство швидкоплинне, діти швидко ростуть, і ви навіть не встигнете помітити, як до музичної школи вже записуєте онуків.