Не хочу говорити за весь світ. Хочу говорити про українські біди. Нас меншає? За останніми даними Держстату, в Україні показники смертності значно перевищують показники народжуваності – на 100 померлих припадає 58 народжених.

Чисельність населення в Україні станом на 1 грудня 2018 року становила 42 177,6 тисячі осіб. Кількість населення в Україні протягом січня-листопада 2018 року зменшилася на 208,8 тисячі осіб.

Згідно зі статистикою, у 2018 році народжуваність в Україні впала на 7% у порівнянні з попереднім роком. Якщо за перші 11 місяців 2018 року в Україні народилося 312,6 тисячі дітей, то за аналогічний період 2017 році – 335,5 тисячі – показник народжуваності падає.

Згадалося, кілька років тому поїхала у свою рідну школу, де побачила зовсім мало діток. Кажу, треба ж не дати селу вмерти, треба щоб дітки народжувалися. На що мені з зали дуже влучно відповіли: “Так лишайся тут і народжуй. А то ж всі хто куди від дому. Тільки поради давати мастаки”. А хіба ж не так? Хоча, якщо вірити статистиці, і в містах діти тепер з’являються рідше, ніж того б хотілося.

Читайте також: Населення Землі старіє, але його кількість – зростає

Менше народжуємо, хворіємо, вмираємо.

На першому, найгіршому місці в рейтингу смертності від серцево-судинних захворювань, спричинених неправильним харчуванням, за відсотковим рівнем – саме наша країна.

Згідно зі статистичними даними МОЗ, в Україні понад мільйонів хворих на рак, щодня реєструється 450 нових випадків онкозахворювань.

Як повідомляють експерти, Україна посідає друге місце в Європі за темпами поширення онко. Щорічно 140 тисяч українців дізнаються, що мають рак. Щодня 450 українців дізнаються, що у них злоякісна пухлина (20 осіб на годину). З них 250 помирають, тобто 10 людей на годину. Щороку рак убиває близько 90 тисяч українців, 35% – люди працездатного віку. Ризик розвитку онкологічних захворювань складає 27,7% для чоловіків і 18,5% для жінок. Злоякісні новоутворення вражають в Україні кожного четвертого чоловіка та кожну шосту жінку.

За розрахунками Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2020 року кількість людей, які вперше захворіють на рак, в Україні перевищить 200 тисяч.

30% випадків смерті від раку обумовлена п’ятьма основними джерелами ризику: високий індекс маси тіла, низький рівень споживання фруктів і овочів, відсутність фізичної активності, вживання тютюну, вживання алкоголю.

Загалом тривалість життя в Україні становить 72 роки. Очікувана тривалість життя чоловіків у нашій країні на 10 років менша, ніж у жінок. Майже в усіх країнах жінки живуть довше за чоловіків, але в Україні ця різниця одна з найбільших в світі. 

Тут хотілося би звернути увагу на нещодавнє прозріння міністра Кабінету міністрів Дмитра Дубілета. Він накопав статистку, що в старшій віковій категорії жінки значно переважають чоловіків. Цифри стверджують: серед 60-річних українців чоловіків близько 40%, а віком від 90 років – менше 20%. Тобто на одного чоловіка 90+ припадає чотири жінки.

Страшні цифри? Коли читаю, мені стає моторошно. Так, краще не думати ні про що погане, жити, насолоджуватися кожним днем. Але якщо поруч хтось плаче від горя, хіба почуватимешся стовідсотково щасливим?

Наша біда ще й у тому, що в більшості своїй люди, зіткнувшись зі страшними діагнозами, автоматично стають заручниками відсутності коштів на лікування. Скільки часу витрачається хворими, їхніми рідними (добре, якщо такі є) саме на пошуки грошей. Інколи ті кошти знаходяться, коли вже врятувати того, хто їх потребував, не можна саме через втрачений час.

Чи варто шукати винних у негативних показниках смертності в Україні? Думаю, більше ні, аніж навпаки. Так багато чинників впливає на це. Що залежить від нас самих – не бути байдужими до власного здоров’я. Ходити частіше до лікарів, дбати про нормальне харчування, не забувати про здоровий спосіб життя, не тримати в душі зла, бо воно теж багатьох руйнує, бути обачними скрізь. Смерть – це не лише хвороби. І не забуваймо відгукуватися на чужу біду. Бо краще, як кажуть, давати комусь, ніж просити собі.

А тепер відповідь на питання із заголовку. Так, нас меншає. Уже в наступному році має відбутися перепис населення, який власне й покаже точні цифри. Але вони точно будуть меншими за ті 52 мільйони, які засіли в національній свідомості після рекламної кампанії кінця 90-х – початку нульових.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram