Протягом кількох лютневих днів харків’яни не могли погрітися навіть у власних домівках. Адже 24 лютого в одному з районів міста “від старості” прорвався трубопровід: його не ремонтували з 1973 року. Без тепла лишилися 666 будівель: квартири, лікарні, школи та дитячі садочки. Ліквідували аварію три дні: від морозів люди рятувалися за допомогою теплових генераторів, відвідували пункти обігріву.

Ситуація у Харкові – лише один із прикладів, коли тепломережі “вибухають” наче мильні бульбашки: аварії стаються чи не щодня у різних куточках України. Лише у Києві з початку нового опалювального сезону ремонтники лагодили 293 пориви.

Закономірні аварії – ознака “старості”

В Україні – 20 тисяч кілометрів тепломереж. Із них, констатують у Мінрегіонбуді, 60% потребують оновлення, а 38% взагалі “дихають на ладан”.

Левова частка теплотрас не витримує початок опалювального сезону: гідравлічні випробування – найстрашніший ворог застарілих труб. Минулого року сталася 8 891 аварія. Найчастіше без тепла або гарячої води сиділи жителі Київської, Харківської та Вінницької областей.

Кількість аварій на тепломережах. Фото: “Український інтерес”/Анастасія Туловська

Комунальники переконують: поточний ремонт виконують щороку за гроші з міських бюджетів. Тоді як повна заміна зношених тепломереж коштуватиме майже 20 мільярдів гривень.

Топ-10 наймасштабніших вибухів

березень 2017 року, Херсон

На Херсонській ТЕЦ відбулося відразу кілька поривів: 1 березня в холодні квартири прийшли жителі вісьмох багатоповерхівок, а 9 березня – чотирьох. Причина аварії – зношене обладнання теплоелектроцентралі: ще у 2009 році 54% трубопроводів мали замінити, але ними досі продовжують користуватися.

Херсонська ТЕЦ – одне з найбільш проблемних теплогенеруючих підприємств. Фото: favoritekherson.co

18 травня 2017 року, Київ

Теплотрасу прорвало на перетині проспекту Героїв Сталінграда та маршала Тимошенка. Аварія сталася через понаднормову експлуатацію тепломережі. На дорозі утворилася яма розмыром шість на шість метрів, що з часом розширювалася й наповнювалася гарячою водою. Тоді без водопостачання залишилися 203 будівлі: житлові помешкання, дитячі садочки, школи та лікарня.

29 травня 2017 року, Київ

Аварія трапилася на Голосіївському проспекті: гідровипробування не витримала 800-міліметрова труба. Вибух був настільки потужним, що фонтан води сягнув сьомого поверху, пошкодив машини та будівлі.

У “Київенерго” пояснювали, тепломережа була застарою. Її почали використовувати ще в 1979 році й мали експлуатувати 25 років – до 2004.

21 жовтня 2017 року, Київ

Порив теплотраси на Чоколівському бульварі ледь не закінчився фатально для трьох співробітниць магазину “Єва”, що розташовувався у підвальному приміщенні. Його почало заливати окропом, а жінки в паніці не встигли вибігти на вулицю. Рятувальникам довелось заходити в киплячу воду та виносити постраждалих на руках.

29 жовтня 2017 року, Київ

Цього разу труба рвонула на Караваєвих дачах у Солом’янському районі. Вулицю повністю залило окропом. Як розповідали очевидці, рівень води сягав по щиколотку, вони не могли навіть перейти дорогу.

грудень 2017 року, Кропивницький

3 грудня понад 40 тисяч жителів Кропивницького “відрізали” від опалення через аварію на найбільшій котельні міста. Її спричинив порив у системі водопостачання: різко впав рівень рідини у мережі.

Наступний інцидент стався за кілька днів – 6 грудня. Теплопостачання припинили через порив у теплокамерi: без опалення та гарячої води обходилися мешканці 51-го будинку та двох дитячих садочків.

20 грудня 2017 року, Київ

У центрі міста лопнув трубопровід діаметром 700 міліметрів. Унаслідок цього без тепла залишилися 83 житлові будинки, дев’ять шкіл, вісім лікарень та сім дитячих садочків. Цей трубопровід проклали у 1964 році, а у 2016 – його капітально відремонтували. Ділянку, на якій сталась аварія, мали лагодити у 2018-2019 роках. Однак, тепломережа не дочекалася глобального оновлення.

10 січня 2018 року, Чернівці

Дві доби поспіль в оселях чернівчан були холодні батареї. Мерзли мешканці 79-ти будинків, восьми шкіл та п’яти лікарень. Причиною цього стали чотири потужні пориви на теплопроводі: їх спричинили перепади напруги.

8 лютого 2018 року, Київ

Інцидент стався у Дарницькому районі: прорвало теплотрасу діаметром 820 міліметрів на вулиці Бориспільській. Після аварії всю вулицю залило окропом. Щоб знайти місце пориву, рятувальники пофарбували воду в зелений колір. Допоки ремонтники працювали, жителі 194 будинків сиділи без опалення та води.

13 лютого 2018 року, Київ

Через порив теплотраси столичний музей Івана Гончара ледь не втратив цінні експонати. Аварія трапилася рано-вранці: гаряча вода затопила підвал. Працівникам довелося самотужки рятувати експонати.

Окріп та пара повністю зруйнували зали постійних експозиції: неушкодженою лишилося єдине приміщення. У керівництві музею оголосили суму збитків – 40 мільйонів гривень.

Бережіть себе: що робити під час аварії

Насправді, деякі вуличні проривам можна запобігти, якщо помітити дефекти тепломережі. Першими “дзвіночками” майбутньої аварії є: просідання ґрунту, сухий асфальт у мокру погоду, зелена трава взимку на окремій ділянці (це свідчить про значне паріння під землею).

Якщо аварія сталася на вулиці, необхідно:

  • Викликати службу енергопостачання, рятувальників ДСНС
  • Триматися подалі від місця прориву: температура води в тепломагістралі сягає 100°C
  • Не підходити до огороджень аварійних служб.

Якщо труба опалення вибухнула в оселі, потрібно:

  • Викликати службу енергопостачання, рятувальників ДСНС
  • Перекрити стояк, що веде в квартиру. Пам’ятайте: температура води у трубах тепломереж сягає 50°C, тому з голими руками до місця прориву краще не підходити
  • Зменшити інтенсивність потоку води: обмотати трубу шматком тканини й перев’язати дротом або гумою.

Маруся Лагута, “Український інтерес”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram