Микола Сядристий: Путін робить те ж саме, що колись робив Гітлер

Сядристий - всесвітньо відомий майстер мікромініатюри, який майже все своє життя вивчає диктаторські режими. Фото: Український інтерес/ Аліна Коломієць

Миколу Сядристого знають, як того, хто підкував блоху. Проте майже усе своє життя майстер зі світовим ім’ям вивчає історію. Під його “мікроскопом” було те, що хвилювало цілий світ, чим жили мільярди людей. Він викриває те, що більш ніж сімдесят років ховали від очей народу – радянський комуністичний режим.

Нещодавно Микола Сергійович випустив уже третю книжку, присвячену правителям-тиранам. У ній автор, спираючись на секретні архіви, розповідає про диктаторські режими Леніна, Гітлера та Муссоліні. Він доводить, що не було жодної різниці у політичній технології цих вождів. Своїми викриттями, а також думками про те, що чекає українців у майбутньому, майстер вирішив поділитися і з читачами “Українського інтересу”.

Зайшовши до музею мікромініатюр Сядристого у Лаврі, неможливо було не помітити кількість книжок на його столі. Більшість із них – праці “великих тиранів”, література про радянську владу й Третій рейх.

“От на Хрещатику багато років стояв пам’ятник Леніну. Я йшов і думав: хто він такий, що йому тут пам’ятник поставили? Я почав його досліджувати і побачив, що він три рази посилав війська в Україну. А Муравйов, за його наказом, за два тижні перед Маріїнським палацом розстріляв 5 тисяч чоловік. А вони йому пам’ятник поставили…”, – розпочав нашу розмову Микола Сядристий.

Викриваючи тиранічні режими, він вивчив 40 тисяч сторінок праць Маркса, 44 тисячі сторінок цитат Леніна, майже 12 тисяч сторінок Гітлера і так само Муссоліні. “Читаючи їх думки, здається, що Муссоліні та Гітлер були членами радянської комуністичної партії. Тут криється технологія зла”, – говорить автор.

Вивчаючи диктаторські режими, Сядристий перечитав більше ста тисяч сторінок цитат вождів. Фото: Український інтерес/ Аліна Коломієць

Книжку “Близнюки-браття” Микола Сергійович написав російською, щоб з нею могли ознайомитися й мешканці Росії. У ній зібрана вся “гола правда”, про яку люди не мають уявлення.

Аналізуючи думки найжорстокіших тиранів минулого століття, іноді здається, що історія продовжується. “Путін робить те ж саме, що колись робив Гітлер”, – зазначає Сядристий. Німецький фюрер говорив: “Мы возьмем себе южную часть Украины, особенно Крым, и сделаем ее исключительно немецкой колонией. Не будет вреда в вытеснении населения из тех мест, где оно проживает сейчас“. Але у Гітлера це залишилося лише у планах.

Автор наголошує на тому, що Гітлер, як і Муссоліні, були послідовниками Леніна. “Ленин обожал Муссолини, гражданская жена которого Анжелика Балабанова была помощницей Ленина в Москве по заграничным связям“. У Радянському Союзі змінювали назви міст на імена відомих більшовиків: Кіровоград, Свердловськ, Куйбишев, Ленінград. Те саме робив і німецький диктатор: “На восточных территориях я заменю славянские географические наименования на немецкие. Например, Крым может называться Готенланд“.

Гітлер та Геббельс, створюючи “тисячолітній рейх”, який проіснував лише 12 років, детально вивчали Маркса і Леніна. А Ульянов (Ленін), у свою чергу, зазначав: “Учитесь у немца его дисциплине, иначе мы – погибший народ и вечно будем лежать в рабстве”.

Фото: Український інтерес/ Аліна Коломієць

Наводячи слова “кровавих вождів”, Микола Сергійович говорить, що сучасна молодь повинна цікавитися політикою, адже нею можна керувати. Так, Ленін хотів зробити школу “орудием диктатуры пролетариата“, а Гітлер планував виростити молодь “перед которой содрогнется мир, молодежь резкую, требовательную и жестокую“.

Історик наголошує, що до України Ленін, як і всі його послідовники, завжди ставився цинічно. Це доводять, в першу чергу, штучно створені голодомори. Автор цитує Леніна: “Запасы хлеба на Украине гигантские. Взять все сразу нельзя“.

Книжка “Близнюки-браття” ілюструє те, як за допомогою політичних ігрищ вербували мільйони людей, перетворюючи їх на масу, здатну бездумно виконувати накази.

Фото: Український інтерес/ Аліна Коломієць

Так, на думку Сядристого, Україні потрібен диктатор-демократ, який буде жорстким, але справедливим: “Він повинен зробити так, як зробив колись сінгапурський Президент Лі Куан Ю. Він створив сильну податкову поліцію. І якщо бізнесмен чесно добився багатства, то він повинен сумлінно платити податки. Для чого? А для того, щоб в Сінгапурі прибирали сміття, давали зарплату водіям та прибиральникам, які мало заробляють”.

Митець говорить, що у суспільстві кожна професія є важливою. Незалежно хто це: людина, яка робить літаки, пише книги чи прибирає сміття.

А от про майбутнє Микола Сергійович говорить обережно. За його прогнозами, у 2025 році має статися щось надзвичайно важливе для усього світу. Він пояснює це тим, що всі ми залежимо від сонця, а там кожні 12 років відбуваються вибухи. Так, під час цих вибухів завжди трапляються якісь революційні події: 1905 рік – революція в Росії, 1917-й – насильницьке захоплення влади, 1929 – “велика депресія” і так далі.

Миколу Сядристого знають, насамперед, як засновника жанру мікромініатюри. Проте він робить титанічний вклад в світову історію. Під його “мікроскопом” було те, що колись хвилювало половину земної кулі, те, чим жили мільярди людей. І я дуже сподіваюся, що скоро ми зможемо прочитати його наступну викривальну книжку про трагедію ХХ століття, в якому комуно-фашистські режими знищили 150 мільйонів людських життів.

Аліна Коломієць, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.