Мені показали цікавий документ. Це – “Этническая карта Украинской ССР” за 1985 рік. На ній схематично зображено населення України за етнічним походженням і розселення його в регіонах України.

Звісно, за тридцять років етнічна картина дещо змінилась, проте не дуже кардинально. Хтось поїхав, хтось приїхав; хтось помер, хтось народився. На загальну ситуацію станом на 2014 рік щодо етнічного складу цих територій це вплинуло не так вже й сильно.

Втім, перейдемо до карти. Зверніть увагу на Крим та Донбас. Який колір там превалює? Той, що у пояснювальній таблиці має номер 2.

“Этническая карта Украинской ССР”. Фото з книги “История УССР”, том 10, К.,1985

А тепер подивіться на цю карту. Нічого не нагадує?

Карта АТО станом на 20 червня 2014 року. Фото “Еспрессо”

Звичайно, не можна так прямо екстраполювати національне походження на свідомість і підтримку тої чи іншої ідеології. Не все так лінійно. І, підкреслю, – не треба мене звинувачувати у сіянні національної ворожнечі. Бо все не так просто. Але як один з факторів того, що у нас відбувається, національний чинник таки присутній. І відкидати його не менш нерозумно, як і пояснювати ситуацію лише виходячи з нього.

Але якщо на проблему подивитись саме під таким кутом зору, то росіяни таки мають рацію – це міжетнічний конфлікт. Лишень винуватці у ньому якраз вони. Кремль, Путін, Кісєльов, Гіркін, наша “п’ята колона” на чолі зі збіглим двічі чи тричі несудимим, котрі ще недавно розповідали про поділ “України на три сорти”. Пам’ятаєте про фашистів і “НАТОвские сапоги”? Хто це придумав? Хто ретранслював на Донбасі? Таки Путін не бреше – чистий міжетнічний конфлікт.

От лишень висновок напрошується не дуже приємний для “защітніков рускоязичних”: Росія використала тих, кого вона так гордо іменує “співвітчизниками” і кого так картинно “захищає”. Використала по-підлому, як гарматне м’ясо. Використала, перед цим вклавши людям у голову всю ту дурню, яку ми чуємо з екранів путінського телебачення: про бандерівців, снігурів, хлопчиків у трусиках, про Донбас, котрий годує всю Україну. Використала і кинула. Як і завжди. “Родина всегда тебя бросит, сынок”, – пам’ятаєте?

Втім, ситуація не нова. Подібне вже було в історії. Наприклад, у 1938 році. У Чехословаччині існувала територія компактного проживання німців. Так звана Судетська область. І сценарій був подібний нашому: “Гітлер, що прагнув поглинути якомога більше територій без європейської війни, зробив ставку на забезпечення прав судетських німців. Вирішення проблеми він бачив в одному — приєднання Судетської області до Райху.” (Цитата з “Вікіпедії”).

Вдивіться у ці фото. На них – судетські німці, котрі вітають своїх “захисників”. Знову ж – нічого не нагадує з Донбасу недавніх зовсім часів?

У Судетах закінчилось все куди як сумно: “Після Другої Світової війни та відновлення Чехословаччини, відповідно до декретів президента країни Бенеша більшість етнічних німців, що мешкали у регіоні, було депортовано. Натомість на ці землі було переселено представників інших етнічних груп країни, насамперед чехів” (теж з “Вікіпедії”). Додам, що під час депортації близько половини тих німців загинуло.

Ось наслідки “німецької весни” для судетських німців. Такого нам хочеться на Донбасі? Сумніваюсь.

Питання – чому “Русская весна” вдалась саме на цих територіях? чому цих всіх Стрєлкових-Гіркіних разом з Бородаями та іншою наволоччю поганою мітлою вигнали з Дінпропетровської області, з Маріуполя, чому вони втекли з Одеси, Харкова? і чому ОРДЛО/”Новоросія” утворились саме там, де вони зараз є? – потребують відповіді. Причини треба розуміти хоча б заради недопущення подібних речей у майбутньому.

Як потребує відповіді і питання – що ми будемо робити з Донбасом та Кримом після звільнення? Бо етнічна картина там уже змінилась. І досить кардинально – близько півтора мільйона осіб звідти просто втекло. І більшість з них – якраз українці.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram