27 листопада Кабінет міністрів України нарешті призначив Уповноваженого із захисту державної мови. Посаду обійняла викладачка з Миколаєва Тетяна Монахова. 10 грудня вона вийшла до журналістів та розповіла про плани, цілі та завдання безпрецендентної структури в нашій країні. “Український інтерес” також познайомився з першим мовним омбудсманом.

“Довкола закону про мову вже з’явилося чимало хибних тлумачень, негативних уявлень, побоювань. Я рекомендую всім громадянам України знайти текст закону в Інтернеті й ознайомитися самостійно, щоб не піддаватися на маніпуляції”, – сказала уповноважена.

Монахова відразу наголосила, що неважливо, якою мовою людина розмовляє з дітьми, батьками чи друзями, пише вірші, робить дописи в соцмережах, молиться богові – це її особистий вибір.

“Однак, якщо людина постає перед державою як громадянин, і звертається до держави: “Захисти мене”, “Навчи мене”, “Вилікуй мене”, “Дай мені роботу” – тут держава вимагає використання державної мови. Українська мова – інструмент залучення людини в суспільство. Це можливість вступити до українських університетів, потрапити на державну службу, служити в українській армії. Ми маємо всі розуміти, що не буває державності без мови”, – заявила уповноважена.

Пані Тетяна зазначила, що її основне завдання – забезпечити право громадян України на отримання інформації та послуг державною мовою

Омбудсман нагадала, що кримінальної відповідальності за порушення цього закону не передбачено. Йдеться про адміністративну: штрафи різного рівня. Наразі від 200 до 700 неоподаткованих мінімумів (від 3 400 до 11 900 гривень). Знову ж таки, система штрафів почне діяти за два-три роки, тобто закон дає українцям час підготуватися.

Штрафи у сфері обслуговування запрацюють за два роки:

“Нам потрібно готуватися, що коли українці приходять в певні заклади та звертаються українською, а їм не відповідають державною – це порушення закону. Якщо клієнт сам ініціює використання іншої мови, персонал може відповідати. Те ж саме і з медичною галуззю. Зокрема з липня 2020 року уся документація в лікарнях вестиметься українською мовою. Однак, якщо пацієнт з лікарем усно погодять спілкуватися іншою мовою – закон цього не забороняє. Головне, ми захищаємо право українців отримати допомогу державною мовою”, – зазначила Монахова.

Читайте також: Новий Закон про мову. Що до чого?

Вона додала, що в східних областях є проблема використання української мови в публічному просторі. Саме тому омбудсман разом із командою розроблять цілу стратегію гуманітарних, культурних та мотиваційних заходів. Адже лише штрафи не допоможуть, людям потрібно пояснювати.

Щодо цілісної структури Монахова розповіла, що наразі вони на нульовій точці: немає ні штатного розпису, ні команди, ні приміщення, немає юридичної адреси. Перші кроки: створити секретаріат, який виходить із функціоналу. У планах також потужний юридичний підрозділ, відділ лінгвістичної експертизи, де фахівці з’ясовуватимуть, чи принижує якесь висловлювання українську мову в публічному просторі чи ні. У бюджеті на 2020 рік передбачені кошти на створення секретаріату.

Звертатися громадяни зможуть через офіційний портал в електронному форматі, буде варіант зв’язку і в письмовому. Але офіційно реагувати на них пані омбудсман зможе через шість місяців після призначенні на посаду – на початку літа. Щодо скраг – у законі чітко прописано, як експерти їх розглядатимуть. На офіційній сторінці намагатимемуться реагувати миттєво.

“Ми хочемо забезпечити постійне інформування суспільства про роботу, отримувати фідбек. При секретаріаті уповноваженого із захисту державної мови ми плануємо створити громадську колегію. Туди запросимо всіх активістів із захисту державної мови, письменників, лідерів думок, усіх небайдужих до стану і перспектив української мови в цій державі. Без суспільного діалогу в гуманітарній структурі немає чого робити”, – сказала Тетяна Монахова.

Майбутній орган співпрацюватиме з міністерством освіти і науки, зокрема хочуть організувати безкоштовні курси української мови. Також планується щільна робота з Мінкультом та міністерством закордонних справ. Не забудуть про співпрацю з університетами, школами та діаспорами.

Читайте також: Лариса Ніцой: Новий закон про мову – надто м’який

Висновки Венеційської комісії

Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” не дотримує балансу щодо збереження мовних прав національних меншин. До такого висновку дійшла Венеційська комісія, розглянувши український мовний закон. Утім, у пані уповноваженої та першого заступника міністра культури, молоді та спорту Анатолія Максимчука інше трактування зауважень.

“Венеційська комісія погодилася з правом України на захист та популяризацію державної мови. Позитивне в законі є те, що зберігається право громадянина вивчити державну мову. Є побажання та рекомендації Венеційської комісії. Україна як правова держава звісно прислухатиметься, але здебільшого це стосується майбутнього закону про нацменшини. Утім, ми готуємо офіційну відповідь на зауваження”, – зазначила Тетяна Монахова.

Вона наголосила: в Конституції написано, що у нас єдина державна мова – українська. Усі європейські країни мають відповідні закони про захист державної мови – це нормальна практика.

“Комісія визнала право держави на захист власної мови, вона хотіла би отримати додаткове обґрунтування, чому в Україні є таке поняття як мова корінних народів та мови нацменшин. Вони не заперечують, але просять ще раз пояснити. Це питання діалогу”, – заявив Анатолій Максимчук.

Загалом зауваження Венеційської комісії врахують після розробки та ухвалення закону про нацменшини. Наразі ж уряд працює над цим.

“Я не беру участі в розробці закону про нацменшини, утім, можу пояснити, що ж таке їхня мова. Скажімо, караїми, кримські татари, кримчаки – вони не мають іншої батьківщини, ніж українська земля. Більше ніхто не зможе відстоювати їхні права, тому Україна і прописує, що ці люди живуть на нашій землі, тому ми і забезпечуватимемо їхні права. Росіяни мають свою державу, саме така логіка”, – підсумувала Тетяна Монахова.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram