Міжнародний конгрес “Бізнес для розумних міст”: про що говорили

Час летить, а за ним у розвитку має поспішати і країна. Сьогодні, більше 55% людей – мешкають у містах. Однак в Україні з цим виникають проблеми: великі міста, зокрема Київ, не осилюють збільшення кількості мешканців, а з ними і приріст приватного транспорту. До того ж, у столиці є низка проблем, які десятиліттями не вирішуються. Для того, щоб обговорити шляхи покращення та створити комфортніше середовище для жителів міст з 29 до 31 січня відбувається міжнародний експо-конгрес “Бізнес для розумних міст”. На заході побував “Український інтерес”.

Business for smart cities

Форум об’єднав представників влади, бізнесу, вітчизняних та іноземних експертів. Водночас на території конгресу відбувається виставка новітніх урбаністичних технологій. Мета заходу – обмін досвідом смарт-технологій та шляхи їхньої інтеграції в українські міста.

1 з 5

Україна поступово переймає світову практику освоєння розвитку у напрямку Smart City. Адже дослідження більш ніж у 50-ти містах світу показали, що розумні рішення для міст вирішують низку нагальних питань:

• на 8-10% зменшується кількість смертельних випадків;
• на 8-15% знижується рівень захворюваності;
• на 15-30 хвилин скорочується час на дорогу із роботи;
• на 10-15% скорочуються викиди парникових газів;
• на 20-30% зменшується кількість спожитої води;
• на 20-35% підвищується оперативність реагування на надзвичайні ситуації;
• на 30-40% зменшується кількість правопорушень у містах.

Перший віце-прем’єр – міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів під час свого виступу наголосив, що запровадження розумних рішень в українських містах залежить не тільки від влади, а й від громадян.

“Цифровізація та розвиток смарт-технологій вимагає розбудови цифрової інфраструктури та якісного інтернету. Державно-приватне партнерство може стати ключем до подальшого розвитку та розбудови інфраструктури розумних міст: високошвидкісний інтернет, безперешкодний доступ до мережі, безпека та відеоспостереження (включно із кордонами), розумний транспорт, інтегрована система громадського транспорту та автоматизована система паркування, спостереження за дорожнім рухом та автоматизований збір даних, енергоефективність”, – каже Кубів.

Але ж хіба проблема лише у столиці та великих містах? Енергозбереження, міжміська транспортна інфраструктура, екологія, відходи та багато іншого турбують і невеличкі населені пункти країни. Саме тому реалізація концепцій розумних міст – продовження децентралізації. За прогнозами, кожне розумне місто матиме систему пристосованих елементів smart city та розвиватиметься залежно від бюджету та часових меж.

Водночас перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслав Негода додає: “Поки що цілісної картини розвитку українських міст немає. У пріоритеті – забезпечення регіонального розвитку”.

Читайте також: Наймолодший голова села: Я завжди хотів здійснювати мрії інших людей

Негода розповів, що у 2018 році уряд удосконалив процес стратегічного планування розвитку і до кінця цього року всі проекти регіонального розвитку будуть доопрацьовані.

Фінансування з’явиться завдяки секторальній підтримці ЄС та державного фонду.

Читайте також: Розвиток розумних міст – для чого це Україні?

Київ на шляху до розумного міста

Київ завжди асоціюється у людей з регіонів, як взірець всього сучасного, що може бути в Україні. Насправді ж жителі столиці вже стомилися від постійних корків, застарілої системи громадського транспорту, забруднення, відсутності гарячої води, рівня злочинності тощо. Утім, позитивні зміни є і їх продовжують втілювати.

Читайте також: П’ятирічка Київради: як вирішуватимуть транспортну проблему столиці

Представник КМДА Дмитро Давтян звернув увагу на зміни, що втілили у столиці. Зокрема у місті встановили близько семи тисяч камер відеоспостереження. Наразі у КМДА працюють над цифровою системою, яка допоможе розвантажити дорожній трафік.

До того ж, до кінця літа планують реалізувати систему смарт-паркінгу, адже містяни не з чуток знають, наскільки важко у Києві припаркувати автівку і при цьому не стати правопорушником.

Давтян розповів, що у місті встановили півтори тисячі GPS-трекерів, завдяки яким можна відслідкувати роботу снігоочисної техніки. Також планують збільшити кількість смарт-освітлення, що є основним кроком до енергозбереження.

До речі, у столиці запроваджують систему єдиного електронного квитка у комунальному громадському транспорті, що допоможе киянам зекономити на проїзді. Система працюватиме схоже до проїзних карток, якими користуються у підземці

Міжнародний досвід

На конгресі виступив мер Барселони (2006-2011 рік) Джорді Хереу. Він на прикладі рідного міста продемонстрував, як діяти для ефективного розвитку міст:

“Міста – це не проблема, а можливості! Плануйте майбутнє, але змінюйте сьогодення. Найголовніше – розробити план реформ і чітко йому слідувати. Щоб не забувати для чого він – аналізуйте і порівнюйте з тим, що було і є зараз”.

За його словами, для локальних проблем слід шукати глобальні рішення. Ще один важливий фактор: крокувати у ногу з часом, не боятися співпрацювати зі стартапами.

Читайте також: Засновниця Olerom Forum: Не бійтесь технологій, треба взаємодіяти

Обговорити проблему – означає визнати, що вона є, а це вже чималий крок до розвитку. Плани масштабні, головне – готовність українців до змін. Саме внесок кожного зробить усі проекти ефективними і забезпечить розвиток та процвітання.

Діана Царук, “Український інтерес”