Щороку людей на Землі стає все більше, але вони все частіше почуваються самотніми. Британські соціологи з’ясували, що найбільше одинаків серед міленіалів – покоління, яке народилося у період з 1981 до 2000 року.

Майже постійно самотність відчувають 30% цих людей, 25% – взагалі не мають приятелів, а 27% пораються без найкращих друзів.

Тридцять одному відсотку американських міленіалів важко знаходити друзів: 53% – соромляться, 26% не мають спільних інтересів із новими знайомими.

Водночас 70% представників цього покоління пишаються тим, що мають бодай одного друга. 49% стверджують, що тусуються з близько чотирма приятелями.

Наступні цифри лише підтверджують прагнення міленіалів до ідеалізму: робота – “справа” життя, а в робоче місце закладений весь його сенс. Тому 76% молодих людей вважають друзями своїх колег.

Хоча в усьому повинен бути баланс: поза офісом 61% міленіалів товаришують із сусідами, 62% досі підтримують зв’язок з принаймні одним шкільним другом.

Читайте також: Forever alone: самотність як спосіб життя

Вагому роль у соціальному становищі міленіалів та їхніх найближчих “сусідів” – покоління Z – зіграли технології, зокрема соцмережі.

На особистих сторінках у Facebook люди мають сотні “друзів”, а в реальному житті годинами думають, кого б можна було покликати на каву. Соцмережі створили ілюзію дружби, відчуття власної потрібності онлайновим приятелям, хоча наодинці із собою людина розуміє, що сама-самісінька.

У великих містах натовпи щодня сновигають повз, тісний тілесний контакт у громадському транспорті лише провокує бажання перенестися у світ, де тебе не чіпатимуть, ти матимеш омріяний особистий простір.

Перевтома від буденного ритму знищує бажання знайомитися просто на вулиці чи в парку. Пріоритетність кар’єри над усім іншим у житті не залишає часу та сил для живого спілкування. Так єдиним джерелом усмішки, погляду чи розмови тет-а-тет стають колеги.

Людина – істота соціальна. Але ніхто не може стверджувати, що самотність – це погано. Краще мати одного друга, з яким через зайнятість бачитеся вкрай рідко, але при зустрічі вам все одно є про що поговорити. Ба більше, бути впевненими у щирості близьких людей – ось справжня цінність. Все одно ми справжні лише зі своїми думками.

У самотності можна знайти не лише негатив, адже це особистий час для самоаналізу, вдосконалення, яке врешті допомагає досягати цілей, а самота часом синонім до слова “творчість”.

Ернест Гемінґвей казав: “Життя письменника, коли він на висоті, протікає на самоті. Позбуваючись самотності, він виростає як громадська фігура, і нерідко це шкодить його творчості”. Серед відомих самітників, які спрямували свій стан у правильне русло, були Моцарт, Гайдн, Ґете, Пікассо, Тесла, Айнштайн і багато інших.

Головне – не збочитися з доріжка, якою поведуть вас думки про самотність. Адже дорога самовдосконалення – безкрайня, а щоб впасти у прірву депресії потрібен лише крок.


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.