Ми сидимо й п’ємо каву. У моїй голові наполегливо крутиться думка: “Переді мною красива та доглянута жінка. Говорить впевнено та спокійно. Будує успішну кар’єру. Чому вона стільки років була його жертвою?” І сама ж відповідаю – була закохана. У нас із цією жінкою є дещо спільне – досвід життя з партнером, який має емоційно-вольовий розлад психіки. Ми дві жінки одного й того ж психопата. Я зустрічалася з ним у студентські роки, вона – пізніше. Як наслідок – обидві після цих стосунків тривалий час були зламаними, стомленими, виснаженими.

Тоді, коли мені було 18, мені здавалося, що справжній чоловік і має бути таким – трохи агресивним (спочатку до інших, а вже згодом і до мене), різким, непередбачуваним, імпульсивним, ревнивим та емоційно відчуженим. Він часто критикував мою зовнішність, скільки часу пройшло, а я й досі пам’ятаю оте: “Бачу, ти волосся накрутила. Стала схожою на пуделя. Ну, добре, поїхали”. Звісно, після таких слів вечірній променад був зіпсований.

За певний час почалися скандали та щоденні з’ясування стосунків. Я не розуміла, що відбувається. Руслан намагався викрутити мої слова так, що я завжди виходила винною. Бувало, він говорив телефоном якусь грубість, провокативну чи обірвану фразу, а потім вимикав мобілку на кілька годин чи пів дня. Хотів, щоби я помучилася. Він хотів посіяти в моїй душі вічне почуття провини. Запізнився на зустріч – робив мене винною. У мене розрядився телефон і не могла йому відповісти – змушена була виправдовуватися. Також я чітко пам’ятаю, що він не був здатним на співпереживання. Замість підтримки чи навіть простих слів “шкода, що так сталося” я отримувала незрозуміле для мене роздратування. Були й спалахи безпричинної агресії, про що згадувати не вельми хочеться. “Чому так?” – запитувала сама себе. Гадала, що моя любов здатна пом’якшити його серце. Це зараз я посміхаюсь, пригадуючи свою наївність, а тоді я плакала й страждала.

Таке ж моральне насилля, агресію та зневагу отримала й моя співбесідниця, яка будувала стосунки з тим же психопатом. Чим довше живеш із таким чоловіком, тим агресивнішим він стає, його методи морального насилля стають жахливішими, а жертва – слабшою. Змінюються жінки, а психопат залишається таким самим. Це потрібно завчити так само добре, як і табличку множення.

Як можна розпізнати психопата? Про це дуже детально розповіла психолог Катерина Зінасс: “Психопатія – це розлад особистості, головними ознаками якого є безсердечність, знижена здатність до співпереживання, безпідставний гнів, надмірна імпульсивність, нездатність до каяття й почуття провини в разі заподіяння шкоди іншим, брехливість, егоцентризм і регулярна зміна “масок”. Психопати хитрі, знають як причарувати, щоби зрештою отримати своє. Вони мають поверхневі емоційні реакції та не можуть підтримувати тривалі стосунки з іншими людьми. Психопати – насамперед маніпулятори. До речі, більшість із них вміють скласти досить приємне враження та знайти в жертви больові точки. Психопати – це токсичні люди, які люблять паразитувати, використовуючи чужу енергію. Вони досить часто змінюють партнерів або зраджують у подружньому житті. Тому розраховувати на кохання з ними до кінця життя не варто. Краще порвати стосунки з психопатом раз і назавжди. Варто працювати над підвищенням самооцінки. Якщо людина психічно здорова, мислить позитивно, і головне впевнена в собі, то ймовірність зав’язати стосунки з психопатом досить низька. До них тягне як магнітом здебільшого тих, хто має занижену самооцінку й часто перебуває в стані страху та тривоги. Жертви психопатів – це ті, хто часто сумнівається в собі та шукає підтвердження ззовні”.

Психолог Олексій Волошиненко роз’яснив, чому жінки продовжують жити з психопатами.

“Буває так, що дівчина, закохавшись у цікавого та успішного чоловіка, з часом розуміє, що за цим красивим фасадом приховуються не найкращі людські якості. А саме – жорстокість, егоцентризм, схильність до тиранії і, навіть, садизм. За логікою, в такому разі треба вживати заходів або навіть відмовлятися від такого партнерства. Насправді дуже часто цього не відбувається. Дівчина продовжує терпіти всі приниження, знецінення, образи і, навіть, побої. Чому так трапляється? Причини можуть бути різні, але є сенс говорити про існування найпоширеніших сценаріїв у цій життєвій ситуації. Нерідко все тягнеться з дитинства, коли мати чи батько теж були гіпердомінантними й жорстокими щодо дитини. Тоді цей жертовний світогляд сприймається як норма. Особистість просто не знає, що буває інакше, що взаємоповага, емпатія та теплота в стосунках – це не казкові мрії. Інший сценарій можна назвати залежністю від кохання, яка формується в результаті низької самооцінки. Людина починає відчувати і вірити в те, що вона може бути щасливою тільки тоді, коли є хтось поруч, що без стосунків життя являє собою суцільну порожнечу й жах. Чим більше чоловік починає зловживати таким станом речей, тим більше залежна дівчина боготворить свого “милого”, стає готовою йти на що завгодно, аби не залишатися самою.

Олексій Волошиненко розповів, як вийти з токсичних стосунків із психопатом та що порадити подрузі, якщо вона в такій непростій ситуації. Насамперед усвідомити, що з його боку це ймовірніше вроджена патологія, виправити яку практично неможливо. “Подальші стосунки будуть приносити все більше болю й горя. Зізнатися собі в тому, що має місце залежність подібна до наркотичної. Розвивати свою незалежну самооцінку, шукати джерела внутрішньою наповненості, особистісною сили, яка дозволить розірвати цей патологічний зв’язок”, – сказав він.

Психологиня та психотерапевтка Світлана Прядун зазначає, що зазвичай ані друзі, ані родичі не здатні вплинути на людину, яка перебуває під впливом психопата.

“Тільки поглянувши всередину себе, можна розібратися у своїй проблемі та навчитися обирати свідомо. Для цього потрібна буде допомога психотерапевта. Вплинути на закохану людину вкрай важко, треба щоби змін хотіла саме вона”, – резюмувала психологиня.

В Україні дуже багато жінок живуть із психопатами. Це може бути ваша подруга, знайома чи сусідка. Можна просто махнути рукою і сказати: “Це її життя, нехай розбирається самотужки”. Проте ви навіть не усвідомлюєте, наскільки цій людині емоційно важко. Ви можете вислухати жінку, обійняти та сказати “у тебе все вийде”. Не треба морально колупати, ваш здоровий глузд не вплине на неї відразу. Однак крапля камінь точить. Гадаю, доречно дати їй почитати статті чи книжки на цю тему. Також варто зазначити, що у Фейсбуці є багато груп, які створили саме для допомоги тим жінкам, які потерпають від психопатів. Досвід інших жертв буде корисним і для тих, хто ще не усвідомлює небезпеки від цих стосунків, і для тих, хто не знає як правильно вийти з них. Такі групи дають необхідну інформацію та підтримку.

Ще варто знати, що в Україні почав діяти новий закон із протидії насильства в сім’ї. Він гарантує жертвам дієвіший захист, а кривдники можуть потрапити за ґрати на п’ять років.