У День української мови і писемності українська інтелігенція, письменники, освітяни, молодь та просто всі небайдужі до власного та державного майбутнього спробували зупинити плани влади ліквідувати предмет “Українська література” під час ЗНО, як обов’язковий. До слова, цю ініціативу висунули ще попередні владоможці у сфері освіти та культури, нинішні ж затято довершують. Тож активісти вийшли на загальнонаціональний пікет “Геть кремлівські пазурі від української літератури” в Києві – під стінами Кабінету міністрів, у Дніпрі, Луцьку, Одесі, Львові, Харкові, Тернополі, Полтаві – біля тамтешніх обласних і районних державних адміністрацій. Нагадали владі, що українська мова, українське слово єднають націю.

“Література – це не просто розповіді, вона передає менталітет нації. Українську літературу писали українські письменники. До речі, творили ще в той час, коли українську мову не вивчали не тільки у вишах, а й у школі, а навпаки – переслідували. Літератори описували ці процеси у своїх творах.

Виховують дітей насамперед на літературі, коли вчитель вчить правильно розглядати літературних героїв, пояснює, що добре, а що погано.

Розраховувати треба не на те, що цікаво чи нецікаво читати, а на розгляд образу: як би ти вчинив на місці героя, як правильно діяти, щоб це було по-людяному, по-нашому, національному. Отже літературу не можна відкидати”.

Іван Ющук: Українська мова скріплює людей та вселяє довіру один до одного

Одним із інструментів плекання спільного українського світогляду в українців є вивчення української літератури. Предмет української літератури в школі – це не просто читання книжок – це формування спільного погляду на минуле, це аналіз причинно-наслідкових зв’язків, це формування спільного погляду на майбутнє. Українська література – це націєцентричний державотворчий предмет, який формує українську ідентичність, відмінну від російської ідентичності. Саме тому руками своїх посіпак Путін знищує державотворчі предмети в українській школі, зокрема українську літературу. Вилучення предмету “українська література” з обов’язкового ЗНО – це послаблення формування спільних світоглядних позицій в українців, це послаблення державотворчих процесів в Україні.

Уже зараз в деяких ОТГ перемогли рускомірци. У майбутньому буде ще гірше.

Буде ще гірше, якщо ми не відстоїмо українську літературу в обов’язковому ЗНО, як було раніше.
При чому тут укрліт і ЗНО до виборів? При тому, що на виборах повинне працювати критичне мислення. Критичне мислення українців розвиває (при всій повазі до інших предметів) не біологія, не хімія, не фізика… Критичне мислення розвиває українська література. Саме вона художніми засобами через вчинки й думки героїв, через опис подій, пояснює історичні процеси, які з нами відбувалися. Читаючи про них і аналізуючи їх, ми розвиваємо логіку та вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки, завдяки чому мали б уміти моделювати майбутнє нашої країни. На жаль, сьогодні діти мало читають, а з вилученням української літератури із ЗНО – не читатимуть і поготів. Від браку читання у нас бракує критичного мислення, особливо на виборах. Вилучення української літератури з обов’язкових питань зі ЗНО призведе до зменшення інтенсивності читання – відповідно, і критичного мислення стане ще менше.

Ви знову спитаєте, а ОТГ тут при чому? А при тому, що в ОТГ не лише сміття вивозитиметься, не лише займатимуться господаркою, а й виховуватимуться діти. А це – майбутні виборці. Виховання в рускомірських ОТГ – це виховання майбутніх опозиціонерів до українського світу. Це майбутні конфлікти між українцями. Це перенесення сьогоднішніх конфліктів у майбутнє. Світоглядних конфліктів.

Біда сталася раніше. Усі попередні влади робили свій внесок в роздержавлення України через освіту. Зденаціоналізовували історію. Історія (українські знакові події) і досі викладаються з точки зору РФ – а повинна навчати учнів засвоювати історичні “уроки” української нації і точку зору на ці події українців, визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями та сьогоденням. Розвивати критичне мислення.

Зденаціоналізовували українську мову. Українська мова зведена до набору правил граматики – а мова (це світогляд, а не лише набір правил правопису) повинна формувати вміння у дітей висловлювати власну думку, заточену на інтереси України, повинна формувати в дітей україноцентричне ставлення до мови, традицій, подій. А висловлення думки й власне ставлення – це знову критичне мислення.

Зденаціоналізовувалася українська література. Сьогодні уроки літератури зведені до плаксивих пораженських текстів з українцями-мучениками – а повинна вчити, як боротися, аналізувати героїв та їхні вчинки, розвивати логіку причина-наслідок на прикладі вчинків героїв чи подій. Вчитися бути успішними українцями та засвоювати з книг (не про пораженство) рецепти побудови успішної України. А це знову КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ.

Читайте також: Cкоро в школах не буде предмету “Українська література”

Саме ці предмети формують українців і світогляд. У цих предметах спеціально розмивався національний компонент. А україноцентричне ставлення й україноцентрична активна позиція не формувалася та не формується й поготів.

Нещодавно ця влада теж долучилася до розмивання України. Українська література, яка виховує українців – взагалі вилучена з обов’язкового ЗНО. Підписала таке розпорядження попередня міністерка освіти Гриневич, а втілив у життя теперішній виконувач обов’язків міністра освіти Шкарлет. Література для здачі ЗНО тепер обирається гуманітаріями, а математикам чи хімікам література стала “не потрібна”. Так, математика – дуже корисний важливий предмет. Універсальний міжнародний, зрозумілий у всьому світі. Але математика не формує громадянина України. Формує вилучена українська література. Усі країни підсилюють різними державними програмами читання у своїх країнах – ми послаблюємо своє читання, і цим послаблюємо виховання українського громадянина.

Попередньою владою з усіх законодавчих актів про освіту було вилучено термін “навчально-виховний процес”. Замість нього в законах написали “освітній процес”. Сьогодні школи надають освітні послуги й не виховують громадян своєї країни. Відповідальних громадян, як роблять це інші країни. Учителі, які все ж виховують учнів у дусі України, керуються не освітньою україноцентричною доктриною, якою мала би бути пронизана вся вертикаль освіти. Такі вчителі керуються особистими поривами та, по суті, займаються “партизанщиною”.

Чи буде така україноцентрична виховна “партизанка” проводитися в ОТГ, де перемогли рускомірци? Ні. Там відверто формуватимуться діти-рускомірци. Майбутні виборці. Як уже сказано вище, майбутні світоглядні опозиціонери України. Майбутні конфліктери.

А це знову дорога в нікуди. Інші країни виховують своїх громадян на спільних світоглядних позиціях та на засадах їхньої державності. Окрім нас. Ми виховуємося на різних протилежних світоглядах. Тому ми так погано живемо. Інші нації, об’єднані спільним світоглядом, змогли збудувати успішні країни. Ми, розділені різними світоглядами, не змогли збудувати процвітання в країні.

Нам треба негайно повернути українську літературу в обов’язкове ЗНО. Читаючи українську літературу, наші діти сформують спільний світогляд. Ми вже стали його формувати – чи не тому цей предмет послабили?

Якщо ми вернемо питання з укрліт, в обов’язкове ЗНО з мови, як це спрацює? Усі ОТГ, українські й рускомірські, керуються в школах тією самою програмою. Так, вчителі різні, але програма одна. І вчителі змушені будуть її виконувати. А це – спільне виховання дітей на спільних засадах. Спільний світогляд – шлях у майбутньому до порозуміння, яку країну нам будувати.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram