Поки Україна воює з агресією Росії і захищає не тільки свою землю, а й європейські терени від російської навали, в Європі теж вирішили вийти на стежку війни. У якості ворога керівництво Європейського союзу обрало собі меми – висловлювання, картинки, відео та аудіо, які мають значення, спонтанно набирають популярності та розповсюджуються в Інтернеті. Зазвичай такі об’єкти мають дотепний та іронічний характер.

У мережі наміри ЄС спровокували чергову хвилю мемів, а анонімуси та бітарди мобілізують свої сили. Такі сайти як 4chan та Reddit завалені жартами про плани Євросоюзу, але всім зрозуміло, що це чергова спроба контролювати Інтернет. І якщо така політика раніше була звичною у Туреччині, Китаї, КНДР, Росії та низці інших тоталітарних країн, то зараз інтернет-цензура може поглинути половину світу. То чому ж світові лідери постійно намагаються контролювати Інтернет? Спойлер: це єдине місце, де ніколи не встановиться диктатура.

Головна зброя ЄС – авторське право

Керівництво Європейського союзу вирішило удосконалити норми щодо авторських прав. Вони хочуть ввести нові правила, які отримали назву “Стаття 11” та “Стаття 13”. Користувачі та експерти кажуть, що це знищить Інтернет, який ми знаємо, бо це повністю змінить регламент роботи сайтів.

Стаття 13

Так, Стаття 13 взагалі може призвести до заборони мемів. Вона зобов’язує веб-ресурси перевіряти контент та блокувати той, який має збіги із відповідною базою даних авторського права. Моніторинг має проводитися автоматично завдяки спеціальним алгоритмам. Це означає, що меми, які часто використовують зображення із фільмів, серіалів та телепередач, зникнуть із сайтів. Як пише The Independent, система насправді може дати збій, як це відбулося з YouTube, коли алгоритми вебсервісу заблокували не пов’язані між собою публікації.

А маленькі сайти, які не матимуть змоги ввести подібні алгоритми для сканування контенту, взагалі не зможуть продовжити своє існування. Таке вже відбулося, коли ЄС ввів у дію новий GDPR – Загальний регламент про захист даних.

“Вимагаючи, щоб Інтернет-платформи автоматично фільтрували весь контент, який завантажують користувачі, Стаття 13 робить безпрецедентний крок у напрямку перетворення Інтернету з відкритої платформи для обміну та інновацій у інструмент автоматичного спостереження та контролю за користувачами”, – йдеться у відкритому листі, оприлюдненому минулого тижня. Його підписали понад 70 експертів, зокрема творець Всесвітньої мережі Тім Бернерс-Лі, співзасновник Вікіпедії Джиммі Вейлз та Вінтон Серф – один з розробників протоколу TCP/IP, якого часто називають “батьком Інтернету”.

Автори листа згодні, що авторське право важлива частина законодавства, яка має захищати творців. Але автоматична система, яку пропонує ЄС, – неправильний крок, щоб це контролювати.

Вільний переклад: "Ти не потрапиш під дію цензури, якщо не використовуватимеш матеріали, захищені авторським правом". Мем взятий з Reddit
Вільний переклад: “Ти не потрапиш під дію цензури, якщо не використовуватимеш матеріали, захищені авторським правом”. Мем взятий з Reddit

“Закон про авторське право має винятки для специфічного використання деяких матеріалів, наприклад, для пародій. Але ці захисні схеми у кожній країні ЄС відрізняються. Автоматичні системи блокування навряд чи зможуть розрізняти пародії, а отже це призведе до блокування багатьох мемів. Просто так буде безпечніше для системи”, – пояснює депутатка Європарламенту від Німеччини, член Піратської партії Німеччини та президент Молодих піратів Європи Юлія Реда.

Стаття 11

Ця норма вводить вводить для Інтернет-компаній так званий “податок на посилання”. Тобто компанії мають отримувати дозвіл від видавців, щоб використовувати фрагменти їхньої роботи. Google чи Twitter зазвичай виводять невеликий шматок статті перед тим, як хтось перейде на неї повністю. Відповідно до Статті 11, ці (та інші) компанії будуть змушені отримати згоду від автора на використання цього фрагмента та скоріше за все заплатити.

“Нові правила перешкоджатимуть вільному потоку інформації, яка має життєво важливе значення для демократії”, – йдеться у відкритому листі.

І хоча нові правила схвалив Комітет з правових питань Європейського парламенту, вони не набудуть чинності, поки їх не проголосує ЄП. Піратська партія блокуватиме норму.

До речі, тут перед Україною відкривається вікно можливостей. Європейські сайти можуть виводити сервери в інші країни з менш жорстким законодавством. Україна б стала такою собі тихою гаванню для європейських сайтів. Але є одне але, і його нещодавно зареєстрували в Раді.

Україна – це Європа

Парламенті зареєстрували законопроект, який дозволить закрити будь-який сайт без суду та слідства. Як пояснила народний депутат Ольга Червакова (фракція “Блок Петра Порошенка”) на своїй фейсбук-сторінці, якщо законопроект 6688 ухвалять, ресурси зможуть блокувати за допомогою провайдера. Щось подібне провернули задля блокування “ВКонтакте”, “Одноклассников” та інших російських ресурсів у 2017 році. Цікаво, що для блокування за цим законом знадобиться лише рішення прокурора, слідчого чи РНБО. Ініціатором документу стали нардепи із комітету нацбезпеки та оборони: Іван Вінник, Дмитро Тимчук і Тетяна Черновол (останні двоє, до речі, журналісти).

У документі, який має шляхетну назву “з протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері”, є частина, стосовного того, що саме вважати такими загрозами. Парламентарі пропонують віднести до них “надання впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади або органами місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами”. Саме це, на думку авторів законопроекту, слід вважати частиною “технологічного тероризму”. Отже, за будь-який громадський контроль за діями влади чи рядовий пікет можуть активізувати дію цієї норми – переконана Червакова.

Парламентарка звертає увагу, що “диктаторські закони” Януковича від 16 січня і ті могли блокувати сайти тільки після відповідного рішення суду. На переконання нардепки, сьогоднішня ініціатива – це повернення навіть не до часів Януковича, а до часів самого Сталіна.

Але поки що сайтам нічого не загрожує, його, як і Статтю 11 та Статтю 13, має ще проголосувати парламент. Скоріше за все, на нього чекає така сама доля, як на законопроект Барни про сексуальні орієнтації – його не підтримають.

Китайський дракон проти Вінні-Пуха

Гаразд, ЄС можна зрозуміти – авторське право для них священне, і закони щодо нього працюють із швейцарською точністю. Україну теж можна зрозуміти – у нас іде війна. Але не можна просто так взяти і зрозуміти Китай. І справа тут не в ієрогліфах. У липні 2017 року у них заборонили Вінні-Пуха. А все тому, що в диснеївській мальовці він нібито схожий на лідера країни Сі Цзіньпіна. Після цього рішення будь-які публікації зі згадкою про ведмедика враз зникли із соціальної мережі Sina Weibo (це китайський аналог Twitter) та з месенджера WeChat, який дуже популярний в Китаї.

Ліворуч на фото: лідер Китаю Сі Цзіньпін та 44-й президент США Барак Обама під час зустрічі у 2013 році. Праворуч на фото: кадр із мультфільму про Вінні-Пуха виробництва компанії Disney
Ліворуч на фото: лідер Китаю Сі Цзіньпін та 44-й президент США Барак Обама під час зустрічі у 2013 році. Праворуч на фото: кадр із мультфільму про Вінні-Пуха виробництва компанії Disney
Китайські цензори повидаляли будь-які згадування про Вінні-Пуха, бо Сі Цзіньпін ніби на нього схожий. Фото з відкритих джерел
Китайські цензори повидаляли будь-які згадування про Вінні-Пуха, бо Сі Цзіньпін ніби на нього схожий. Фото з відкритих джерел

І це при тому, що вихід у мережу у Піднебесній дуже обмежений. Там не працюють Google, YouTube, популярні месенджери та інші соцмережі. Китайські цензори фільтрують пошукові запити та стежать за громадянами. Там не можна показувати на телебаченні хіп-хоп та татуювання, тому цензори замазують частини зображень навіть під час прямих трансляцій, як було із Євробаченням. Вони блокують порно, а нещодавно заборонили ASMR-відео. ASMR дуже популярний в Інтернеті. Це феномен сприйняття, який деякі люди переживають від звукових стимулів. Активізувати його можуть, зокрема, шелестіння, постукування по столу чи іншим поверхням, шепотіння. Задоволення виражається в приємному поколювання в потилиці і мурашках по тілу.

На початку січня 2018 року китайський уряд прозвітував щодо блокування понад 130 тисяч сайтів з порнографічним контентом. Порнографія в Китаї заборонена з 1999 року, і Інтернет вважався останнім відносно безпечним місцем для любителів полунички. Для молоді подібний контент досі лишається “освітнім”, адже їм більше нема де дізнатися про секс та пов’язані із ним теми. Тому китайцям доводиться знаходити шляхи для обходу заборон. І на допомогу їм приходять не тільки VPN, але і власна винахідливість. Вони обмінюються фото- та відеоконтентом через соціальні мережі, форуми і чати, використовуючи спеціальний сленг. Отже, навіть Китаю, який на контролі за мережею собаку з’їв, не виходить повністю контролювати Інтернет.

Паша, де ключі?

Ось вже понад два місяці як Росія заблокувала месенджер Telegram. Ну, як заблокувала. Російські бюрократи постійно звітують про блокування сотень тисяч IP-адрес, але Telegram продовжує працювати. Цікаво, що від дій Роскомнагляду постійно страждають інші сайти, а месенджер Павла Дурова так само процвітає. Скоріше за все, Росії доведеться повністю вирубити Інтернет, щоб реально заблокувати Telegram.

Як відомо, спецслужби Росії вимагали у Павла Дурова ключі шифрування. Вони прикривалися шляхетною метою – боротьбою із тероризмом, але, по суті, ФСБшники та інші абревіатурні силовики мріяли читати повідомлення, якими обмінюються громадяни. Дуров неодноразово пояснював, що це неможливо, адже під час чатування використовується наскрізне шифрування, тобто ключі мають лише сторони, які спілкуються між собою, і посередника у цій схемі немає. Силовики, ясна річ, не повірили Дурову і почали блокувати месенджер після відповідного рішення суду в Москві. Цікаво, що якось під час зачистки IP-адрес Роскомнагляд заблокував сам себе, але вони швиденько виправили свою помилку.

Telegram’ом користуються понад 200 мільйонів користувачів у світі. Саме через безпеку чатування він набув такої популярності. До речі, війна Роскомнагляду з месенджером так само породила цілу серію мемів. Саме поняття “ключі шифрування” стала мемом. Сміх сміхом, але така сама доля чекатиме в Росії на Viber, якщо керівництво компанії не віддасть ключі. Цей месенджер так само використовує наскрізне шифрування.

Російські чиновники раніше закликали громадян проявити патріотизм та відмовитися від Telegram та інших “буржуйських” месенджерів і перейти на стару-добру “аську”, якій вже 22 роки. ICQ, до речі, належить Mail.ru Group, сервіси якої охоче діляться із ФСБ перепискою користувачів. Що ще можна очікувати вік країни, де пропонували замість Інтернету створити власну “патріотичну” мережу і назвати її “Чєбурашка”?

Жити без Інтернету

Під час Арабської весни у низці країн повністю відключали Інтернет. Туніс, Єгипет, Лівія. У боротьбі проти диктаторів Інтернет відігравав і досі відіграє ключову роль, бо дозволяє негайно поширювати інформацію на весь світ. Згадайте, як це було під час Євромайдана в Україні, який взагалі почався із поста Мустафи Найєма у Facebook.

Отже, деспотичні режими не могли допустити, щоб світова спільнота бачила їхні злодіяння, тому вони рано чи пізно вдавалися до кардинальних рішень. Диктатори Тунісу, Єгипту, Лівії намагалися позбавити громадян голосу і попросту “перерізали” кабель. Якщо подивитися на графіки Інтернет-трафіку у цих країнах за той період, то він буде схожий на сходи, які піднімаються вгору, а потім різко обриваються. Нуль. There is no Internet connection.

Але навіть це не врятувало режими. Одне із відгалужень Anonymous – Telecomix підтримувало арабів. Зокрема, допомагали їм налагоджувати dial-up, випускали методички як обходити блокування доступу, вели від імені революціонерів Twitter та інші сторінки в соціальних мережах. Саме Арабська весна довела, що Інтернет контролювати неможливо, навіть якщо його просто нема в країні.

Владислав Недашківський, “Український інтерес”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter