Медичне страхування українців: чого чекати

Яким має бути медичне страхування для українців. Фото: Український інтерес / Олександр Бобровський

Питання загальнообов’язкового медичного страхування в Україні є актуальним з початку незалежності. Не було такої влади, яка б не порушувала його у стінах Верховної Ради чи Кабінету Міністрів. У 2000 році, щоб ухвалити цей Закон, ВР не вистачило якихось 4-5 голосів. І це питання штучно затягнулося на 17 років.

З цьогорічним початком медичної реформи депутати та міністри знову задумалися над “багатостраждальним” Законом “Про загальнообов’язкове медичне страхування в Україні”.

Три моделі медичного страхування в Україні

У Верховній Раді вже зареєстрували три законопроекти:

  1. Проект Закону про загальнообов’язкове соціальне медичне страхування в Україні (№4981)
  2. Проект Закону про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування (№4981-1)
  3. Проект Закону про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування в Україні (№ 4981-2)

Фактично це три взаємопов’язані моделі, яким в ідеалі має бути медстрахування для українців. Вони ґрунтуються на створенні відповідного Фонду медичного страхування, який охопить всі верстви населення, а не лише працюючих чи пенсіонерів.

“Проекти законів відрізняються тим, хто має збирати кошти. У моєму проекті, ним має бути державний фонд за типом пенсійного. Основний проект (авторство Людмили Денісової), що всі зібрані кошти для страхування направлятимуть у приватні форми власності. У проекті представленим Ольгою Богомолець, вони мають бути під контролем держави, але дозволені приватним компаніям. Тобто окрім фонду можуть бути приватні страхові компанії.

Водночас ми маємо масу прикладів банкрутств приватних установ, фірм, які пропадають разом з грішми. Є велика проблема, що ці кошти можуть піти не на медицину, а власникам страхових компаній. Є ризик віддавати кошти державного страхування приватним компаніям. За соціальний захист має відповідати держава. Тому держава має взяти на себе цю функцію”, – заявив у ексклюзивному коментарі “Українському інтересу” автор одного із законопроектів, народний депутат Олег Мусій.

Закон про загальнообов’язкове медичне страхування в Україні має відповідати на три основних питання:

  • Кого страхувати?
  • Що страхувати?
  • Хто має страхувати?

Наразі в парламентських комітетах точаться дискусії щодо них.

Дедлайни

Так, експерт у сфері медичного страхування Ігор Яковенко зазначив, що компромісний законопроект у першому читанні потрібно ухвалити у червні 2018 року. І за короткий термін з доопрацюванням, ухвалити в цілому. Тобто до початку медреформи на вторинній і третинній ланці.

Іноземна практика

Експерти кажуть, що найкращий досвід запровадження обов’язкового медичного страхування має Молдова. ОМС у країні стартувало у 2004 році, коли створили Національну компанію страхової медицини Молдови (CNAM). Вона керує п’ятьма фондами:

  • Фонд оплати медичних послуг;
  • Резервний фонд обов’язкового медичного страхування;
  • Фонд профілактичних заходів;
  • Фонд розвитку та модернізації публічних постачальників медичних послуг;
  • Фонд управління системою обов’язкового медичного страхування.

CNAM отримує кошти від держави та роботодавців. Роботодавець і працівник платить по 3,5% від зарплати.

Безкоштовним страхування є для:

  • пенсіонерів;
  • дітей до 18 років;
  • інвалідів;
  • студентів денної форми навчання, учнів коледжів та профтехучилищ;
  • офіційно зареєстрованих безробітних;
  • матерів дітей-інвалідів та багатодітних матері, в сім’ях яких щонайменше четверо дітей;
  • вагітних.

Люди, які працюють “самі на себе” самостійно купують страховий поліс.

Щорічно парламент встановлює нові ціни на страховку. Якщо людина вчасно не встигла її купити, CNAM може подати заяву до суду, а це таїть в собі обов’язкове стягнення вартості полісу та штраф.

Запровадження загальнообов’язкового медичного страхування у Молдові сприяло покращення якості надання послуг та збільшення зарплатні медпрацівників.

Досвід України

Наразі в Україні працюють 50 приватних страхових компаній з 10-річним досвідом. За даними голови комітету Ліги страхових організацій з питань медичного страхування Тетяни Бутківської, договори з ними підписали три мільйони українців. Вона наголосила, що український страховий ринок готовий до співпраці.

З 2000 року “Укрзалізниця” страхує своїх працівників, співпрацюючи з 25 компаніями. За 17 років страхуванням скористалися 900 тисяч працівників УЗ та члени їх родин.

Тобто досвід страхування в Україні є, але тільки у приватному секторі.

Отже, зрештою три проекти закону мають стати одним – основним та ґрунтовним. Він має бути в інтересі українців, а не бізнесу. Загальнообов’язкове медичне страхування в Україні має бути спрямоване на якісне медичне обслуговування громадян, а не на прибуток зацікавлених осіб.

Катя Пташка, кореспондент “Українського інтересу”